Рішення № 13592110, 21.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/59821.01.11 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Боардвей» до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від Позивача Мірошниченко О.В. –предст.,

Від Відповідача Носарєв І.О. –предст.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Боардвей»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»та просить стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 5 975,58 грн., 165,02 грн. –3% річних від суми заборгованості та 122,09 грн. інфляційних втрат.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не розрахувався за виконані роботи, що були прийняті останнім за Актами здачі прийняття робіт (надання послуг) № БВ-3103-06 від 31.03.2009 та № БВ-3004-03 від 30.04.2009.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не заперечує проти факту надання послуг Позивачем та не має претензій щодо їх надання. Однак, Відповідач стверджує, оскільки між сторонами договору з приводу надання послуг не укладалось, будь-яким іншим чином порядок виконання замовником обов’язку щодо оплати замовлення не погоджувався, тому зобов’язання з оплати наданих Позивачем послуг мало б настати після спливу семиденного строку від дня пред’явлення вимоги Позивачем про оплату. Отриману 15.02.2010 від Позивача претензію № 245 Відповідач не вважає вимогою в розумінні положень ст. 530 ЦК України. Тому, оскільки Позивач не пред’являв вимогу про оплату за надані послуги, Відповідач вважає, що строк для оплати за надані послуги не настав, а отже не відбулося і прострочення виконання грошового зобов’язання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з досягнутими між Позивачем та Відповідачем домовленостями, Товариством з обмеженою відповідальністю «Боардвей»було виконано роботи по миттю вікон у м. Львові за відповідними адресами, про що між Сторонами підписано Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № БВ-3103-06 від 31.03.2009 та № БВ-3004-03 від 30.04.2009, згідно з якими загальна вартість виконаних робіт склала 5975,58 грн.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № БВ-3103-06 від 31.03.2009 та № БВ-3004-03 від 30.04.2009, з приводу оплати яких виник спір у даній справі, у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, які підтверджують вчинення відповідного правочину між сторонами.

Спір між Сторонами з приводу надання робіт з миття вікон відсутній, виконані Позивачем роботи прийняті Відповідачем без зауважень.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір фактично є договором підряду, а згідно з положеннями статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Так, відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи встановлено, що 11.02.2010 Позивач направив на адресу Відповідача претензію (вих. № 245), в якій просив останнього погасити заборгованість в розмірі 5975,58 грн. протягом семи днів. Відповідачем не заперечується отримання зазначеної претензії 15.02.2010.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку про виникнення у Відповідача обов’язку з оплати наданих Позивачем послуг з моменту отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»претензії, а саме –з 15.02.2010, який мав бути реалізований протягом семи днів до 21.02.2010 включно.

Однак, станом на момент вирішення спору Відповідач зобов’язання з оплати отриманих від Позивача послуг в розмірі 5975,58 грн. не здійснив.

Судом не приймаються твердження Відповідача, що претензія № 245, отримана останнім, не є вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України, оскільки така містить вимогу Позивача відреагувати на неї шляхом сплати боргу в сумі 5975,58 грн. у тижневий строк, як того вимагає ст. 530 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Боардвей»вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»5 975,58 грн. заборгованості.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Боардвей»про стягнення 165,02 грн. –3% річних від суми заборгованості та 122,09 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки Відповідач є таким, що порушив умову про строк виконання зобов’язань з оплати наданих Позивачем послуг на восьмий день після пред’явлення вимоги, тобто 22.02.2010, тому саме з цієї дати можливим є проведення розрахунку як інфляційних втрат Позивача, так і 3% від суми заборгованості.

За розрахунком суду сума 3% річних від суми заборгованості складає 14,24 грн., визначена з огляду на момент виникнення прострочення Відповідача з оплати наданих послуг, а саме –22.02.2010, та враховуючи період нарахування, заявлений Позивачем до 22.03.2010.

Відповідно до рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»слід врахувати, що індекс інфляційних втрат розраховується не на окрему дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід рахувати інфляційні втрати за період з 1 по 15 число відповідного місяця з урахуванням цього місяця, а якщо період заборгованості припадає з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, у вимогах Позивача про стягнення 122,09 грн. інфляційних втрат, нарахованих за лютий 2010 року, суд відмовляє.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»(01601, м. Київ, вул. Спортивна, 3, код 24654657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Боардвей»(79018, м. Львів, вул. Федьковича, б. 58 кім. 3-03, код 33981308) 5975,58 грн. заборгованості, 14,24 –3% річних від суми заборгованості, 97,55 грн. державного мита та 225,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 31.01.2011