Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №638/19486/25
Провадження № 2/638/3253/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Гребенюка В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. ен. груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. ен. груп» звернулося до суду із позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 15384,80 грн., з яких 5000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 4200,00 грн. - заборгованість за несплату штрафу, 6184,80 грн. - заборгованість за відсотками, витрати на професійну правничу допомогу 7000,00 грн, та судовий збір.
Позов обгрунтовано тим, що 04.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про споживчий кредит № 2387348 за яким останній отримав кредит в сумі 5000,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів. Відповідач забов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів належно не виконав через що утворилась заборгованість, яку заявлено у позові до стягнення.
Право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від первісного кредитора до позивача.
Ухвалою Шевченківський районний суд м. Харкова від 07.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
04.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2387348 (далі за текстом - Кредитний договір). За умовами договору сума кридиту становить 5000,00 грн., строк кредиту 360 днів до 29.04.2025, за перший розрахунковий період погоджена відсоткова ставка 3,65% річних, за решту періодів - 511% річних, відсоткові ставки - фіксовані. Кредит мав бути наданий в безготівковій формі на рахунок до картки НОМЕР_1 . У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів (п.п. 1.1 - 1.5, 2.1, 4.1 Кредитного договору).
В додатку № 1 до Кредитного договору викладено графік платежів із періодами і сумами платежів загалом та за кредитом і відсотками.
Кредитний договір було підписано відповідачем електронним підписом у формі одноразового ідентифікатора - 529593.
Таким чином, у Договорі позики передбачено пролонгацію 5-ти деного строку позики на 90 календарних днів.
Як свідчить надана на виконання ухвали суду інформація АТ «Універсал банк» та виписка на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку НОМЕР_1 на рахунок якої 04.05.2024 було зараховано 5000,00 грн. Номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим.
Відповідач не здійснював сплату кредиту та відсотків.
ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» розрахована заборговність за кредитом 5000,00 грн., 3864,50 грн., штрафи у розмірі 4200,00 грн.
Право вимоги за Кредитним договором було передано на підставі договору факторингу за якими одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
04.09.2024 ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» (Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Ел.ен. груп» (Фактор) уклали Договір факторингу № 04092024 за умовами якого останнє набуває право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, зазначених у реєстрах прав вимог в день підписання такого реєстру (п.п. 1.1, 2.2 Договору факторингу).
Такий реєстр було складено 04.09.2024. В реєстрі за № 299 вказано дані відповідача, кредитного договору. Заборгованість за кредитом 5000,00 грн., відсотками - 6184,80 грн., штраф 4200,00 грн.
Розрахунок суми відсотків у 6184,80 грн. в матеріалах справи відсутній.
За правилом частинипершоїстатті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи частини першої статті 1054 ЦК України визначають, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершастатті1048 ЦК України).
Частиною другою статті1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
В справі від 12.01.2021 №524/5556/19 Верховний суд дійшов висновку, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Як встановлено статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За приписами пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє наразі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
В даній справі суд виходить з того, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (висновок Верховного суду, викладений в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21).
За встановлених обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн., заборгованість за відсотками у сумі 3864,50 грн., а всього 8864,50 грн.
Розрахунок відсотків у більшій сумі в матеріалах справи відсутній, що виключає можливість його перевірки судом. Самостійно суд розраховувати відсотки законом не вповноважений.
Неустойка (штраф) підлягає списанню, а отже відсутні підстави для її стягнення.
Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн., які підлягають стягненню на користь останнього з відповідача у сумі 1395,78 грн. (57,62% від позовних вимог).
Для захисту своїх прав та отримання професійної правничої допомоги позивач уклав з Адвокатом Боденко А.А. Договір про надання правової допомоги № 1 від 11.11.2024 (далі - Договір). Даним договором в п. 1.1 передбачено, що Адвокат приймає доручення щодо надання правової допомоги з питань захисту Клієнта у цивільних справах щодо стягнення коштів з боржників згідно реєстру боржників, який додається до даного договору. Пунктом 3.1 Договору визначено, що за складання позовної заяви Акдвокату виплачується гонорар у сумі 7000,00 грн.
Про підготовку позовної заяви щодо відповідача Адвокатом і позивачем складено до названого договору Акт прийому-передачі наданих послуг від 28.11.2024 із визначенням вартості послуг у 7000,00 грн.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом, за ч. 8 ст. 141 ЦПК України, на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За таких обставин з відповідача на користь позивача, згідно ст. 137, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4033,40 грн. (57,62% від позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 81, 141, 264-265, 273, 279, 354 - 355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ел. ен. Групп» заборгованість за договором про споживчий кредит № 2387348 від 04.05.2024 в розмірі 8864,50 грн.(вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 50 коп.), з яких: заборгованість по тілу кредиту 5000,00 грн.; заборгованість за відсотками 3864,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ел. ен. Групп» судовий збір 1395,78 гривні (одну тисячу триста дев`яноста п`ять грн. 78 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4033,40грн. (чотири тисячі тридцять три грн. 40 коп.).
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено в день його ухвалення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» ел. пошта el.en.fkgroup@gmail.com тел. 380509968760 адреса 01001, м. Київ, вул.. М. Грушевського, 10 ЄДРПОУ 41240530.
Представник позивача: адвокат БОДЕНКО АЛЕВТИНА АНАТОЛІЇВНА ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_4 адреса 02141, м. Київ, а/с 1 РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_1 тел. НОМЕР_6 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя В. В. Гребенюк
Судове рішення № 135920860, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 22.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/19486/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: