Рішення № 135919616, 23.04.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2251/26

Провадження №2/442/1287/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в :

23.03.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №95784703000 від 30.10.2019 та №0688321272 від 05.08.2019 у загальному розмірі 78458,66 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. та судовий збір 2662,40 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 30.10.2019 між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 укладено Договір № 95784703000(26205966321047) та 05.08.2019 між ТОВ "Інфінанс" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0688321272.

Вказує, що відповідно до умов Договору №95784703000(26205966321047) від 30.10.2019 кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 30000,00 грн. на строк до 10.11.2021 включно, процентна ставка за кредитним договором становить 55.00 % річних.

Щодо договору позики № 0688321272 від 05.08.2019, то відповідно до його умов кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Кредитний договорів укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України), в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Щодо права вимоги заборгованості за договором ТОВ «Коллект центр» до відповідача, то позивач зазначає наступне.

19.02.2021 було укладено договір №200 відповідно до якого АТ "Укрсиббанк" відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Швестохіллсвеста» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95784703000(26205966321047).

22.02.2021 було укладено договір №04/22/02/2021/1 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Швестохіллсвеста» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95784703000(26205966321047).

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95784703000(26205966321047).

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 95784703000(26205966321047).

Крім цього, 14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВ "Інфінанс" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0688321272.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0688321272.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0688321272.

Всупереч умов кредитних договорів відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Порушення умов кредитних договорів не усунула.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №95784703000(26205966321047) від 30.10.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 41874.23 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 25159.80 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16713.83 грн., заборгованість за комісіями - 0.60 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №0688321272 від 05.08.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 62319,45 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3799.93 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 58519.52 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованістьза договором №0688321272 від 05.08.2019 у розмірі 36584.43 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 3799,93 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 32784.50 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними кредитними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 78458,66 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 28959,73 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 49498.33 грн., заборгованість за комісіями - 0.60 грн.

24.03.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача,/а.с.43/.

Ухвалою судді від 24.03.2026 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 23.04.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення,/а.с.44/.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі, позивачем отримана в системі "Електронний суд", відповідачем ухвала отримана засобами поштового зв`язку 30.03.2026, /а.с.46/.

Пунктом 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України визначено, що судова повістка фізичній особі направляється за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Пунктом 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Відтак, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.

23.04.2026 відповідачем подано заяву, в якій позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором визнає. Разом з тим, зазначає, що розмір витрат на правову допомогу є явно завищеним, неспівмірним ціні та предмету позову, а тому просить зменшити суму таких витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем клопотання про розгляд справи за участю сторін суду не надано, відзиву на позовну заяву не подано.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд встановив, що30.10.2019 було ознайомлено з інформацією про умови кредитування у АТ «Укрсиббанк», орієнтовану загальну вартість кредиту, виходячи з обраних умов кредитування, а також які наслідки можуть настати в разі невиконання ним своїх зобов`язань, підтвердженням чого слугує паспорт споживчого кредиту, /а.с.10/.

30.10.2019 між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 укладено Договір-анкету про відкриття та комплексне рахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 95784703000,/а.с.8-9/.

Згідно п. 1.1. Договору банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває Клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану «Картка з лімітом «Шоппінг картка 55 grace»», розміщеного на сайті www.mv.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірнихумов) споживчого кредитування позичальників AT «Укрсиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових(поточних) рахунків.

Відповідно до п. 1.2. Договору банк встановлює ліміт овердрафту (надає кредит), на картковому рахунку клієнта (надалі - ліміт кредитування), а клієнт зобов`язуєтьсяповернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим договором-анкетою та правилами.

Відповідно до положень п.2.1. Договору ліміт кредитування встановлюється у розмірі 30000 грн. , строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 10.11.2021.

Як передбачено п. 2.3.6. Договоруклієнт зобов`язується повернути кошти, отримані в межах ліміту кредитування та/або «кредит «плати частинами»», плату за користування лімітом кредитування/ «кредитом «плати частинами»» не пізніше дати спливу строку дії ліміту кредитування та строку кредитування за«кредитом «плати частинами»» відповідно.

Згідно п. 2.15. своїм підписом Клієнт підтверджує коректність і повноту наданої ним інформації.

На підтвердження виконання зобов`язань щодо надання кредитного ліміту кредитодавцем надано рух коштів по рахунку НОМЕР_1 картки № НОМЕР_2 за договором №95784703000від 30.10.2019,/а.с.13-22/.

19.02.2021 було укладено договір факторингу № 200, який знаходиться в електронних матеріалах справи, відповідно до якого АТ "Укрсиббанк" відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Швестохіллсвеста» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95784703000(26205966321047).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №200 від 19.02.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Швестохіллсвеста» набуло права вимоги до відповідача у загальній сумі 32434,14 грн., з яких 25159,80 грн. заборгованість за основним боргом, 7273,74 грн. заборгованість за відсотками, 0,60 грн. заборгованість за комісіями.,/а.с.31-33/.

22.02.2021 було укладено договір факторингу №04/22/02/2021/1 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Швестохіллсвеста» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95784703000(26205966321047),/а.с.34-36/.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу№04/22/02/2021/1від 22.02.2021, що знаходиться в електронних матеріалах справи, ТОВ «Вердикт капітал» набуло права вимоги до відповідача у загальній сумі 32434,14 грн., з яких 25159,80 грн. заборгованість за основним боргом, 7273,74 грн. заборгованість за відсотками, 0,60 грн. заборгованість за комісіями.

10.01.2023 було укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95784703000.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10-01/2023від 10.01.2023, що знаходиться в електронних матеріалах справи, ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги до відповідача у загальній сумі 41874,23 грн., з яких 25159,80 грн. заборгованість за основним боргом, 16713,83 грн. заборгованість за відсотками, 0,60 грн. заборгованість за комісіями.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором №95784703000 від 30.10.2019 станом на 04.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» становить 41874,23 грн., з яких з яких 25159,80 грн. заборгованість за основним боргом, 16713,83 грн. заборгованість за відсотками, 0,60 грн. заборгованість за комісіями,/а.с.27/.

Крім цього, судом встановлено, що05.08.2019 між ТОВ "Інфінанс" та ОСОБА_1 укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0688321272, який знаходиться в електронних матеріалах справи.Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки.

Відповідно до умов договору товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту (надалі по тексту - «кредит») для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBoom» (надалі - правила), які є невід`ємною частиною договору, а позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами.

Як передбачено п.1.2. даного Договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами.

У рамках дії даного договору сторони погодили наступні загальні умови : максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем) 30 днів, діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті) 20000,00 гривень, максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості 1.75 %.

Як передбачено п. 1.7. Договору, протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, які позичальник зобов`язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах договору та правил.

14.07.2021 було укладено договір факторингу № 14-07/21, що знаходиться в електронних матеріалах справи, та відповідно до якого ТОВ "Інфінанс" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників за договором факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021, що знаходиться в електронних матеріалах справи, ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги до відповідача у загальній сумі 36584,43 грн., з яких3799,93 грн. заборгованість за основним боргом, 32784,50 грн. заборгованість за відсотками.

10.01.2023 було укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, що знаходиться в електронних матеріалах справи, та відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023, що знаходиться в електронних матеріалах справи, ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги до відповідача у загальній сумі 62319,45 грн., з яких3799,93 грн. заборгованість за основним боргом, 58519,52 грн. заборгованість за відсотками.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 36584,43 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 3799,93 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 32784,50 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно дост. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором у зобов`язанні з відповідачем ОСОБА_1 .

За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах суми зазначеної у договорі, є право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за таким договором.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед ТОВ «Коллект центр» за обома кредитними договорами, становить 78458,66 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 28959,73 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 49498,33 грн.; заборгованість за комісіями 0,60 грн.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч. ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Згідностатті 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно дост. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України,боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідач свої зобов`язання за вищевказаним договором не виконав, у визначений цим договором строк, тіло кредиту і проценти за строк користування кредитними коштами не повернув ані кредитодавцю, ані фактору.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст.76-81 ЦПК Українина спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відповідач не надала суду доказів здійснення ним платежів за договором та жодними доказами не спростувала наявність заборгованості у визначеному позивачем розмірі.

З врахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані, підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами №95784703000 від 30.10.2019 та №0688321272 від 05.08.2019.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту суд зазначає наступне.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня2017року у справі №6-2071цс16.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що положення договору №№95784703000(26205966321047) від 30.10.2019 про сплату комісії є нікчемними, суперечать положенням статей 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договору - комісії в розмірі 00,60 грн. задоволенню не підлягають.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Як вбачається з електронних матеріалів справи, 01.07.2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та АО «ЛігалАссістанс» укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024ю

Згідно витягу з заявки №680 про надання юридичної допомоги від 02.02.2026 адвокатське об`єднання «ЛігалАссістанс» надало ТОВ «Коллект Центр» правничу допомогу по цивільній справі за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 25000,00 грн. Докази надання правової допомоги позичу знаходяться в електронних матеріалах справи.

Відповідачка у поданій 23.04.2026 заяві посилається на завищений розмір судових витрат, який, на її переконання, є явно завищеним та неспівмірним з ціною і предметом даного позову.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши поведінку відповідача, яка позов визнала, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, суд прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 5662,40 грн. (2662,40 грн. /сплачений судовий збір/ + 3000,00 грн. /витрати на професійну правничу допомогу/ = 5662,40 грн.) понесених судових витрат. /.

Керуючись ст. ст. 4, 11-13, 77, 81, 141-142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволитичастково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №95784703000 (26205966321047) від 30.10.2019, за договором №0688321272 від 05.08.2019 в загальному розмірі 78458,06 гривень (сімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень, 06 коп.) та 5662,40 гривень (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні, 40 коп.) понесених судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ вул.Мечнікова, 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя Курус Р.І.