Рішення № 135918789, 22.04.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1847/25

Провадження № 2/503/365/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської державної нотаріально контори Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника адвоката Шаврова І.І. з позовом до Кодимської державної нотаріально контори Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач являється спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 , але своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Причину пропуску строку для прийняття спадщини вважає поважною, вказуючи, що не знав про існування заповіту на його ім`я. В зв`язку з цим просив позов задовольнити.

В судове засідання позивач не з`явився, від його представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Представник Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області державний нотаріус Налдіна М.М. в судове засідання не з`явилася, надавши до суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 04.02.2022 року Подільським відділом ДРАЦС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Позивач являється спадкоємцем за заповітом, складеним 18.10.2019 року ОСОБА_2 , посвідченим секретарем виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Кодимського району Одеської області та зареєстрованим в реєстрі за №31.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Із копії спадкової справи №02/2022, заведеної 20.06.2022 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 встановлено, що на спадщину за заповітом заявив ОСОБА_3 .

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

Тобто, законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача або залучення інших співвідповідачів повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни (залучення). Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним чи залучення співвідповідача.

При цьому, суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року в справі № 543/459/21 (провадження № 61-30св22) вказано, що «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ необхідно перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.».

Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначив відповідачем Кодимську державну нотаріальну контору Одеської області. При цьому як встановлено судом, спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв ОСОБА_3 .

Заявлені позивачем вимоги стосуються прав та обов`язків ОСОБА_3 , а отже такі вимоги не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належних відповідачів (співвідповідачів) у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Відповідна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 757/19339/21-ц, провадження № 61-10768св22.

До закінчення підготовчого провадження позивач ОСОБА_1 не подав до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача.

Таким чином, виходячи з того, що суд у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості самостійно визначати суб`єктний склад учасників справи, та встановивши, що у справі не залучено суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, суд відмовляє у позові.

Відмова у задоволенні даних позовних вимог не позбавляє позивача можливості реалізації права на судовий захист шляхом подання позову до належних відповідачів.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кодимської державної нотаріально контори Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Б.С. Сердюк