Ухвала суду № 135916712, 21.04.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/898/26

Провадження № 1-кп/352/189/26

УХВАЛА

21 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в підготовчому засіданні матеріали за обвинувальним актом, складеним у кримінальному провадженні № 62025140150000075, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2025 року, стосовно

ОСОБА_3 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Побережжя Івано-Франківської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 не судимого:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження

07 квітня 2026 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, який призначений до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 15 квітня 2026 року.

15 квітня 2026 року в судовому засіданні Прокурора надав клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності для продовження проходження військової служби.

15 квітня 2026 року розгляд справи відкладено на 21 квітня 2026 року для надання Прокурором письмових доказів.

ІІ. Позиція сторін

Прокурор просив задовольнити його клопотання та звільнити ОСОБА_3 від відповідальності на підставі статті 401 КК України. Зазначив, що ОСОБА_5 , будучи солдатом, 18 січня 2025 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 407 КК України, а саме в умовах воєнного стану самовільно залишив івано- ІНФОРМАЦІЯ_2 та незаконно, без поважних причин, перебував по за його розташуванням, проводячи службовий час на власний розсуд.

ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407,408 КК України не притягався, добровільно надав згоду повернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 надано письмову згоду на продовження проходження ОСОБА_5 військової служби.

В зв`язку із викладеним, на підставі частини п`ятої статті 401 КК України просить прийняти рішення про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 зарахувати ОСОБА_3 на військову службу та всі види забезпечення, а також зобов`язати ОСОБА_3 прибути до Івано-Франківського РТЦК для продовження проходження військової служби.

З питань строків досудового розслідування зазначив, що відповідний строк розпочався 12 грудня 2025 року з моменту оголошення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. В подальшому 22 грудня 2025 року строк досудового розслідування зупинено в зв`язку із оголошенням ОСОБА_3 в розшук та відновлено досудове розслідування 30 січня 2026 року з моменту затримання ОСОБА_3 .

Звертає увагу, що загальний строк досудового розслідування відповідно до вимог КПК України складає 60 днів, до якого не включається період зупинення провадження в зв`язку із розшуком підозрюваного, а тому вважає, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 20 березня 2026 року ( 10 днів з 12 по 22 грудня 2025 року + 50 днів з 30 січня по 20 березня 2026 року).

Зазначає, що обвинувальний акт ним затверджено саме 20 березня 2026 року, а надано до суду ним особисто 07 квітня 2026 року через канцелярію суду.

Вважає, що строк досудового розслідування закінчився 20 березня 2026 року з моменту затвердження ним обвинувального акту, в зв`язку із чим строк до моменту надання обвинувального акту до суду не включається до строку досудового розслідування.

Захисник просила задовольнити клопотання. Вважає, що наявні підстави для закриття провадження як за клопотанням Прокурора, так і через закінчення процесуальних строків. Вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю.

Обвинувачений заявив, що він згодний із думкою Захисника. Пояснив, що в обвинувальному акті фактичні обставини викладені вірно та він дійсно добровільно бажає продовження військову службу.

ІІІ. Досліджені докази

До обвинувального акта долучений реєстр матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

В судовому засіданні Захисником та Прокурором долучено і Судом досліджено:

-Лист т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно із яким командування цього центру позитивно розглянута кандидатура обвинуваченого на посаду стрільця взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-Інформація про відсутність у ОСОБА_3 судимостей;

-Інформація КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я», згідно із якою ОСОБА_3 до цього закладу не звертався, амбулаторну допомогу не отримує

-Службова характеристика від 20 січня 2025 року, згідно із якою ОСОБА_3 , зарекомендував себе з позитивної сторони

IV. Висновки Суду

В судовому засіданні постало два питання щодо ймовірної наявності підстав для закриття кримінального провадження, а саме:

-на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру;

-а також на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України в зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі частини п`ятої статті 401 КК України.

При визначенні пріоритету розгляду вказаних підстав Суд вважає, що в першу чергу підлягає вирішенню питання щодо наявності або відсутності підстав для закриття провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, оскільки, на думку Суду, у випадку закінчення строку досудового розслідування до моменту надходження обвинувального акту до суду, відсутні підстави для ухвалення процесуальних рішень з підстав, що виникли пізніше.

Окрім того, Суд звертає увагу, що обидві зазначені підстави є нереабілітуючими обставинами. В той же час закриття провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України не створює для особи, яка притягається до відповідальності будь-яких наслідків, на відміну від закриття провадження в зв`язку зі звільненням від відповідальності.

щодо строків досудового розслідування

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України за ознаками самовільного залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Таким чином, злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , не є злочином проти життя та здоров`я особи, в зв`язку із чим, у випадку закінчення строку досудового розслідування, кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

В цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру 12 грудня 2025 року, що підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 115 Кримінального процесуального кодексу України при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.

Таким чином, за загальним правилом досудове розслідування у кримінальному провадженні мало бути закінчено в строк до 12 лютого 2026 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Згідно із реєстром матеріалів досудового розслідування, 22 грудня 2025 року винесено постанови про оголошення розшуку підозрюваного та зупинення досудового розслідування. В подальшому 30 січня 2026 року винесено постанову про відновлення досудового розслідування.

12 березня 2026 року в кримінальному провадженні повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування, а 20 березня 2026 року затверджено обвинувальний акт.

Таким чином, період часу з 22 грудня 2025 року по 30 січня 2026 року, а саме 40 днів, а також період час з 12 по 20 березня 2026 року, а саме 9 днів, не включається до строку досудового розслідування.

Відповідно, досудове розслідування у кримінальному провадженні мало бути закінчено на 49 днів пізніше 12 лютого 2026 року, тобто 02 квітня 2026 року.

Суд не погоджується із доводами Прокурора про те, що строк досудового розслідування закінчується з моменту затвердження ним обвинувального акту, оскільки частина перша статті 219 КПК України визначає, що строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом, а не дня його затвердження.

На думку Суду, терміни «затвердження обвинувального акту» та «звернення до суду з обвинувальним актом» не є тотожніми.

Так, пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення постанови про закриття кримінального провадження, або з вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання.

У Параграфі 1 Глави 24 КПК України розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування, однією з яких відповідно до положень ст.283КПК України є звернення до суду з обвинувальним актом.

При цьому закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, має три ключові стадії:

-початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР;

-завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України;

-закінчення фіксується звернення до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення як це передбачено у ст. 219 КПК України.

Вказаний висновок суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема в постанові від 31 травня 2021 року у справі № 357/5629/19.

Обвинувальний акт надійшов до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області 07 квітня 2026 року через канцелярію суду. В судовому засіданні Прокурор пояснив, що обвинувальний акт здано ним особисто до канцелярії суду 07 квітня 2026 року.

Відповідно, на думку Суду, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 02 квітня 2026 року, а прокурор звернувся до суду із обвинувальним актом 07 квітня 2026 року, тобто поза межами строку досудового розслідування.

Таким чином, після повідомлення ОСОБА_6 про підозру закінчився строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025140150000075, в зв`язку із чим воно підлягає закриттю на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

щодо підстав, передбачених частиною п`ятою статті 401 КК України

Відповідне клопотання підписане Прокурором та надане до суду 15 квітня 2026 року, тобто після настання підстав для закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Окрім того, відповідно до частини п`ятої статті 401 Кримінального кодексу України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо:

-вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби

-та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Таким чином, однією із обов`язкових умов для закриття провадження за вказаним пунктом є письмова згода командира військової частини на продовження проходження такою особою військової служби.

До клопотання Прокурором долучена заява т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 березня 2026 року, згідно із якою командуванням цього органу позитивно розглянута кандидатура солдата ОСОБА_3 на посаду стрільця відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Факт позитивного розгляду кандидатури не є тотожнім та не свідчить про надання згоди на продовження проходження такою особою військової служби.

Таким чином, Суд вважає, що до клопотання Прокурором не долучено згоду командира військової частини на проходження ОСОБА_3 військової служби, в зв`язку із чим підстави для задоволення клопотання Прокурора про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі частини першої статті 401 КК України відсутні.

При цьому Суд звертає увагу, що відмова в задоволенні клопотання Прокурора не перешкоджає ОСОБА_3 добровільно звернутись до відповідної військової частини, в тому числі ІНФОРМАЦІЯ_4 із відповідною заявою про продовження проходження військової служби

щодо запобіжного заходу

30 січня 2026 року Обвинуваченого затримано як особу, підозрювану у вчиненні злочину.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2025 року у справі № 344/23047 /25 стосовно Обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 гривень.

30 січня 2025 року ОСОБА_7 внесені кошти в сумі 66560 гривень на виконання застосованого запобіжного заходу.

Таким чином, на цей час стосовно Обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до частини одинадцятої статті 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому після припинення дії цього запобіжного заходу.

В зв`язку із викладеним, до набрання ухвалою законної сили запобіжний захід у вигляді застави підлягає залишенню без змін, а після набрання ухвалою законної сили, у випадку незвернення застави в дохід держави, застава підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_7 .

На підставі викладеного, керуючись статтею 284 КПК України, статтею 401 КК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити кримінальне провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру.

В задоволенні клопотання прокурора про закриття провадження на підставі частини п`ятої статті 401 Кримінального кодексу України відмовити.

До набрання законної сили ухвалою залишити стосовно ОСОБА_3 . запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначено в сумі 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Після набрання ухвалою законної сили заставу в розмірі 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_7 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Івано-Франківській області, повернути заставодавцю ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошений о 09 годині 15 хвилин 22 квітня 2026 року.

Суддя ОСОБА_8