Ухвала суду № 13591527, 18.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6724/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Ізмайлової Т.Л., Костюк Л.О.,

при секретарі Пеньковій О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 року у справі за позовом Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000212300/0 від 16.02.2009 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складений акт № 25/16/23-0/00992160 від 06.02.2009 року та встановлено заниження задекларованого субєктом господарювання доходу від продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 935662,26 грн., оскільки до валового доходу віднесено доходи, що були отримані за експортними операціями по фактурній вартості товару лісопродукції, а не по митній вартості.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00002123000/0 від 16.02.2009 року, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобовязання за платежем «податок на прибуток підприємств і організацій державного значення»в сумі 350873,34 грн., у тому числі: 233915,56 грн. основний платіж та 116957,78 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з прийняти податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, а судова колегія погоджується з такими висновками Київського окружного адміністративного суду з огляду на наступне.

У період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року позивачем здійснювалася поставка лісопродукції на умовах FCA відповідно до укладених контрактів, що є в наявності в матеріалах справи.

Відповідно до Указу Президента України № 567/94 від 04.10.1994 року «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів»при укладанні субєктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році (далі - Інкотермс).

Згідно з пп. А3 п. А розділу FCA Інкотермс продавець товару не має зобовязань щодо перевезення (поставки) товару покупцю.

За таких підстав, відповідно до умов поставки FCA ціна товару включає лише фактурну вартість товару, оскільки доставка товару до митного кордону, а також його декларування та зберігання оплачується покупцем, тому митна вартість товару більша ніж фактурна. Таким чином, суд першої інстанції правомірно зауважив, що позивач фактично не отримує дохід від поставки товару до митного кордону України, навантаження, зберігання тощо.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) повязаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого ст. 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками (п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Київський окружний адміністративний суд правомірно зауважив, що при здійсненні експортних операцій, де однією із сторін є нерезидент, що не є платником податку на прибуток в Україні, застосовується зазначена норма.

Звичайна ціна це ціна товарів (робіт, послуг), яка визначена сторонами договору та відповідає рівню справедливої ринкової ціни (п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає їх передати, а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є незалежними фактично та юридично, володіють достатньою інформацією про такі товари, а також ціни, які склались на ринку ідентичних (однорідних) товарів.

Відповідно до пп. 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі, коли на відповідному ринку товарів не здійснюються операції з ідентичними товарами, або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність інформації звичайною вважається ціна договору.

Обовязок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобовязаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норму абзацу 1 пп. 1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проте в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що ціна лісо продукції при її продажу не відповідала звичайним цінам на даний товар.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що ДП «Макарівське лісове господарство» обґрунтовано сформовано валовий дохід виходячи з ціни товару, яка визначена сторонами у договорі, а тому висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковим, у звязку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, обставини справи зясовані повно та обєктивно, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 року у справі за позовом Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст.212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 21.01.2011 року.

Головуючий суддя: Судді: