Вирок № 135915196, 11.03.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/520/25

провадження № 1-кп/691/196/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

сторони кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Городище угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025255380000050, внесене 11 квітня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городище Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 діючи умисно, незаконно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, 11.04.2025 близько 18 год. перебуваючи поблизу АЗС «ОВК» по вул. Об`їзна, м. Городище Черкаського району Черкаської області на узбіччі вказаної вулиці знайшов поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною зеленого кольору вирішивши залишити цю речовину собі та поклав її до кишені своєї кофти, чим здійснив незаконне придбання психотропної речовини, обіг якої заборонено, усвідомлюючи, що придбана ним речовина є психотропною, умисно зберігав для власних потреб без мети збуту. В подальшому 11 квітня 2025 близько 18 години керуючи мопедом SUZUKI LETS-4 н.з. НОМЕР_1 , був зупинений поліцейськими за порушення ПДР, а саме керував мототранспортом без захисного шолома. В ході оформлення адміністративних матеріалів та поверхневого огляду ОСОБА_4 , останній виклав на багажник службового автомобіля НПУ н.з. 0020 знайдений ним раніше поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною зеленого кольору. 11 квітня 2025 року під час проведення огляду місця події в період з 19:00 год. по 19:25 год. на багажнику службового автомобіля НПУ н.з. 0020, який розташований на узбіччі по вул. Об`їзна, м. Городище Черкаського району Черкаської області, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною зеленого кольору, який ОСОБА_4 виклав з кишені своєї кошти, та яка згідно висновку експерта №СЕ-19/124-25/5881-НЗПРАП від 18 квітня 2025 року є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP становить 0,950 г.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

У підготовчому засіданні судовий розгляд кримінального провадження №12025255380000050 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України проведено в межах пред`явленого обвинувачення, згідно обвинувального акту, затвердженого 11 квітня 2025 року прокурором Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 відповідно до угоди про визнання винуватості, яка укладена 25 квітня 2025 року між прокурором та обвинуваченим з участю захисника.

Згідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим та вмотивованим.

Стаття 10 КПК України встановлює рівність всіх перед законом і судом.

Статтею 22 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Прокурор ОСОБА_3 просила затвердити в підготовчому засіданні угоду про визнання винуватості, яка укладена 25 квітня 2025 року між прокурором та обвинуваченим.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, просив суд затвердити угоду. При цьому обвинувачений зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь і це не міняє його права на затвердження укладеної угоди. Вказав, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження. Крім того, пояснив, що укладення угоди про визнання винуватості між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання, виконання якого гарантує.

Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просила затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним та в інтересах обвинуваченого.

Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості; вивчивши обвинувальний акт; перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України; з`ясувавши в обвинуваченого, чи він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд приходить до висновку про необхідність затвердити угоду про визнання винуватості, в силу наступного.

Згідно з вимогами ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно ч.1 ст.472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначається, в тому числі і беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.474 КПК України, суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27 лютого 1980 року (скарга №6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

В підготовчому судовому засіданні, із змісту письмових доказів, встановлено, що у кримінальному провадженні №12025255380000050, внесене 11 квітня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 25 квітня 2025 року між прокурором Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 в приміщенні прокуратури Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури, зі сторони обвинувачення, та зі сторони обвинуваченого, ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 , діючи добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок, у відповідності до ст. ст. 468-470, 472, 473 КПК України, укладено угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості, судом встановлено, що прокурор та обвинувачений, захисник дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч. 1 ст.309 КК України. За угодою про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст.309 КК України у виді трьох років позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.75 КК України в частині однорічного іспитового строку випробування та із покладенням обов`язків передбачених ст.76 КК України. Крім того, прокурор та обвинувачений, визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України. Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 КК України, є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні. Обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України. Укладення сторонами угоди про визнання винуватості від 25 квітня 2025 року є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді. Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того, укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб. Також, умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а тому затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.

Суд, переконаний, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у кримінальному провадженні прокурором та захисником.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.

У кримінальному провадженні відсутні потерпілі, і кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам громадян або інтересам юридичних осіб, матеріальні збитки обвинуваченим ОСОБА_4 не завдані. Сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК України, а для підозрюваного - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України. В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України, а саме у разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, визначених цією угодою, прокурор згідно ст. 476 КПК України має право звернутися до суду, який затвердив дану угоду, з клопотанням про скасування вироку. Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суд вважає, що укладена угода відповідає нормам КК України та інтересам суспільства і в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Згідно з частиною 5 статті 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Питання призначення покарання суд вирішує з врахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засудженого, та запобігання вчиненню злочинів як засудженим, так і іншими особами, відповідно до норм статті 50 КК України.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, враховує, що йому 26 років, одружений, не працюючий, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, до кримінальної відповідальності не притягувався згідно інформації у вимозі УІАП ГУНП в Черкаській області від 25 квітня 2025 року, за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра згідно довідки №01-03-06/623 від 23 квітня 2025 року Комунального некомерційного підприємства "Городищенське медичне об`єднання" Городищенської міської ради Черкаської області не звертався, за місцем проживання характеризується позитивно відповідно до довідки-характеристики виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області від 25 квітня 2025 року №31, які надані для огляду суду, свою вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

З огляду на викладене, враховуючи пом`якшуючу обставину, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, злочин не набув значного суспільного резонансу та суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.

Речові докази у кримінальному провадженні у виді: кристалічна речовина, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, яка здана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області і не представляє собою цінності, слід знищити; компакт диск з нагрудної боді камери поліцейського, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, у відповідності до ст.100 КПК України, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження №12025255380000050.

У кримінальному провадженні маються процесуальні витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, згідно довідки №СЕ-19/124-25/5881-НЗПРАП від 18 квітня 2025 року в сумі 2228 грн. 50 коп., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Держави, у зв`язку з постановленням вироку щодо обвинуваченого на підставі угоди про визнання винуватості.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 394, 475, 476, КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити у кримінальному провадженні №12025255380000050, внесеному 11 квітня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, угоду про визнання винуватості укладену 25 квітня 2025 року між прокурором Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , у відповідності до ст. ст. 468-470, 472, 473 КПК України.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального Кодексу України, і призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 25 квітня 2025 року, покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо останній протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Нагляд за засудженим ОСОБА_4 , як за особою звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснювати уповноваженому органу з питань пробації Черкаському районному сектору №1 філії Державної Установи «Центр пробації» в Черкаській області.

Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_4 , на час вступу вироку суду у законну силу, судом не обиралися.

Роз`яснити, ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, встановленої законом.

Речові докази у кримінальному провадженні у виді: кристалічна речовина, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, яка здана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області і не представляє собою цінності, - знищити; компакт диск з нагрудної боді камери поліцейського, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, у відповідності до ст.100 КПК України, залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12025255380000050.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , процесуальні витрати у кримінальному провадженні №12025255380000050 за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п`ядесят) коп. на користь Держави, отримувач коштів ГУК у м.Києві 22030106 код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу, угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Суддя ОСОБА_1