Рішення № 135914724, 21.04.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.04.2026Справа № 644/945/21 Провадження № 2/554/328/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

Головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Єфименко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої ДТП

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2021 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Чехова Дениса Анатолійовича, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення солідарно з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» та ОСОБА_2 матеріальні збитки заподіяні в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 100 000 грн. 00коп., у вигляді вартості ремонту якій змушений понести для відновлення для відновлення автомобіля, а також стягнення понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 12 березня 2018 року позивач за договором купівлі продажу у UFD «SOFIA-M» придбав автомобіль ВМW Z4 301, державний номерний НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 . 19 серпня 2018 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_3 по пр. Науки, 45/1 в м.Харкові, при повороті ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю «БМВ» державний номерний НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, внаслідок чого допустив з ним зіткнення, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Цього ж числа - 19 серпня 2018 року відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 16.13 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2019 року (справа №638/12617/18) провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 - закрито у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Суд в постанові зазначив, що позбавлений можливості визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2019 року набула чинності, в апеляційному порядку не оскаржувалась. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 ,як володільця наземного транспортного засобу автомобіля ВАЗ держномер НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в страховій компанії ПрАТ «УСК «АСКА», відповідно до полісу АМ/6500066, що підтверджується роздруківкою з інтернет сайту «Перевірки чинності полісу внутрішнього ОСЦПВВТЗ». Позивач 19 серпня 2018 року звернувся до страхової компанії з заявою про настання страхового випадку, у зв`язку з чим відкрито страву № 8871 за 2018 рік. Після відкриття справи представником страхової компанії проводився огляд пошкодженого автомобіля «БМВ» д.н. НОМЕР_4 з метою встановлення розміру майнової шкоди.

9 серпня 2019 року Позивач зареєстрував на своє прізвище автомобіль ВМW Z4 301, кузов НОМЕР_2 , державний номер було присвоєно НОМЕР_5 . Позивачем 5 листопада 2019 року страховій компанії ПрАТ «УСК «АСКА» передано копію постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2019 року, проте на дату звернення позивача з позовом до суду страховою компанією відшкодування шкоди не сплачено. Позивач не дочекавшись сплати страхового відшкодування самостійно звернувся до станції технічного обслуговування, яка розрахувала вартість ремонту в розмірі 240 060 грн. 00 коп., проте після проведення ремонтних робіт Позивачем частково було сплачено за проведений ремонт 100 000 грн.

16 листопада 2021 року від представника ОСОБА_2 адвоката Панасенко В.Є. надійшов відзив на позовну заяву в якому просив у позові відмовити в повному обсязі,мотивуючи тим, що наданий позивачем в якості підтвердження наряд-замовлення від 09.07.2020 року № 2/09 не є належним доказом, так як складана особою з аналогічним прізвищем ФОП ОСОБА_3 , з наряду-замовлення не вбачається, що пошкодження та шкода виникли саме під час ДТП, відсутній причинно наслідковий зв`язок між пошкодженням автомобіля та ДТП.

19.08.2018 року, позивачем не надано звіт оцінювача або експертного висновку з детальним описом пошкоджень та розрахунком матеріальних збитків. Відповідно до висновку комісійної судової автотехнічної експертизи № 25675 від 30.11.2018 року встановлено порушення правил дорожнього руху у обох водіях. Відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 матеріальних збитків на користь позивача так цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «УСК «АСКА». 17 серпня 2023 року від представника відповідача адвоката Панасенко В.Є. надійшла заява з проханням розглядати справу за відсутністю відповідача та його представника.

19 серпня 2021 року ПрАТ «УСК «АСКА» подано відзив на позовну заяву в якому заперечувала проти задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи, що поліс АМ/6500066, яким була застрахована цивільна правова відповідальність відповідача як власника транспортного засобу ВАЗ д.н. НОМЕР_3 встановлювала франшизу у сумі 2 000 грн. 00 коп., та ліміт відповідальності за шкоду, спричинену майну в розмірі 100 000, 00 грн., зазначає, що позивач пропустив строк у продовж якого повинен був подати заяву про страхове відшкодування з якою звернувся лише 05.11.2019 року. 03 липня 2023 року ПрАТ «УСК «АСКА» надано додаткові письмові пояснення пославшись на відсутність у позивача правовстановлюючих документів на транспортний засіб.

10 липня 2025 року на адресу суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про заміну стороні у справі в якому повідомлено про припинення 23.05.2024 року діяльності Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», правонаступником якого є ПрАТ «СК «ВУСО».

Ухвалою суду від 15.07.2025 року клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про заміну сторони у справі задоволено. Замінено сторону (відповідача-1) у цивільній справі N644/945/21 з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (код ЄДРПОУ 13490997) її правонаступником Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, 31).

При розгляді справи судом встановлено, 19 серпня 2018 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_3 по пр.Науки, 45/1 в м. Харкові, при повороті ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю «БМВ`державний номерний НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, внаслідок чого допустив з ним зіткнення, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

19 серпня 2018 року відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 16.13 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2019 року (справа № 638/12617/18) провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 закрито, у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2019 року набула чинності, в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до висновку комісійної судової автотехнічної експертизи № 25675 від 30.11.2018 року, призначеної в межах справи № 638/12617/18, водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідно з вимогами п.п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньої транспортній ситуації технічна можливість уникнути ДТП для водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 визначалась виконанням ним вимог п.п.10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. В данній дорожньої транспортній ситуації дії водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України, та з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з виникненням дорожньо- транспортної пригоди.

Статтею 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні,ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні,чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц зазначено, що «з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 465/674/19 зазначено про те, що тлумачення ст. 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення,відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі №641/2795/16-ц зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема,висновком судової експертизи тощо».

Крім того, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова ВС від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18).

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 , як володільця джерелом підвищеної небезпеки, вини у заподіянні матеріальної шкоди позивачу.

Судом встановлено, що 12 березня 2018 року позивач за договором купівлі продажу UFD «SOFIA-M» придбав автомобіль ВМW Z4 301, державний номерний НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 .

Частиною 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність,пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

В пункті 2.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб;ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.

Такий правовий висновок було викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року по справі № 200/21325/15-ц.

Матеріали справи не містять доказів неправомірного заволодіння або користування позивачем автомобілем ВМW Z4 301, державний номерний НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , працівники поліції під час складання матеріалів за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди 19.08.2018 року не встановлено відсутність у ОСОБА_1 документів на керування автомобілем. Крім того, в подальшому договором купівлі продажу з UFD «SOFIA-M» від 12 березня 2018 року був підставою для реєстрації автомобіля ВМW Z4301, кузов НОМЕР_2 за позивачем Сервісним центром МВС.

Суд встановивши, що позивач управляв транспортним засобом на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, є достатньою підставою для звернення за захистом права, а тому суд приходить до висновку, що позивач правомірно володів транспортним засобом, а тому має право на відшкодування завданої шкоди.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як володільця наземного транспортного засобу ВАЗ держномер НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в страховій компанії ПрАТ «УСК «АСКА» відповідно полісу АМ/6500066 від 18.08.2018 року.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`зується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Втім, законом встановлено обов`язковість страхування відповідальності фізичної особи перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 100 000 на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 року справа № 755/18006/15-ц в п.п. 57, 58, виклала свою правову позицію зазначила, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови).

Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до умов страхового полісу № 6500066 від 18.08.2018 року ліміт страхової відповідальності ОСОБА_2 на одного потерпілого становив в розмірі 100 000 грн. 00 коп. за шкоду заподіяну майну, розмір франшизи становив в розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Відповідно до звіту № 29/20 від 30.01.2020 року, складеного ФОП ОСОБА_4 на підставі листа від СК АСКА вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу ВМW Z4 301, державний номерний НОМЕР_1 , згідно прикладеного протоколу огляду від 28.08.2018 року та фотоматеріалів з технічної точки зору на момент проведення даного розрахунку становить 60 486,17 грн.

Судом встановлено, що розмір майнової шкоди спричиненої позивачу дорожньо-транспортної пригоди 19.08.2018 року з вини ОСОБА_2 підлягає відшкодуванню в розмірі 60 489,17 грн., з яких 58 486, 17 грн. стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ВУСО», та 2 000 грн. 00 коп. стягненню за ОСОБА_2 .

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 2. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий збір в розмірі 1 000грн.

Враховуючи, що судом позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково, на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 604,86 грн., з який 20 грн. 00 коп. з ОСОБА_2 , а - 584,86 грн. з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО».

Представником позивачки адвокатом Чеховим Д.А. до закінчення судових дебатів у справі у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України зроблено заяву про можливе подання доказів на підтвердження розміру витрат, які понесла позивачка внаслідок понесених витрат,пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судомна підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.1166,1194,1188 ЦК України, 2,4,5,12,22,76,77,81 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ) матеріальні збитки заподіяні в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ) матеріальні збитки заподіяні в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 58 486 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витратити у вигляді судового збору у розмірі 20 грн. 00 коп..

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 584 грн. 86 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, як суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач:Приватна акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» адреса 03186, м. Київ, вул. Антона, 5,ЄДРПОУ 24309647.

Суддя М.О. Материнко