Постанова № 13591412, 30.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2010 року 10:53 № 2а-12666/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

судді Добрянська Я.І.

секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГ Лігінг України

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Воло»

відповідач 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія»

про стягнення коштів за наслідками нікчемного правочину,

участю представників:

від позивача: Шевченко О.О. (довіреність від 30.12.2009р. №8656/9/10 )

від відповідача 1: Онищенко О.Ю. (довіреність від 30.11.2009р. №88)

від відповідача 2 не прибув

від відповідача 3 Савчук Д.В.(довіреність від 25.11.2010р. №б/н)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 30.11.20010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулася в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГ Лігінг України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Воло», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія»про стягнення коштів за наслідками нікчемного правочину.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та враховуючи змінені позовні вимоги просив: Стягнути з ТОВ «ВОЛО»(м. Чернівці, вул. Шептицького,2/5) ЄДРПОУ 35753813 на користь ТОВ «ІНГ Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ 35441561) суму коштів перерахованих від ТОВ «Інг Лізінг Україна» за купівлю напівпричепів зернових » (кількість 20 шт.) у розмірі 5530 395,24 грн. Стягнути з ТОВ «ІНГ Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ 35441561) на користь Державного бюджету України суму у розмірі 5530 395,24 грн. Зобовязати ТОВ «Мрія Центр»(ЄДРПОУ 14040434) повернути ТОВ «ІНГ Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ 35441561) напівпричепи зернові » у кількості 20 шт. отриманих відповідно до договору купівлі-продажу від 18.07.2008 року за № 080023-PU-0 у відповідності до Специфікації наведеної у Додатку № 1 до наведенного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні господарські зобовязання між відповідачами були вчинені ТОВ «Воло»з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на створення взаємних прав та обовязків. Натомість метою було ухилення від сплати обовязкових податків та зборів, що безперечно суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки, відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платників податків та зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановленим законом терміни. Несплата податків тягне за собою спричинення шкоди економічним інтересам суспільства. А ТОВ «Воло»не сплатило податків до бюджету.

Представник відповідача - 1 позов не визнав, вважає його безпідставним, оскільки 18.07.2008 року ТОВ «ІНГ Лігінг України», за дорученням СВФГ «Мрія», яке згодом було реорганізоване в ТОВ «Мрія Центр», було укладено договір купівлі-продажу №080023-PU-0 з ТОВ «ВОЛО»(контракт) щодо постачання 20-ти напівпричепів зернових ». Перед укладенням Контракту, відповідачем 1 було отримано докази реєстрації ТОВ «ВОЛО»як юридичної особи та платника ПДВ, в тому числі й Свідоцтво №100105322 про реєстрацію платника податку на додану вартість. Крім того зазначив, що обов'язок контролювати своєчасність та повноту сплати податку контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено.

Представник відповідача - 2 в судове засідання не зявився.

Представник відповідача -3 позов не визнав, зазначив, що жоден з відповідачів при укладенні 18 липня 2008 року правочину (купівлі-продажу № 080023-PU-0) жодним чином не порушив норм чинного законодавства України.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва була проведена виїзна перевірка ТОВ “ІНГ Лізинг Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.10.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 08.10.2007 р. по 31.12.2008р.

За результатами документальної перевірки складено акт № 87/23-604/35441561 від 11.05.2009 року.

В зазначеному акті перевірки позивачем встановлено, взаєморозрахунки ТОВ «ІНГ Лізинг Україна»з підприємством ТОВ «ВОЛО», яке знаходиться на обліку в ДПІ у м. Чернівці, а саме, згідно Договору купівлі-продажу № 080023-PU-0 від 18.07.2008р. (м. Київ) ТОВ «Воло», код ЄДРПОУ 35753813 (м. Чернівці, вул. Шептицького, 2, кв. 5) «Продавець»в особі Директора ОСОБА_6 та ТОВ «ІНГ Лізинг Україна»(м. Київ, вул. Спаська, 30-а) «Покупець»та «Лізингодавець», в особі Директора Вілема Стенкамера, та СФНВГ «Мрія»(ТОВ «Мрія Центр»), код 14040434 «Лізингоодержувач»уклали «Контракт», від повідно до якого: Продавець зобовязаний продати, а Лізингодавець зобовязаний купити для подальшої передачі у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу (відповідно до Договору фінансового лізингу № 080023-FL-0 від 18.07.2008р.) Напівпричеп зерновий BODEX 20 одиниць (згідно Специфікації, наведеної у Додатку до Контракту). Поставка Предмета лізингу здійснюється за адресою: 48257, Тернопільська обл., Гусятинський район, с. Васильківці, вул. Незалежності, 68а. Лізингоодержувач зобовязаний оглянути Предмет лізингу на власний ризик та за власний рахунок протягом 3 робочих днів після дати поставки та в місці поставки. За результатами огляду лізингоодержувач, лізингодавець і продавець підписують Акт приймання-передачі.

На виконання зазначеного договору ТОВ «ІНГ Лізинг Україна»здійснило оплату грошовими коштами за товар 26.08.08р. у сумі 2798485,80 грн. (в т.ч. ПДВ 466414,30 грн.) згідно рахунку-фактури № 22/08-01 від 22.08.08р.; 04.09.08р. у сумі 2731909,44 грн. (в т.ч. ПДВ 455318,24 грн.) згідно рахунку-фактури № 04/09-01 від 04.09.08р.

ТОВ «Воло»виписало податкові накладні від 26.08.08р. № 260801 на суму 2798485,80 грн. (в т.ч. ПДВ 466414,30 грн., 10 одиниць товару); від 04.09.08р. № 40801 на суму 2731909,44 грн. (в т.ч. ПДВ 455318,24 грн., 10 одиниць товару).

Товар передано (отримано) згідно акту приймання-передачі (Продавець передав за договором купівлі-продажу № 080023- PU-0 від 18.07.08р., Покупець прийняв за договором продажу, а лізингоодержувач прийняв за договором продажу та за договором фінансового лізингу № 080023-FL-0 від 18.07.2008р. транспортні засоби, які становлять предмет лізингу) від 26.08.08р. на суму 1399242,90 грн. з ПДВ (5 одиниць); від 26.08.08р. на суму 1399242,90 грн. з ПДВ (5 одиниць); від 04.09.08р. на суму 1092763,78 грн. з ПДВ (4 одиниці); від 04.09.08р. на суму 819572,83 грн. з ПДВ (3 одиниці); від 04.09.08р. на суму 546381,89 грн. з ПДВ (2 одиниці); від 10.09.08р. на суму 273190,95 грн. з ПДВ (1 одиниця).

Також в матеріалах справи наявні видаткова накладна № 26/08-01 від 26.08.08р. на суму 2798485,80 грн. (в т.ч. ПДВ 466414,30 грн., 10 одиниць товару); видаткова накладна № 04/09-01 від 04.09.08р. на суму 2458718,50 грн. (в т.ч. ПДВ 409786,42 грн., 9 одиниць товару); видаткова накладна № 10/09-02 від 10.09.08р. на суму 273190,94 грн. (в т.ч. ПДВ 45531,82 грн., 1 одиниця товару).

Вищезазначені податкові накладні були внесені до реєстрів придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «ІНГ Лізинг Україна» за відповідні періоди, які співпадають з датами податкових накладних. Суми податку на додану вартість по перелічених вище податкових накладних включені до податкового кредиту підприємства та відповідають даним податкових декларацій.

Також в акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки оперативних заходів було встановлено, що прокуратурою Тернопільської області порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства по підприємству ТОВ «Воло», за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 КК України.

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи від 08.04.2009 року, яка винесена заступником прокурора Тернопільської області старшим радником юстиції Гулевським Г.Б. було встановлено, що упродовж 2006-2008 років невстановленими особами було створено та зареєстровано ряд субєктів підприємницької діяльності, в т.ч. ТОВ «ВОЛО», код ЄДРПОУ 35753813 (юр. адреса: м. Чернівці, вул. Шептицького, 2/5) без наміру зайняття підприємницькою діяльністю та з метою прикриття незаконної діяльності третіх осіб, повязаної із мінімізацією податкових зобовязань платників податків та конвертації грошових коштів шляхом проведення безтоварних фінансово-господарських операцій. У висновках наведеної постанови зазначено: Порушити кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва зі сторони невстановлених осіб, які створили субєкти підприємницької діяльності в т.ч. ТОВ «ВОЛО», з метою прикриття незаконної діяльності третіх осіб, за ч. 1 ст. 205 КК України.

Крім того, в акті вказано, що в поясненнях від 07.11.2008р. ОСОБА_6 зазначено:

- д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження с. Лужани, Кіцманського р-ну, Чернівецької обл., проживає АДРЕСА_1;

- місце роботи: директор ТОВ «Воло»;

- став директором за пропозицією ОСОБА_8;

- офісного приміщення, складу, автотранспорту в нього не було. Будучи директором товариства нікого із працівників на посади не призначав. Хто займався веденням бухгалтерського обліку в товаристві йому невідомо. Хто подавав податкову звітність йому невідомо;

- розписувався лише два рази на документах податкової звітності, інших документів щодо діяльності ТОВ «Воло»не підписував;

- участі в укладанні угод від імені ТОВ «Воло», як директор товариства не приймав і доручень іншим особам не давав, участі в процесі господарської діяльності ТОВ «Воло»не приймав;

- печатки підприємства у нього ніколи небуло.

Однак позивач не надав суду доказів про притягнення винних осіб до відповідальності. На час розгляду справи, позивач не надав копію відповідного вироку суду. Також позивачем не надано доказів проведення перевірки ТОВ «Воло»щодо сплати податків і зборів до бюджету України, або намірів проведення відповідної перевірки. Не було надано суду документів, які б підтверджували заниження платником податку сплати обовязкових платежів та зборів під час виконання вказаних договірних відносин.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр»являється правонаступником всіх прав та обовязків Селянського (фермерського) науково-виробничого господарства «Мрія»надалі Відповідач-3.

У відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податкова накладна є звітнім податковим документом та одночасно розрахунковим документом, а згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України податкова накладна надає право покупцеві віднести відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Тобто, податкова накладна в розумінні Закону є не лише як формальний документ, а як документ, що несе відповідне правове навантаження і який повинен підтверджувати наявність підстав для включення в податковий кредит сум податку. Відсутність таких підстав позбавляє податкову накладну юридичної сили підтверджувати право на податковий кредит.

Позивач, посилається на те, що укладений між відповідачами договір є нечинним.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 215 ЦК України встановлює підстави недійсності правочину. Так, згідно ч. 2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України. Зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Разом з тим, ст.. 228 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У листі ДПІ у м. Чернівці №2915/7/13-010 від 11.08.2009р. зазначено, що свідоцтво ПДВ ТОВ «Воло»не анульовано, на час складання даного листа перебувало в стані «10»- запит на встановлення місця знаходження. Представник позивача не надав суду доказів щодо скасування державної реєстрації ТОВ «Воло».

Таким чином, суд звертає увагу, що на час укладення між відповідачами зазначеного вище контракту ТОВ «Воло»перебувало у державному реєстрі юридичних осіб.

Також судом досліджені документи, які підтверджують використання відповідачем-3 напівпричепів »у своїй господарській діяльності, а саме: довідку про постановку на баланс напівпричепів, копії тимчасових реєстраційних талонів та подорожні листи на напівпричепи, ліцензії Міністерства транспорту та звязку України на право здійснення господарської діяльності з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, копію штатного розпису та довідку з зазначенням прізвищ працівників транспортної служби. Отже перелічені документи свідчать про товарний характер господарських операцій за договором купівлі-продажу № 080023-PU-0 від 18.07.2008.

Представник позивача посилається на постанову про порушення кримінальної справи від 08.04.2009 року, що винесена заступником прокурора Тернопільської області старшим радником юстиції Гулевським Г.Б., однак вироку, щодо притягнення винних осіб до відповідальності, суду не надано.

Посилання позивача на ухилення від сплати податків та зборів суд не бере до уваги, оскільки документальних доказів, які підтверджують вказану позицію, відсутні. Ні акту перевірки, ні звітних документів ТОВ «Воло»суду не надано. А суд при розгляді справи перевіряє наявність доказів щодо виконання зобовязань.

В силу положень ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, суд не бере до уваги посилання позивача, що в діях відповідачів при укладанні договору купівлі-продажу № 080023-PU-0 від 18.07.2008. була присутня мета, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Підстав для визнання договору купівлі-продажу № 080023-PU-0 від 18.07.2008. нечинним судом не вбачається, оскільки кошти за товар були перераховані продавцю, а товар був переданий прокупцю, відповідно до актів приймання-передачі, що наявні в матеріалах справи, що і не заперечується сторонами.

Тобто умови за даним договором виконані сторонами у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні посилався на неправомірність включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість нарахованого ТОВ «ІНГ Лізинг Україна»у складі вартості причепів за вищезазначеним контрактом.

Відповідно до пп.. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

В силу пп.. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.

ТОВ «ІНГ Лізинг Україна»нарахувало податок на додану вартість у складі вартості причепів за Контрактом, що підтверджується копіями платіжних доручень №1179 від 22 серпня 2008 року та №1278 від 4 вересня, 2009 року.

Як зазначив представник відповідача-1, при здійсненні правочину ТОВ «ІНГ Лізинг Україна»отримав належні докази реєстрації ТОВ «ВОЛО»як платника ПДВ та дійсності податкових накладних виданих згідно Контракту.

Крім того, податкові накладні №26081 від 26.08.2008 року та № 40801 від 04.09.2008 містять усі реквізити, які повинна містити податкова накладна, як передбачено пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону "Про податок на додану вартість").

Позивачем не надано в судове засідання доказів щодо несплати податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції, оскільки товарність операції не заперечується сторонами і позивачем у тому числі.

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовуються санкції, передбачені ст. 208 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Як було вже зазначено вище, у суду відсутні підстави вважати, що договір, укладений між відповідачами є таким, що суперечить інтересам держави. Позивачем не доведено в судовому засіданні, що дана угода є нечинною та сторони при укладанні даного договору мали на меті ухилення від сплати обовязкових податків та зборів, що безперечно суперечить інтересам держави.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування до відповідачів положень ст.. 208 ГК України, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Представник відповідача не довів правомірності заявлених позовних вимог.

Натомість представники відповідача 1, 3 обгрутнували правомірність своєї позиції.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволені позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата складення постанови в повному обсязі 06.12.2010 р.