Постанова № 13591389, 02.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 листопада 2010 року           12:00           № 2а-7955/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекціїу Шевченківському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ферро"

простягнення податкового боргу у розмірі 672 029,92грн.

Заступник прокурора м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва з позовом про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ферро»податкового боргу у розмірі 672029,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, податковий борг перед Державним бюджетом України виник у зв’язку з порушенням відповідачем норм податкового законодавства України з земельного податку.

Відповідно до ст.121 Конституції України, представництво інтересів держави в суді покладено на органи прокуратури України.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

У відповідності до п.6) ч. 2 ст. 20, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Підставною представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Представник відповідача до суду не прибув, відзиву на позов не надав. Надіслані йому за адресою, що міститься в державному реєстрі позовні матеріали та повістки повернулися до суду із відміткою про незнаходження за вказаною в кореспонденції адресою.

Відповідно до ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ферро»зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 09.09.1993р. та перебуває на обліку платника податків Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Станом на 11.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ферро»має податкову заборгованість по орендній платі у сумі 672029,92 грн.

Згідно ст.ст. 13,17 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада. Несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платникам - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на сплату орендної плати за землю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ферро» за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р.

У результаті зазначеної перевірки, позивачем були виявлені порушення норм податкового законодавства по земельному податку, а саме: ст. 17 Закону України "Про плату за землю", в результаті чого було складено акт від 10.07.2009р. № 1798/15.07

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.07.2009 р. № 9355/15.07 та № 9356/15.07 якими, відповідно до пп. 17.1.4. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідачу визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку.

Відповідачем не було сплачено зазначений податковий борг, що виник внаслідок нарахованих позивачем податкових зобов’язань та штрафних санкцій.

Вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржувались та не скасовані у спосіб згідно з процедурою, яка передбачена ст.ст. 5,6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, сума зобов’язання є узгодженою та в зв’язку з несплатою до бюджету в строки, визначені законодавством, набула статусу податкового боргу.

Згідно пп. 1, 3, 4 п. 2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідачу 06.11.2008 було винесено першу податкову вимогу № 1/8621, яка отримана відповідачем, про що свідчить підпис директора на корінці податкової вимоги.

Відповідачу 25.02.2009 було надіслано другу податкову вимогу № 2/2299, яка отримана відповідачем про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Відповідачем не було сплачено податкового боргу, що виник внаслідок нарахованих позивачем податкових зобов’язань та штрафних санкцій.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Порядок звернення стягнення на майно платника податків в рахунок погашення податкового боргу визначено Законом України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 672029,92 грн.

У той же час, як зазначено вище, чинним законодавством передбачено спеціальну процедуру стягнення з платника податків податкового боргу, а саме шляхом звернення стягнення на його активи.

У зв’язку з цим згідно зі ст. 8 цього Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Відповідно до ст.9 зазначеного Закону адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до п.п. 10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Таким чином, позивачем було прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 03.07.2009 р. № 242.

Згідно з п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.3 цього Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Отже, компетенція державного виконавця в частині здійснення заходів з погашення податкового боргу обмежується виконанням виключно передбачених в ст.3 зазначеного Закону виконавчих документів.

Крім того, зазначена вище ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" повноважень державного виконавця щодо стягнення податкових платежів не передбачає.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що невірно обраний позивачем спосіб реалізації наданої йому компетенції, однак, не може звільняти платника податків (зборів) від обов’язку своєчасно вносити їх до відповідного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі, як суб’єкт владних повноважень, частково виконав покладений на нього обов’язку щодо доказування, а саме обґрунтував наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити.

Звернути стягнення на активи Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ферро»(код ЄДРПОУ 19359560) з метою погашення боргу з орендної плати за землю розмірі 672029,92 грн., за перод з 01.12.2008 по 30.03.2010 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій