Постанова № 13591325, 02.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2010 року № 2а-12980/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ"

простягнення заборгованості в розмірі 3 400 грн. за участю представників сторін:

від прокуратури: Курко О.М.

від позивача: Василенко К.В.

від відповідача: Семенюк С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ" про стягнення заборгованості в розмірі 3 400 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” не було виконано функції суб'єкта первинного фінансового моніторингу при укладенні договорів купівлі-продажу акцій з фізичними особами за готівку, сума за якими перевищувала 80 000 грн., у зв'язку з чим на нього було накладено штраф у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 3 400 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2010 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.10.2010.

У судових засіданнях 11.10.2010, 01.11.2010 та 18.11.2010 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 02.12.2010, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 02.12.2010 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні 02.12.2010 представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що перерахування банками за дорученням фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунок відповідача, для відповідача є безготівковою операцією, а отже, є операцією, що не підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу згідно Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

До Територіального управління Держаної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київській області надійшов лист від Державного комітету фінансового моніторингу України вх. № 5/ДСК від 18.05.2010, в якому було вказано на ознаки порушення вимог статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом".

Відповідно до інформації, наданої Держфінмоніторингом, за договорами купівлі-продажу цінних паперів № Б 07/01- 05-45 від 21.09.2007, № Б 09/09-165 від 16.09.2009, № Б 09/07 - 103 від 24.07.2009, № Б 09/09-168 від 17.09.2006, № Б 09/09 від 16.09.2009, № Б 09/11-258 від 27.11.2009, № Б 09/08 -125 від 13.08.2009, № Б 09/10-182 від 09.10.2009, № Б 09/09-165 від 16.09.2009, № Б 09/09 - 165 від 16.09.2009, № Б 09/07 - 93 від 09.07.2009, № Б 09/06-88 від 30.06.2009, № Б 09/11-240 від 16.11.2009, № Б 09/09-165 від 16.09.2009, № Б 09/11-244 від 18.11.2009, № Б 09/10-182 від 09.10.2009, № Б 09/11-259 від 27.11.2009, № Б 09/11-249 від 24.11.2009, № Б 09/09-167 від 17.09.2009, № Б 09/12-300 від 29.12.2009, № Б 09/11-258 від 27.11.2009, Б 09/11-241 від 18.11.2009, № Б 09/12-27 від 11.12.2009, що укладались та виконувались Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ", сторонами виступали фізичні особи та оплата за цінні папери здійснювалась шляхом внесення готівки до банку. Суми зазначених договорів дорівнюють або перевищують 80.000 грн.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” в редакції від 28.11.2002, суб'єкт первинного фінансового моніторингу, зокрема, зобов'язаний забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу та надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.

Статтею 7 вище зазначеного Закону встановлено, що перед або після здійснення фінансової операції, суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує можливість віднесення її до фінансової операції, що відповідно до цього Закону підлягає фінансовому моніторингу. У разі виявлення такої фінансової операції, вона підлягає реєстрації відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” в редакції від 28.11.2002, фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, зокрема, якщо сума на яку вона проводиться дорівнює чи перевищує 80000 грн. та має ознаку, зокрема, придбання особою цінних паперів за готівку.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом" в редакції від 28.11.2002, до суб'єктів державного фінансового моніторингу (за винятком Уповноваженого органу), які відповідно до законодавства виконують функції регулювання та нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу, відносяться Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Територіальним управлінням Держаної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київській області 09.07.2010 було складно акт про правопорушення № 23-КУ-Л, яким встановлено ознаки порушення статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" в частині забезпечення виявлення і реєстрації фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу за ознаками «придбання особою цінних паперів за готівку»та подання інформації про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу до Державного комітету фінансового моніторингу України.

Відповідно до підпунктів 8.1 та 8.4 розділу 8 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації ( відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 361 від 03.09.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09.2003 за № 763/0884 розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа Комісії приймає рішення за справою. Рішення уповноваженої особи за справою оформлюється у вигляді постанови. За справою про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: про накладення санкції за правопорушення або про закриття справи.

Згідно з частиною третьою статті 17 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом” в редакції від 28.11.2002, у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

21.07.2010 Держаною комісією з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київській області було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення № 18-КУ-Л, якою за невиконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" на Товариство з обмеженою відповідальністю "КУА ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ" накладено штраф у розмірі - 200 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 3 400 грн., який повинен бути сплачений протягом 15 днів з моменту отримання постанови. Зазначена постанова була направлена відповідачу супровідним листом № 07/4710/09-20 від 26.07.2010.

Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ" штрафні санкції сплачені не були.

Відповідач не погоджується з заявленими до нього позовними вимоги, оскільки відповідно до пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів, а тому перерахування банками за дорученням фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунок відповідача, для відповідача є безготівковою операцією, а отже, є операцією, що не підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу згідно Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом". Також відповідач посилається на те, що факт надходження коштів від фізичних осіб за договорами купівлі-продажу цінних паперів на рахунок продавця у безготівковій формі підтверджуються договорами купівлі-продажу цінних паперів, згідно умов яких оплата здійснюється шляхом перерахування банком грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ" та виписками банку за відповідний період.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про Національний банк України" встановлення правил, форм і стандартів розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки віднесено виключно до компетенції Національного банку України.

Згідно з пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Відповідно до пункту 30.1 статті 30 цього ж Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320:

готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;

готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження;

готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна(касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

переказ готівки - унесення певної суми готівки підприємством (підприємцем) або фізичною особою з метою її зарахування на рахунки відповідного підприємства (підприємця) чи фізичної особи або видачі одержувачу в готівковій формі.

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004, яка відповідно до пункту 1.2 встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків:

безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;

учасники безготівкових розрахунків - банки та їх філії, підприємства, фізичні особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти.

Суд вважає помилковими посилання відповідача на те, що для нього ці операції носили безготівковий характер, як на підставу для звільнення від виконання покладених Законом обовязків з огляду на те, що з аналізу змісту статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" операція з придбання цінних паперів має бути готівковою саме для покупця, а придбання носило беззаперечний характер саме готівкової операції, про що було відомо позивачу з виписок з особових рахунків наявних в матеріалах справи.

Так, відповідно до пункту 5.5. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 18.06.03 року № 254, виписки з особових рахунків мають містити такі обов'язкові реквізити, як: дата здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; сума вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; сума операції (відповідно за дебетом або кредитом); сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; сума вихідного залишку.

При цьому за реквізитами виписки "номер рахунку кореспондента" та "код банку кореспондента" форма сплати може бути визначена наступним чином:

- у випадку співпадіння у виписці коду банку та його назви, в якому відкрито рахунок суб'єкту первинного фінансового моніторингу та коду банку кореспондента, особа, що здійснює платіж (покупець) та особа що його отримує (суб'єкт первинного фінансового моніторингу), є клієнтами одного банку, який надає виписку. Якщо зазначений у виписці номер рахунку кореспондента починається з цифр «100», це свідчить про те, що грошові кошти зараховані з каси банку, тобто платіж внесений покупцем готівкою.

- у випадку неспівпадіння у виписці коду банку та його назви, в якому відкрито рахунок суб'єкту первинного фінансового моніторингу та коду і назви банку-кореспондента, особа, що здійснює платіж (покупець) та особа, що його отримує (суб'єкт первинного фінансового моніторингу), є клієнтами різних банків. Якщо зазначений у виписці номер рахунку кореспондента (покупця) починається з цифр «2902»або «2909»це свідчить, що грошові кошти прийняті банком від особи для здійснення переказу без відкриття рахунку, тобто готівкою.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КУА ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ" з аналізу виписок з особових рахунків повинно було з'ясувати, що розрахунок за цінні папери покупцем проводився у готівковій формі, а тому воно, як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, повинно було відповідно до вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом” провести реєстрацію фінансових операцій та повідомити про ці операції спеціально уповноважений орган, Державний комітет фінансового моніторингу, на протязі трьох днів, а тому Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київській області дійшло вірного висновку про те, що позивачем не було виконано вимоги Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом".

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутись суб'єкт владних повноважень, у випадках встановлених законом.

Статтею 121 Конституції України встановлено, що представництво інтересів громадян та держави в судах покладено на органи прокуратури.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що прокурор має право звернутись до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 361 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вище викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ" про стягнення заборгованості в розмірі 3 400 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, код ЄДРПОУ 32980151, п/р 265000003301021 в ПАТ "Аграрний комерційний банк", МФО 322302) на користь Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київській області (03680, м. Київ, вул. Горького, 51, рахунок, відкритий у Державному казначействі за місцезнаходженням платника, балансовий рахунок 3111, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106) 3 400 грн. (три тисячі чотириста грн.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 07.12.2010