Постанова № 135913202, 20.04.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/372/26

Провадження № 3/282/122/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року с-ще Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,не працюючого, посвідчення водія НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2026 року о 13 годині 38 хвилин по вул.Дружби в смт.Любар Житомирського району, гр. ОСОБА_1 керував БМВ Х5 державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що перебував на узбіччі дороги, після чого від`їхав, а тому був не пристебнутий ременем безпеки. Також зазначив, що посвідчення водія при собі не мав, оскільки забув його вдома. Щодо проходження освідування він погодився, але в своєму автомобілі. Однак, чому залишив місце зупитки пояснити чітко не зміг, посилаючись на загальне поняття про стан в країні.

Адвокат Грабчук А.В. заявив клопотання закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, яке мотивовано наступними доводами та підставами. В діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (через відсутність пропозиції пройти огляд в медзакладі). В адмінпротоколі вказано, що ОСОБА_1 нібито керував авто 30.03.2026. Однак, матеріали справи № 282/372/26 (в т.ч. відеозаписи поліцейських з бодікамер) не містять доказів щодо цього. Згідно з відеозаписами, Направлення Саламахи В.А. на огляд - не складалось. Відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння свідчить про відсутність підстав у поліцейського ініціювати процедуру огляду на стан сп`яніння. Відеозаписи поліції є НЕ повними (а фрагментованими). Протокол в присутності ОСОБА_1 не складався, чим порушено вимоги Глави 9 КУпАП. Поліцейськими не вручено ОСОБА_1 копію адмінпротоколу, чим порушено його право на захист. Наявність в діях поліцейських ознак провокації ОСОБА_1 на вчинення адмінправопорушення. Поліцейські порушили процедуру огляду (в частині складання Акту огляду), що тягне її недійсність. Поліцейськими порушено процедуру огляду (через відсутність відсторонення ОСОБА_1 від керування), внаслідок чого такий огляд є недійсним. Поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу Драгер, який у них був відсутній. Отже, враховуючи, що в матеріалах справи № 282/372/26 відсутні достатні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п.2.5 ПДР України, а вина ОСОБА_1 не може ґрунтуватись на припущеннях, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною першою та другою статті 62 Закону України «Про національну поліцію України» (далі - Закон) передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак сп`яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп`яніння та відмови особи від проходження такого огляду.

Так, з дослідженого відеозапису під назвою «export-jjmni» вбачається, що за порушення ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, а саме п. 2.3. «в» ПДР України останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, що підтверджується постановою поліцейського, наявною в матеріалах справи.

Переглянутий відеозапис події під назвою «export-jjmni», який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом. При спілкуванні з працівниками поліції у ОСОБА_1 працівниками поліції було встановлено, що у останнього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, у зв`язку з чим, вони запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою алкотестеру. Громадянин ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу висловив згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (файл «export-jjmni», 13 год. 52 хв.). Однак до моменту проведення такого огляду, з метою ухилення від його проходження, відмовився від огляду шляхом залишення місця зупинки транспортного засобу (файл «export-jjmni», 13 год. 54 хв. 57 сек.).

Таким чином, ОСОБА_1 залишив місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не виконавши вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, а тому поліцейським правильно кваліфіковано такі дії ОСОБА_1 , як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом БМВ Х5 30.03.2026 по вул.Дружби в с-щі Любар Житомирського району Житомирської області підтверджується відеозаписом події під назвою «export-jjmni», на якому зафіксовано перебування ОСОБА_1 на водійському сидінні транспортного засобу; об 13 год 51 хв на запитання поліцейського «чому не користуєтеся ременем безпеки?», водій відповів: « та я тільки рушив, хотів тільки но накинути»; об 13 год 52 хв водій на запитання поліцейського « то що Вам мішає?», вказав: «ну я тіки рушив хлопці».

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що 30.03.2026 саме він керував транспортним засобом БМВ Х5, д.н.з. НОМЕР_2 , перебував на узбіччі дороги, після чого від`їхав. Зазначені пояснення узгоджуються з матеріалами справи, зокрема постановою про притягнення останнього до адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Таким чином суд знаходить необґрунтованими доводи адвоката, що матеріали справи не містять доказів факту керування водієм транспортним засобом та відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Не заслуговують на увагу посилання адвоката на те, що у водія ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, і як наслідок у поліцейського не було законних підстав вимагати у водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Так, відповідно до п. 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. При цьому, суд не наділений повноваженнями перевіряти наявність/відсутність ознак алкогольного сп`яніння у водія, а КУпАП та Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 передбачено, що посадовими особами, які перевіряють стан алкогольного сп`яніння є поліцейські, які застосовують спеціальні технічні засоби на місці зупинки транспортного засобу та медичні працівники відповідних медичних закладів охорони здоров`я.

Суд зауважує, що водій ОСОБА_1 мав змогу спростувати наявність виявлених у нього працівником поліції ознак алкогольного сп`яніння шляхом проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, але ухилився від такого огляду, залишивши місце зупинки транспортного засобу.

Посилання адвоката на те, що відео є не безперервним, а відтак є неналежним доказом, не заслуговують на увагу, оскільки зазначена обставина не спростовує факту вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зафіксовані відеозаписами обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаних доказів у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає їх як належні докази у справі.

Посилання сторони захисту на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи складено без ОСОБА_1 не заслуговують на увагу суду, оскільки як встановлено судом, ОСОБА_1 самостійно залишив місце події (втік) та не повернувся. Тому суд не вбачає порушень з боку працівників поліції при складенні адміністративних матеріалів, так як до того часу поки він залишив місце події, його особу було встановлено.

Наказом МВС України №1452/735 від 09.11.2015 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 10 розділу ІІ даної Інструкції, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Форма Акту огляду, встановлена в додатку 2 до Інструкції, не містить графи щодо відомостей про дату і час його складання, чи графи про причину не проведення огляду, отже, не зазначення вказаних елементів не є порушенням Інструкції.

Доводи захисника про те, що в акті огляду, наявному в матеріалах справи, не зазначено результат огляду ОСОБА_1 та конкретний показник вмісту алкоголю, а відтак процедура огляду проведена з порушенням, є безпідставними. Зазначене обумовлено тим, що ОСОБА_1 фактично не пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки, ухилився від його проходження (втік з місця зупинки). За таких обставин відсутність у акті огляду результатів дослідження не свідчить про порушення встановленої процедури.

Зауваження захисника про те, що поліцейськими не вручено ОСОБА_1 копію адмінпротоколу, чим порушено його право на захист, судом відхиляється, оскільки як уже неодноразово зазначалось ОСОБА_1 залишив місце події до складання такого протоколу та вручення його останньому.

За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані, зокрема, алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан такого сп`яніння.

Як встановлено судом, працівники поліції мали намір провести огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, про що останньому було повідомлено та на що він попередньо надав згоду. Однак до моменту проведення огляду ОСОБА_1 самовільно залишив місце події, чим унеможливив як проведення огляду, так і його відсторонення від керування транспортним засобом, та фактично ухилився від проходження відповідної процедури.

Відповідно до п.п. 6,7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зауваження захисника про відсутність на відеозаписі фіксації складання направлення на огляд в медичному закладі, не повідомлення та не вручення його ОСОБА_1 є безпідставною, оскільки Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (розділ ІІ пункт 8) визначено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Повідомлення водія про складання вказаного направлення, ознайомлення з ним, долучення відеозапису зі складанням направлення Інструкцією не передбачено.

Разом з тим, як встановлено судом, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння фактично не проводився не з підстав порушення процедури з боку працівників поліції, а у зв`язку з поведінкою самого водія. За таких обставин працівники поліції були об`єктивно позбавлені можливості як провести огляд на місці зупинки транспортного засобу, так і запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Доводи захисника про те, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», який нібито був у них відсутній, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. З матеріалів справи, зокрема відеозаписів, вбачається, що після надання ОСОБА_1 згоди на проходження огляду працівники поліції відійшли до службового транспортного засобу, але ніяким чином не повідомляли про відсутність у них приладу «Драгер». За таких обставин твердження сторони захисту про відсутність у поліцейських відповідного технічного засобу є припущенням.

Не знайшли свого підтвердження і доводи захисника про наявність в діях поліцейських ознак провокації.

За змістом закону про провокацію правопорушення може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію з метою спонукати особу до вчинення адміністративного правопорушення.

Даних про те, що працівники поліції свідомо, виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, створили умови, за яких він був вимушений відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння, матеріали провадження не містять і в клопотані захисту не наведено.

Як видно із відеозапису, поліцейські лише фіксували розвиток подій на місці зупинки транспортного засобу, що свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації адміністративного правопорушення, що виключає ознаки провокації

Оцінюючи інші доводи сторони захисту, суд вважає їх такими, що надані лише з метою уникнення (применшення) ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі доводи суперечать встановленим обставинам справи та спростовані наведеними вище доказами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №661573 від 30.03.2026 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №6935606 від 30.03.2026; Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 30.03.2026, якими зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду; відеозаписами з нагрудного портативного реєстратора поліцейського, які містяться на диску та приєднані до матеріалів справи.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім адміністративним стягненням для ОСОБА_1 буде адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.9, 7, 40-1, 130 ч.1, 245, 251, 268, 277, 280, 282, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень які стягнути на р/рахунок №UA368999980313060149000006001, одержувач ГУК у Житомирській області/Житомирська область, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37976485, код доходу 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подвійний розмір штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665,60 грн. на р/рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ 22030106, банк одержувача - Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови проголошено о 12 год. 50 хв. 22.04.2026.

Суддя: Вальчук В. В.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.