Постанова № 13590632, 14.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року Справа № 2а-9730/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Гнідой А.В.

за участю представника позивача: Чулова П.І.

представників відповідача: Нестеренко Р.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Новомиколаївського районного споживчого товариства

до: Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекцій

Запорізької області

про: скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2010 року Новомиколаївське районне споживче товариство звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекцій Запорізької області про скасування податкового повідомлення рішення №0000131601/0 від 25.10.2010.

Ухвалою суду від 29.11.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-9730/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 14.12.2010. .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт перевірки Новомиколаївського районного споживчого товариства № 70/15-01752297 від 12.10.2009 не розкриває суті порушення, які були допущені підприємством, а викладені в ньому факти стосовно несплати підприємством податку на додану вартість з травня по серпень 2009 року є неправдивими та не відповідають дійсності. Натомість стверджує, що підприємством своєчасно та в повному обсязі були проведені перерахування податку на додану вартість за вказаний період.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях зазначає, що відповідно до п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Тобто, при сплаті поточних зобовязань звітного періоду в особовому рахунку проводяться погашення існуючого податкового боргу попереднього періоду, що в свою чергу призводить до несвоєчасної сплати податкових зобовязань у наступних періодах. Вказує, що при подальшій сплаті податкових зобовязань Новомиколаївським РСТ сум податку на додану вартість, зарахування коштів здійснюватиметься відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» тобто попередньо погашатиметься податковий борг, а вже потім податкові зобовязання, що не є податковим боргом. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив, вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, визначених у запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

За результатами проведеною 25.0.2010 Новомиколаївським відділенням Вільнянською МДПІ Запорізької області документальної невиїзної перевірки Новомиколаївського районного споживчого товариства з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість, складено акт № 404/15-01752297.

Перевіркою встановлено порушення п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасна сплата податку на додану вартість.

25.10.2010 на підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000131601/0, яким позивачу на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 267 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 36 729 грн., накладено штраф у розмірі 50 % в сумі 18 364 грн. 51 коп. за платежем: податок на додану вартість.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням Новомиколаївське районне споживче товариство звернулося до суду.

Відповідно до п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Із наявних документів судом встановлено, що позивачем подана:

- декларація з податку на додану вартість № 4065 від 17.06.2009 в якій визначено податкове зобовязання в сумі 13946 грн., граничний термін сплати якого 30.06.2010. Вказана сума фактично позивачем сплачена платіжним дорученням № 420 від 19.06.2009 на суму 7000грн. та платіжним дорученням № 423 від 25.06.2009 на суму 6950 грн., з призначенням платежу «ПДВ за травень 2009 року»;

- декларація з податку на додану вартість № 5224 від 20.07.2009 в якій визначено податкове зобовязання в сумі 6 543 грн., граничний термін сплати якого 30.07.2010. Вказана сума фактично позивачем сплачена платіжним дорученням № 524 від 14.07.2009 на суму 6 543грн. з призначенням платежу «ПДВ за червень 2009 року»;

- декларація з податку на додану вартість № 6112 від 19.086.2009 в якій визначено податкове зобовязання в сумі 8 355 грн., граничний термін сплати якого 31.08.2010. Вказана сума фактично позивачем сплачена платіжним дорученням № 481 від 27.08.2009 на суму 8 361 грн., з призначенням платежу «ПДВ за липень 2009 року»;

- декларація з податку на додану вартість № 6463 від 18.09.2009 в якій визначено податкове зобовязання в сумі 7 885 грн., граничний термін сплати якого 30.09.2010. Вказана сума фактично позивачем сплачена платіжним дорученням № 634 від 28.09.2009 на суму 7 885грн. з призначенням платежу «ПДВ за серпень 2009 року».

Тобто, Новомиколаївським районним споживчим товариством своєчасно та в повному обсязі сплачено самостійно визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість з травня по серпень 2009 року.

Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як зазначалося вище, платник податку протягом граничних строків та в повному обсязі сплатив суму податкового зобовязання з податку на додану вартість з травня по серпень 2009 року, тому підстав для застосування до нього штрафних санкцій, передбачених п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у відповідача не було.

Суд вважає необґрунтованими висновки відповідача, викладені в акті від 25.10.2010 № 404/15-01752297 про результати документальної невиїзної перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету Новомиколаївським районним споживчим товариством податку на додану вартість, з огляду на таке.

Відповідач, не заперечуючи факт сплати позивачем податку на додану вартість в сумі 36 729 грн. у той же час, посилається на п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на виконання якого Вільнянською МДПІ Запорізької області самостійно змінено призначення платежу та направлено суми за платіжними дорученнями № 420 від 19.06.2009, № 423 від 25.06.2009, № 524 від 14.07.2009, № 481 від 27.08.2009, № 634 від 28.09.2009 в рахунок існуючого податкового боргу позивача.

Відповідно до положень п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається відповідач у запереченнях, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Аналіз положень вказаної норми дає підстави стверджувати, що вона не встановлює права податкового органу на самостійну зміну контролюючим органом призначення платежу, яке було самостійно визначене платником податків у платіжному дорученні на сплату податкових зобовязань по податку на додану вартість, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період. Слід зазначити, що не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», або іншими законами з питань оподаткування. Тому посилання відповідача на приписи п. 1.6 Розділу І Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276 також є безпідставними.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача штраф в розмірі 50 % у сумі 18364 грн. 51 коп. за платежем податок на додану вартість, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000131601/0 від 25.10.2010 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомиколаївського районного споживчого товариства до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекцій Запорізької області про скасування податкового повідомлення рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекцій Запорізької області № 0000131601/0 від 25.10.2010.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя /підпис/О.О. Артоуз