Постанова № 13590498, 13.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року Справа № 2а-4543/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЯнюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.,

за участю представників:

позивача Діордієва О.С. (довіреність від 08.12.2010 №б/н);

відповідача Головченко І.С. (довіреність від 25.01.2010 №127/10);

третьої особи не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Українсько-Німецького спільного підприємства «Алкор», Вільнянськ Запорізької області

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

третя особа Державна податкова адміністрація України у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Україно-Німецьке спільне підприємство «Алкор» (далі УНСП «Алкор», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі Вільнянська МДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням прийнятих судом уточнень, просить визнати протиправним, нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2009 №0000042303/2.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки сума штрафних санкцій застосована без визначення суми основного платежу, що суперечить приписам Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі - Закон №2181-ІІІ). Вказує, що позиція відповідача щодо необхідності включення до валового доходу суми отриманого страхового відшкодування у розмірі 48014,00грн. є помилковою, оскільки страхове відшкодування включається до валових доходів у разі виплати такого відшкодування за знищення оборотних фондів, а позивачем страхове відшкодування отримане за знищення основних фондів. Також пояснює, що УНСП «Алкор» купував сировину за цінами, які вимагали постачальники, при цьому податковим органом не були враховані умови постачання сировини від різних підприємств. Зазначає, що твердження відповідача про завищення амортизаційних відрахувань, які не підтверджені первинними документами не відповідає дійсності, оскільки до перевірки надано статутні документи та акт передачі обладнання до статутного фонду, яким визначено первісну балансову вартість основних засобів. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов від 08.09.2010 №3567/10/10-022. Вказує, що спірне рішення є правомірним, а зроблені відповідачем у акті перевірки висновки обґрунтованими. Пояснює, що позивач неправомірно не включив до складу валового доходу суму отриманого страхового відшкодування у розмірі 48015,00грн, яке виплачене внаслідок пожежі. Також підприємством занижено валовий дохід за рахунок визначення підприємством збитку по перерахунку заборгованості в іноземній валюті. Проте, відповідач пояснює, що збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку збільшує валові доходи платника податку-дебітора. Крім того, підприємством завищено амортизаційні відрахування за рахунок завищеної норми амортизації, застосованої до основних фондів. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився та 23.09.2010 надіслав на адресу суду заперечення на позов від 23.09.2010 №310/10-101, зокрема зазначає, що нараховування штрафних (фінансових) санкцій здійснено правомірно, у звіз чим просить відмовити у задоволенні позову.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.

Посадовими особами Вільнянської МДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2008, за результатами якої складений акт від 29.01.2009 №50/23/24913656 (далі - акт). Під час перевірки встановлені та у акті зафіксовані порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема:

п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 5.4.6 п.5.4 ст.5, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп. 7.3.3 п.7.3 ст.7, пп. 7.4.2 п.7.4 ст.7, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.8.9 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі Закон №334/94), а саме, заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 424459,00грн., у тому числі за І квартал 2007 року в сумі 158209,00грн., за півріччя 2007 року в сумі 458883,00грн., за 3 квартали 2007 року в сумі 176424,00грн., за 2007 рік у сумі 424459,00грн.

Крім того перевіркою встановлено заниження валового доходу за 2007 рік на суму 388936,00грн., завищення суми валових витрат за 2007 рік на суму 55609,00грн., завищення суми амортизаційних відрахувань у 2007 році на суму 1253548,00грн.

З урахуванням виявлених порушень на підставі акт відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 10.02.2009 №0000042303/0, яким позивачу нараховане податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 269932,00грн., у тому числі основний платіж у розмірі 16962,00грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 252970,38грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку.

Під час розгляду скарги позивача та перевірки ДПА України у Запорізькій області встановлені наступні обставини:

заниження УНСП «Алкор» за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 показників у рядку 01.1 Декларацій у сумі 340 921,00 грн., у тому числі за І квартал 2007 року у сумі 584 825,00 грн., за півріччя 2007 року у сумі 1787 521,00 грн., за 3 квартали 2007 року у сумі 657 685,00грн, за 2007 рік у сумі 340 921,00грн. у звязку із не включенням сум з реалізації продукції до складу валового доходів від продажу товарів (робіт,послуг).

порушення УНСП «Алкор» приписів п.4.1 ст.4, п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону № 334/94-ВР та не враховано до складу валового доходу в І кварталі 2007 року суму отриманого страхового відшкодування у розмірі 48 015,00 грн., яке отримане УНСП «Алкор» від ЗФ ЗАТ «СК Веско» на виконання договору страхування від 12.08.2005 №2487-ип/05зп.

заниження позивачем валового доходу за ІІ квартал 2008 року у сумі 188227,00.грн., за рахунок визначення підприємством, збитку по перерахунку заборгованості в іноземній валюті по кредитним угодам , зокрема за кредитною угодою в іноземній валюті від 07.08.2007 №7.3.-57, за кредитною угодою в іноземній валюті від 24.10.2007року №1348/071 к/07

порушення УНСП «Алкор» порушено приписів п. 1.32 ст. 1 пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону №334/94-ВР та віднесено до складу валових витрат розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами, які не пов'язані з господарською діяльністю на загальну суму 167 440,00 грн.

Також під час розгляду скарги позивача ДПА України у Запорізькій області не погодилась із висновками відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на суму 55690,00грн. та амортизаційних відрахувань на суму 1177387,30грн., що призвело до збільшення відємного значення збитків. УНСП «Алкор» у Декларації з податку на прибуток за 2007 рік задекларовані збитки у розмірі 1630266,00 грн., оподаткований прибуток визначений актом перевірки (за ставкою 25%) склав 67852,00 грн. (1698118,00 грн. 1630266,00 грн.) та відповідна сума податку (основного платежу) склала 16 962 грн. Аналогічно позивачем занижене податкове зобов'язання за базовий податковий (звітний) період півріччя 2008 року у сумі 47057,00 грн. зменшено сумою відємного значення (збитків) за базовий податковий (звітний) період 3 квартали 2008 року.

Указані обставини стали підставою для часткового скасування ДПА України у Запорізькій області податкового повідомлення-рішення від 10.02.2009 №00000424303/0 частині визначення основного платежу, у звязку із чим винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2009 №0000042303/2, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 252970,38грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 252970,38грн.

Не погоджуючись із винесеним рішенням позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно п. 17.1 ст.17 Закону №2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Згідно пп. 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону,такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових одів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким татником податків податковог повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Із матеріалів справи вбачається, що під час перевірки встановлені та у акті зафіксовані порушення позивачем приписів п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 5.4.6 п.5.4 ст.5, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп. 7.3.3 п.7.3 ст.7, пп. 7.4.2 п.7.4 ст.7, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.8.9 ст.8 №334/94-ВР. Указані обставини стали підставою для нарахування позивачу суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 252970,38грн., розрахунок яких міститься у матеріалах справи.

Аналізуючи вищевикладені норми, суд дійшов висновку, що збільшення відємного значення збитків УНСП «Алкор» та відсутність у оскаржуваному рішенні суми основного платежу не є підставами для його скасування, оскільки відповідачем та третьою особою доведено, а позивачем не спростовані факти порушення УНСП «Алкор» приписів Закону №334/94-ВР, а тому, суд вважає, що сума штрафних санкцій нарахована позивачу правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність спірного рішення, у звязку із чим позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1. ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя(підпис)О.С. Янюк