Ухвала суду № 135904723, 22.04.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9738/19

н/п2-п/490/23/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого-судді Гуденко О.А.,при секретарі - Могила Д.І., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27.10.2021 року у справі №490/9738/19 за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

24.02.2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить переглянути заочне рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 27.10.2021 року у справі №490/9738/19 за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Одночасно просить визнати причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем поважними та поновити строк для звернення до суду з цією заявою.

Ухвалою суду від 27 березня 2026 рокуприйнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27.10.2021 року у справі №490/9738/19 за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та призначити судове засідання щодо розгляду питання про поновлення строку для подачі заяви представником відповідача про перегляд заочного рішення від 27.10.20121 року у справі №490/9738/19 - на 22.04.2026 року в приміщенні Центрального районного суду м.Миколаєва.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що в листопаді 2019 року 12.11.2019 року АТ «Мегабанк» звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 179 408 грн. 49 коп. та стягнення судових витрат.

Позов мотивовано тим, що в порушення умов кредитного договору №84-006-850-2-17-Г від 18.09.2017 року відповідачем не сплачуються вчасно та в повному обсязі ануїтетні платежі за кредитом, внаслідок чого станом на 07.10.2019 року утворилася заборгованість, що становить 179 408, 49 грн. та складається з: суми заборгованості за кредитом в розмірі - 112 107, 62 грн.; суми прострочених процентів за користуваннякредитом за період з 01.10.2017 року по 30.09.2019 р. включно в розмірі - 5 641, 68 грн.; суми прострочениої комісійної винагороди за період з жовтня 2017 року по січень 2018 р. в розмірі - 11 210, 76 грн.; суми штрафу, нарахованого відповідно до 6.3 розділу 6 кредитного договору в розмірі - 50 448, 43 грн. В частині інших позовних вимог відмовлено.

Центральний районний суд м. Миколаєва 27.10.2021 ухвалив заочне рішення у справі № 490/9738/19, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» заборгованість за Кредитним договором №84-006-850-2-17-Г (з ануїтетними платежами) від 18.09.2017 року, яка станом на 07 жовтня 2019 року становить 168 197 (сто шістдесят вісім тисяч сто дев яносто сім) гривень 73 копійку, з яких: сума заборгованості за кредитом - 112 107, 62 грн.; сума прострочених процентів за користування кредитом за період з 01.10.2017 року по 30.09.2019 року - 5 641, 68 грн.; сума штрафу, нарахованого відповідно до п.6.3 розділу 6 кредитного договору - 50 448, 43 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» 2 522, 97 гривень витрат по оплаті судового збору.

На підставі рішення суду було видано виконавчий лист № 490/9738/19 від 23.12.2021 , який передано для примусового виконання Приватний виконавець Булахевіч С.В., який відкрив виконавче провадження № 68258804.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2025 року заяву ТОВ «Фінансова компанія Єврокредит» задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні № 68258804 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 23 грудня 2021 року Центральним районним судом м. Миколаєва у справі № 490/9738/19 відносно боржника ОСОБА_1 , а саме з Акціонерного товариства «Мегабанк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія Єврокредит».

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23.03.2026 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.09.2025 року залишено без змін.

23.02.2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Старостін С.О. , подала до суду заяву про перегляд заочного рішення.

Одночасно просив поновити строк на звернення з даною заявою, мотивуючи тим, що це рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2021 року у справі №490/9738/19 було постановлено без участі відповідача ОСОБА_1 , без повідомлення належним чином про дату та час розгляду справи, з одночасним оголошенням рішення суду без участі сторін.

Про дане рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2021 року представнику відповідача адвокату Старостіну С.О. стало несподівано відомо під час отримання цього рішення лише 04.02.2026 року у Центральному районному суді м. Миколаєва при ознайомленні зі справою №490/9738/19, про що свідчить відповідна розписка в матеріалах справи, тому строк подачі заяви на перегляд заочного рішення, відповідно до ч.3 ст.284 ЦПК України, повинен враховуватися з дати отримання цього рішення, у зв`язку із чим заява на поновлення строку на перегляд заочного рішення надається у встановлені законом строки - після чого він у встанволений 20-денний строк звернувя до суду з цією заявою.

ОСОБА_1 не з`явилася у судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення та не повідомила про причини своєї неявки відносно цього засідання, виходячи з того, що їй не було відомо про слухання цивільної справи у Центральному районному суду м. Миколаєва, повістки в судове засідання за місцем її реєстрації в будинку АДРЕСА_1 , вона не отримувала. Підтвердженням того, що ОСОБА_1 не надходили будь-які повідомлення чи повістки про виклик до суду є в матеріалах справи, а саме відсутнє повідомлення про вручення листа. Оскільки судова повістка не надходила і особисто не вручена ОСОБА_1 , тому вона не з`явилася в судове засідання та не повідомила суд про причину своєї неявки.

У 2021 2022 роках ОСОБА_1 знаходилася за межами міста Миколаєва у зв`язку з сімейними обставинами.

Так, матеріали справи дійсно не містять зворотного повідомлення про вручення відповідачці копії заочного рішення після його ухвалення, як встановлено судом, вперше відповідач був повідомлений про перебування вказаної спрваи в суді 10.09.2025 року (т.1 а.с. 123- зворотнє поштове повідомлення про вручення) при розгляді судом питання про заміну сторони виконавчого провадження.

ОСОБА_1 з 14 вересня 2025 року знаходилася на обстеженні та лікуванні з важким запаленням тканин лівої молочної залози в гнійної септичної хірургії (Дубках м. Миколаєва). За наслідками вказаного захворювання вона вимушена була проходити лікування і по теперішній час, тому із-за поганого фізичного стану після перенесеної тяжкої хвороби, а також те, що не отримувала жодних повідомлень, у зв`язку з чим не мала ніякої можливості прибути до суду. Підтверджуючі медичні документи надані представником заявника та наявні в матеріалах цивільної справи.

Інститут заочного рішення передбачає особливий порядок перегляду такого судового рішення за ініціативою відповідача судом, який ухвалив таке рішення, згідно якому передбачено подання відповідачем до цього суду заяви про перегляд заочного рішення і лише після розгляду такої заяви по суті у разі залишення її без задоволення відповідач має можливість оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку (статті 284, 287, 288 ЦПК України).

Так, статтею 284 ЦПК України в редакції закону, яка є чинною на день звернення із заявою про перегляд заочного рішення у справі, яка переглядається, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення, а визначальним для унормування початку перебігу строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення суду є вручення судового рішення.

За такого процесуальний закон пов`язує перебіг для відповідачки ОСОБА_1 у справі строку на перегляд заочного рішення, ухваленого 27.10.2021 року, шляхом подання заяви про перегляд цього рішення із її обізнаністю про таке рішення суду та отриманням його копії.

У рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи його поновлення не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Процесуальне законодавство дає можливість суду діяти на власний розсуд при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення, однак, виконуючі такі дискреційні повноваження, суд зобов`язаний обґрунтувати підстави прийняття відповідного рішення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно твердження представника відповідачки він, як її представник-адвокат, ознайомився із заочним рішенням суду після звернення до Центрального районного суду міста Миколаєва із заявою про ознайомлення - 04.02.2026 року.

Врахувавши доводи заяви в частині підстав для поновлення строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, суд вважає їх достатніми для поновлення вищевказаного строку.

У відповідності до п. 2 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу даної норми вбачається, що для задоволення заяви про перегляд заочного рішення потрібно дві умови: 1) відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається, суд направляв за зареєстрованим місцем проживання відповідача копію позовної заяви з додатками, однак відповідач їх не отримала.

Адресу місця реєстрації відповідача судом встановено ще в 2019 році, після звернення з відповідним запитом до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Миколаївській області, на який було отримано відповідь, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також суд зазначає, що саме ця адреса її місця реєстрації вказана відповідачем і при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення в даній справі.

Водночас, в обґрунтування викладених в заяві обставин щодо підстав скасування заочного рішення, відповідачем, також, не надано жодного доказу, який надав би суду можливість встановити їх істотне значення для правильного вирішення даної справи, так як це є необхідною умовою при розгляді заяви щодо перегляду заочного рішення суду, а викладені заявником обставини фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, що на стадії перегляду заочного рішення є не можливим.

В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч.1 статті 288 ЦПК України, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення представника відповідача слід відмовити..

Суд, вивчивши заяву та матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви за тих підстав, що сторона відповідача не надала жодного належного доказу, який міг би вплинути на прийняте судом рішення.

Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.287, 288 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про поноволенння строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 27.10.2021 року у справі №490/9738/19 за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27.10.2021 року у справі №490/9738/19 за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 22 квітня 2026 року

Суддя Гуденко О.А.