Ухвала суду № 135902231, 22.04.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/323/16-ц

провадження № 6/632/47/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про заміну сторони виконавчого провадження та про відмову у видачі дублікату виконавчого листа

22 квітня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря Клименко А.В. (у порядку ч.3 ст.66 ЦПК України),

представниці ОСОБА_1 адвоката Чернишової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у режимі відеоконференції у порядку виконання судових рішень заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», боржниця ОСОБА_1 , заінтересована особа Златопільський відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого документу,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 року до суду засобами електронного суду надійшла відповідна заява, в якій заявник в особі своєї представниці за довіреністю ОСОБА_2 просив суд замінити сторону стягувача при примусовому виконанні рішення Харківського апеляційного суду від 09.08.2016 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки в ньому від 31.08.2016 року, які набули чинності, щодо примусового стягнення з боржниці 21308,41 грн. за кредитним договором після повернення стягувачу в межах виконавчого провадження 56600086 30.09.2019 року виконавчого листа суду від 15.09.2016 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» та набуттям заявником прав вимоги до боржниці на підставі договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року та актом №7 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань за ним від 11.09.2025 року, укладених між ним та стягувачем з переходом права вимоги до заявника, з урахуванням того, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не закінчився через переривання строків у виконавчих провадженнях на час дії воєнного стану та не отриманням стягувачем виконавчого листа після його повернення органом державної виконавчої служби.

Ухвалою судді від 14.04.2026 року вказана заява була прийнята до розгляду та призначена у судове засідання, повідомлено про вказану ухвалу та час та місце судового засідання засобами електронного суду усіх учасників провадження, окрім боржниці, виклик якої здійснено засобами поштового зв`язку (а.с.128).

17.04.2026 року до участі у справі вступила представниця ОСОБА_1 адвокат Чернишова Оксана Юріївна на підставі відповідної заяви (а.с.143-144).

21.04.2026 року в межах визначеного строку для подання до суду надійшли заперечення представниці ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Чернишової О.Ю., в яких сторона боржника проти заміни сторони виконавчого провадження заперечувала з підстав пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, який, на думку сторони боржника закінчився 15.09.2019 року, коли сплив трирічний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, передбачений ст.12 Закону України «Про виконавче провадження». Крім цього, послалася на той факт, що вона є дружиною військовослужбовця, а відповідно до договору факторингу від 22.08.2025 року, фактор не має право здійснювати примусове стягнення заборгованості за боржниками, які належать до захищених категорій осіб, зокрема, у відношенні ОСОБА_1 як дружини військовослужбовця (а.с.146-150).

У судовому засіданні при розгляді матеріалу адвокат Чернишова О.Ю. підтримала заявлене заперечення із вказаних в ньому підстав та повідомила, що вважала, що строк для його подачі спливав 20.04.2026 року і саме тому просила його поновити.

Жоден інший з учасників провадження у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання вказані учасники повідомлялися належним чином засобами електронного суду (а.с.135-142), жодних заяв по суті поданої заяви вказані учасники справи не подавали.

Вислухавши представницю ОСОБА_1 , дослідивши подані заявником документи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги слід задовольнити та змінити сторону стягувача в даній справі в межах вимог, які зазначені у виконавчому документі - 21308,41 грн., оскільки в акті прийомі-передачі документів сума боргу була зазначена у розмірі 24491,24 грн.

Рішення Харківського апеляційного суду від 09.08.2026 року у справі 632/323/16-ц було скасовано рішення даного складу суду від 21.04.2016 року та постановлене інше рішення, яким вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 21308,41 грн. заборгованості за кредитним договором станом на 31.01.2016 року (а.с.96-97).

Ухвалою Харківської апеляційної суду від 06.09.2016 року, яка набула чинності 27.09.2016 року, було виправлено описку у вказаному рішенні у резолютивній частині, допущену судом апеляційної інстанції (а.с.103).

На виконання вказаного судового рішення 07.12.2016 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області був виданий виконавчий лист зі строком пред`явлення до виконання з 15.09.2016 року до 15.09.2019 року (а.с.107).

Вимоги стягувача були придбані заявником за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року (а.с.121-123) з відповідним актом приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань №7 від 11.09.2025 року (а.с.114) та витягу з нього щодо боржниці в межах суми боргу 24491,34 грн. як суми заборгованості (а.с.117). Таким чином, судом встановлюється, що первинний стягувач АТ КБ «Приватбанк» передав вимоги більші, ніж визначені у відповідному судовому рішенні, що суперечить вимогам для договорів факторингу, а тому суд розглядає виключно суму в межах виданого виконавчого документу.

Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

В даній справі заявник ТОВ «Капіталресурс» набуло права вимоги до боржниці в результаті відповідного правочину, а тому його слід визначити як стягувача замість вибулого стягувача АТ КБ «Приватбанк». При цьому суд відкидає заперечення боржниці, оскільки судом встановлено, що виконавче провадження було завершене шляхом закінчення на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» через відсутність коштів та майна у боржниці. При цьому у відповідній постанові від 30.09.2019 року (а.с.119) не було визначено строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, який суд встановлює саме три роки, оскільки при пред`явленні виконавчого документу до виконання строк пред`явлення виконавчого документу переривається і поновлюється лише після завершення виконавчого провадження. Таким чином, строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання фактично становив до 30.09.2022 року.

Далі. Строк пред`явлення виконавчих документів для виконання в даній справі для колишнього стягувача та для державного виконавця не сплинув відповідно до норм п.п.4 п.10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (діє з липня 2022 року), відповідно до якого визначені законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Таким чином, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання на протязі трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану безвідносно того, що в них зазначені інші дати пред`явлення до виконання.

Відповідно доводи відповідачки в частині закінчення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання не знайшли свого підтвердження. Посилання на постанову ВП ВС від 08.02.2022 року у справі №2-7763/10 не є релевантним до даної справи, оскільки стосуються іншого нормативного регулювання строків у виконавчому провадженні та позиції сторін при його застосуванні.

Щодо статусу дружини військовослужбовця, судом встановлено, що вказаний статус ОСОБА_1 набула 20.06.2025 року (а.с.150) та з цього приводу до стягувача не зверталася. До того ж заміна сторони виконавчого провадження не є тотожним пред`явленню виконавчого документу до виконання з боку стягувача.

Щодо видачі дублікату виконавчого документу новому стягувачеві, який вказав, що він був втрачений при його поверненні 30.09.2019 року попередньому стягувачеві АТ КБ «Приватбанк» на підставі постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 30.09.2019 року державним виконавцем на той час Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіальної управління юстиції у Харківській області Дегтярем Едуардом Миколайовичем (а.с.119), то в цій частині суд вважає, що новому стягувачеві слід відмовити, оскільки окрім слів, жодних доказів втрати виконавчого листа ним суду надано не було. Тим більше, раніше виконавчий лист попередньому стягувачеві органом державної виконавчої служби повертався, що вказує на те, що втрата виконавчого документу відбулася, за словами нового стягувача виключно у виконавчому провадженні 56600086.

Так, належними доказами саме втрати виконавчого документу є довідка попереднього стягувача про те, що виконавчий документ при укладанні договору факторингу від 22.08.2025 року та наступного акту приймання-передачі вимог за ним від 11.09.2025 року не передавався, оскільки він відсутній у попереднього стягувача, а також довідка органу державної виконавчої служби за місцем повернення виконавчого документу в межах виконавчого провадження №56600086, що виконавчий документ повертався стягувачеві при поверненні виконавчого документу на підставі постанови від 30.09.2019 року. З наданих суду доказів встановити вказаний факт не можливо, а слова не є доказами відповідного факту, на що посилався представник ТОВ «Капіталресурс».

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч.2 ст.76 ЦПК України, ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Засобами доказування є письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, ч.7 ст.14, ст.ст. 76-82, ч.2 ст.258, ст.ст.260, 261, ч.5 та ч.7 ст.272, ч.1 ст. 353, ст.442 ЦПК України, ст.ст. 511, 514 ЦК України, ч.5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» задовольнити частково.

Замінити сторону стягувача з акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на товариство з обмеженою відповідальністю«Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923) - при примусовому виконанні рішення Харківського апеляційного суду від 09.08.2016 року, яке 09.08.2016 року набуло чинності, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором станом на 31.01.2016 року в межах боргу у сумі 21308,41 грн.

У видачі дублікату виконавчого листа для примусового виконання вищевказаного судового рішення в межах суми вимог, отриманих новим стягувачем, відмовити через відсутність належних доказів втрати виконавчого документу.

Копію ухвали направити: заявнику товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувачу акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» та заінтересованій особі Златопільському відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українита представниці боржниці адвокату Чернишовій Оксані Юріївні - засобами електронного суду, а боржниці ОСОБА_1 через її представницю у порядку ч.7 ст.272 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали проголошений 22 квітня 2026 року.

Суддя - Олег КОЧНЄВ