Постанова № 13589901, 29.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 р. Справа № 2а-11606/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чабаненко С. В. Чабаненко С.В., судді: Олійник В.М., Турлакова Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства Фінансів України, Державного Казначейства України, третя особа Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства Фінансів України, Державного Казначейства України, третя особа Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд з вимогами:

-визнати неправомірною бездіяльність Державної судової адміністрації України

щодо неприйняття заходів для повного фінансування заробітної плати судді ОСОБА_2 з 01 листопада 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9.8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат та інших видів заробітної плати, передбачених діючим законодавством;

-визнати неправомірною бездіяльність Міністерства фінансів України, щодо

неприйняття заходів для повного фінансування заробітної плати ОСОБА_2 з 01 листопада 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9.8 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005р. «Про оплату праці суддів»;

-зобов'язати Державне казначейство України (01014, м Київ, вул. Бастіонна, 6, код

ЄДРПОУ 20055032) провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України (01021, м Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 09744400) за бюджетною програмою «Виконання рішень судів» на погашення заборгованості по заробітній платі судді ОСОБА_2 за період з 1 листопада 2009 року по 1 серпня 2010 року у розмірі 29361,51 грн. (без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів);

-стягнути з Державної судової адміністрації України з єдиного рахунку Державного

бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на «Виконання рішень судів на користь суддів», заборгованість по заробітній платі за період з 1 листопада 2009 року по 1 серпня 2010 року на користь судді ОСОБА_2 у розмірі 29361,51 грн., з якої необхідно здійснити відповідні утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року №1310 було доповнено Постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005р. пунктом 4-1 такого змісту: «Установити, що розміри посадових окладів передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться».

Проте, постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року та ухвалою касаційної інстанції було визнано протиправним доповнення п. 4-1 щодо встановлення посадового окладу судді у кратному розмірі виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні, який в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009року дана постанова окружного суду залишена без змін, однак питання щодо повороту виконання судового рішення не прийнято, а тому Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865» та пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 856 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року, тобто з часу набрання чинності рішення суду першої інстанції та є обов'язковою для виконання саме з цього часу.

З урахуванням викладеного, після 19 серпня 2009 року по теперішній час заробітна плата повинна складатися з наступних складових, які передбачені законодавчими актами та є обов'язковими захищеними статтями бюджетних видатків:

1. Посадовий оклад встановлюється відповідно до п.2 ст.44 Закону України «Про статус суддів» та додатку 4 Постанови КМУ від 3.09.2005р. №865 як 9,8 кратна кількість розмірів мінімальної заробітної плати.

2. Розмір доплати за 2 кваліфікаційний клас визначається на підставі Постанови КМУ №19 від 16 січня 2008 року - 350 грн., за перший клас - 375 грн.

3. Згідно п.2 підпункту 2 Постанови КМУ N 268 від 9.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Крім того, згідно п.2 Постанови КМУ №865 від 3.09.2005 року «Про оплату праці суддів» (із змінами внесеними Постановою КМУ №248 від 3.03.2006 року) преміювання суддів здійснюється згідно з рішенням президії або органу суддівського самоврядування відповідного суду за результатами роботи, а також до державних і професійних свят, ювілейних дат у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці.

5. Надбавка за вислугу років відповідно до п.4 ст.44 Закону України «Про статус суддів» з 22 травня 2008 року повинна виплачувалася у розмірі 30% від сукупного доходу (посадового окладу; доплати за кваліфікаційний клас; премія).

Тобто при складанні кошторису фонду заробітної плати суддів відповідного суду вищезазначені складові заробітної плати є законодавчо захищеними і повинні бути профінансовані державою у повному розмірі.

В судове засідання позивач зявилася, подала письмове клопотання про розгляд справи без її участі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення якого належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Третя особа - Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд проти позову не заперечував, просили розглянути справу без їх участі.

У звязку з тим, що в судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно рішення сесії Дніпропетровської обласної ради від 11.03.1993 року позивача було обрано суддею та наказом Дніпропетровського обласного Управління юстиції від 12.03.1993 року зараховано в штат Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська.

Постановою Верховної ради України «Про обрання суддів» №1072-ІУ від 09.07.2003 року позивача було обрано безстроково суддею Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська.

Постановою Верховної ради України «Про обрання суддів» № 301-VI від 22.05.2008 року позивача було обрано безстроково суддею Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії від 05.03.2010 року позивачу було присвоєно 1 кваліфікаційний клас судді.

Підставою для звернення до суду стало порушення з боку держави належного фінансування в оплаті праці судді.

Питання виплати заробітної плати суддям регулюються ст.44 Закону України «Про статус суддів» яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, згідно якої заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Пунктом 4 цієї статті, також встановлено, що суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Розмір інших складових заробітної плати встановлювався відповідними постановами Кабінету Міністрів України та Указами Президента України.

3 вересня 2005 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 865 «Про оплату праці суддів», якою підвищено суддям посадові оклади пропорційно до окладів голів названих судів, та було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками, визначено умови преміювання, однак набрання чинності цієї постанови було визначено на майбутнє - з 1 січня 2006 року.

При цьому, Постановами Кабінету Міністрів України з питань оплати праці суддів від 30 червня 2005 року N 514, від 3 вересня 2005 року N 865 в основу посадового окладу судді покладено розмір мінімальної заробітної плати.

Однак у подальшому, Постановами Кабінету Міністрів України № 1243 від 21 грудня 2005 року «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» та № 1310 від 31 грудня 2005 р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. N 865», було внесено зміни до зазначеної вище постанови №865, її було доповнено п. 4-1, яким встановлено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.

При цьому умовою набрання чинності вказаної постанови визначено втрату чинності деяких указів, відповідно до яких регулювалися питання оплати праці суддів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 248 від 3 березня 2006 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці суддів» також було доповнено вказану Постанову Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 та встановлено, що посадовим особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, до яких відносяться і судді апеляційних судів, встановлюються:

-надбавка за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 відсотків

посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас;

-доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної

спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу;

-надбавка за почесне звання «Заслужений юрист України» у розмірі 15 відсотків

посадового окладу;

-у разі надання відпустки виплачується додатковий посадовий оклад відповідно до

частини п'ятої статті 44 Закону України «Про статус суддів», а також надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх середньомісячної заробітної плати.

Інші нормативні акти, які регулювали вказані питання щодо доплат та надбавок втратили чинність.

Починаючи з 1 січня 2006 року з урахуванням положень вказаних Постанов Кабінету Міністрів України, мені було перераховано розмір заробітної плати: оклад було встановлено виходячи з мінімальної заробітної плати у розмірі 332 грн. станом на 1 січня 2006 року, і у подальшому, незважаючи на те, що мінімальний розмір заробітної плати на законодавчому рівні неодноразово до теперішнього часу збільшувався і на 1 липня 2010 року становить 888 грн., оклад позивача більше не перераховувався.

Проте, постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року та ухвалою касаційної інстанції було визнано протиправним доповнення п. 4-1 щодо встановлення посадового окладу судді у кратному розмірі виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні, який в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009року дана постанова окружного суду залишена без змін, однак питання щодо повороту виконання судового рішення не прийнято, а тому Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865» та пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 856 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року, тобто з часу набрання чинності рішення суду першої інстанції та є обов'язковою для виконання саме з цього часу.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі акти, їх дію у часі, суд вважає, що саме з 19 серпня 2009 року втрачає чинність пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», а тому Державна судова адміністрація України зобов'язана була застосовувати Постанову № 865 в первісній редакції, тобто проводити розрахунок посадового окладу судді з розміру мінімальної заробітної плати на дату 19.08.2009 року з послідовним збільшенням відповідно до статті 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835-УІ та Закону України від 20 жовтня 2009 року № 1646-УІ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи, який складає з 1 листопада 2009 року в розмірі 744 грн., а з 1 січня 2010 року в розмірі 869 гривень.

З урахуванням викладеного, після 19 серпня 2009 року по теперішній час заробітна плата повинна складатися з наступних складових, які передбачені законодавчими актами та є обов'язковими захищеними статтями бюджетних видатків:

1. Посадовий оклад встановлюється відповідно до п.2 ст.44 Закону України «Про статус суддів» та додатку 4 Постанови КМУ від 3.09.2005р. №865 як 9,8 кратна кількість розмірів мінімальної заробітної плати.

2. Розмір доплати за 2 кваліфікаційний клас визначається на підставі Постанови КМУ №19 від 16 січня 2008 року - 350 грн., за перший клас - 375 грн.

3. Згідно п.2 підпункту 2 Постанови КМУ N 268 від 9.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Крім того, згідно п.2 Постанови КМУ №865 від 3.09.2005 року «Про оплату праці суддів» (із змінами внесеними Постановою КМУ №248 від 3.03.2006 року) преміювання суддів здійснюється згідно з рішенням президії або органу суддівського самоврядування відповідного суду за результатами роботи, а також до державних і професійних свят, ювілейних дат у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці.

5. Надбавка за вислугу років відповідно до п.4 ст.44 Закону України «Про статус суддів» з 22 травня 2008 року повинна виплачувалася у розмірі 30% від сукупного доходу (посадового окладу; доплати за кваліфікаційний клас; премія).

Тобто при складанні кошторису фонду заробітної плати суддів відповідного суду вищезазначені складові заробітної плати є законодавчо захищеними і повинні бути профінансовані державою у повному розмірі.

На підтвердження вищезазначеного, позивачем надано помісячний розрахунок з листопада 2009 по липень 2010р.р. у якому відображено різницю в нарахуванні заробітної плати на загальну суму 29361,51 грн.

Згідно з Указом Президента № 182 від 03.03.2003, Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, та здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апаратів судів.

Повноваження Державної судової адміністрації України визначено Положенням про Державну судову адміністрацію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року № 14, згідно якого Державна судова адміністрація України відповідно до покладених на неї завдань бере участь у розробленні проектів Державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік, програми діяльності Кабінету Міністрів України та державних цільових програм у відповідній сфері, забезпечує їх виконання у межах своїх повноважень; розробляє і затверджує за погодженням з Радою суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів та переглядає їх не рідше ніж один раз на три роки; виконує функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, територіальних управлінь державної судової адміністрації (далі -територіальні управління) та ДСА; здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів та державної судової адміністрації та інше.

На підставі ст.130 Конституції України та статті 118 Закону України «Про судоустрій України» забезпечення належного фінансування та умов функціонування судів покладено на державу, що передбачає окреме визначення у Державному бюджеті видатків, у тому числі на соціальне забезпечення суддів.

Статтею 126 Закону України «Про судоустрій України» встановлено, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів.

Статтею 58 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники коштів (з 01.01.2003 року - Державна судова адміністрація України) організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке за результатами аналізу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету, готує проект Закону про Державний бюджет України. Видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією та законами і не можуть бути скасовані чи зменшені без відповідної компенсації.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, саме Державна судова адміністрація України повинна була внести до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв'язку з визнанням судом незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-162, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства Фінансів України, Державного Казначейства України, третя особа Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд про визнання неправомірною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Державної судової адміністрації України

щодо неприйняття заходів для повного фінансування заробітної плати судді ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) з 01 листопада 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9.8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат та інших видів заробітної плати, передбачених діючим законодавством.

Визнати неправомірною бездіяльність Міністерства фінансів України, щодо

неприйняття заходів для повного фінансування заробітної плати ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)з 01 листопада 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9.8 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005р. «Про оплату праці суддів».

Зобов'язати Державне казначейство України (01014, м Київ, вул. Бастіонна, 6, код

ЄДРПОУ 20055032) провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України (01021, м Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 09744400) за бюджетною програмою «Виконання рішень судів» на погашення заборгованості по заробітній платі судді ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) за період з 1 листопада 2009 року по 1 серпня 2010 року у розмірі 29361,51 грн. (двадцять девять тисяч триста шістдесят одна гривня 51 коп.) (без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів).

Стягнути з Державної судової адміністрації України з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на «Виконання рішень судів на користь суддів», заборгованість по заробітній платі за період з 1 листопада 2009 року по 1 серпня 2010 року на користь судді ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) у розмірі 29361,51 грн. (двадцять девять тисяч триста шістдесят одна гривня 51 коп.), з якої здійснити відповідні утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

С.В. Чабаненко