Ухвала суду № 135898285, 14.04.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявлені у кримінальному провадженні № 201/16001/25 (пр. № 1-кп/201/760/2026), відомості про яке 19 березня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042030000024, стосовно:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває на розгляді обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні прокурором було подано письмове клопотання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яким обвинувачені були ознайомлені завчасно до початку його розгляду. Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив, що на даний час не зменшились ризики, які враховувались при застосуванні та продовженні стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такого виду запобіжного заходу, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, а отже, можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, у зв`язку із чим, просив продовжити обвинуваченим строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Захисник адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні просив змінити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби, посилаючись на необґрунтованість ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що обвинувачені визнають вину у інкримінованому їм кримінальному правопорушенні та вже частково відшкодували завдані збитки.

Захисник адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав позицію захисника адвоката ОСОБА_8 щодо зміни обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби, та заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення про продовження останнім строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали думки своїх захисників.

Вислухавши думки учасників судового провадження щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 15 травня 2025 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому, вказаний запобіжний захід було неодноразово продовжено, в останнє ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026 року, строком дії до 19 квітня 2026 року, із визначенням розміру застави.

Враховуючи вищевикладені обставини, при вирішенні по суті клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги те, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались при застосуванні та продовженні стосовно обвинувачених даного виду запобіжного заходу, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають можливість переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

В той же час, доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, з підстав їх необґрунтованості, у зв`язку із чим, зазначені ризики не враховуються судом при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Разом з цим, суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з`ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").

ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

При розгляді клопотання прокурора суд приймає до уваги вищезазначену практику ЄСПЛ, а також враховує дані про особу обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які раніше до кримінальної відповідальності не притягались, мають постійне місце проживання та стійкі соціальні зв`язки, частково відшкодували завдані збитки.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з покладенням на обвинувачених ряду обов`язків, передбачених ч. 5 статті 194 КПК України, оскільки, на переконання суду, саме такий запобіжний захід є достатнім запобіжним заходом для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні. Зазначений висновок суду узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Боротюк проти України», заява № 33579/04 п. 62, в якому зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 183, 184, 194, 197, 199, 201, 331, 369-372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, із забороною цілодобово залишати житло строком до 14 червня 2026 року, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, строком дії до 14 червня 2026 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою у визначені дату, час і місце до суду;

- цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, із забороною цілодобово залишати житло строком до 14 червня 2026 року, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язки, строком дії до 14 червня 2026 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою у визначені дату, час і місце до суду;

- цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: АДРЕСА_3 , без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений об 12.40 годині 16 квітня 2026 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1