Ухвала суду № 135898258, 21.04.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/3314/18

провадження 6/201/273/2026

УХВАЛА

21 квітня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі та видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Капіталресурс» звернувся до суду із заявою, в якій просив замінити стягувача у виконавчому листі № 201/3314/18 від 27.12.18 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу та видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 ..

В обґрунтування поданої заяви представник зазначає, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) та встановлений графік повернення їх.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист № 201/3314/18 від 27.12.18 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором.

Вказує, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором укладеного між ОСОБА_1 та первісним кредитором. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір на момент звернення з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі.

Щодо видачі дублікату виконавчого листа, представник позивача зазначає, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 58402554 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

Державним виконавцем ВДВС виконавче провадження було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу.

Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

Зазначає, що у зв`язку із відсутністю оригінала виконавчого листа № 201/3314/18 заявник не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

У зв`язку із вищезазначеним, представник заявника просила заявлені вимоги задовольнити.

В судове засідання представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», не з`явився, однак в заяві висловлено позицію про відсутність заперечень щодо розгляду справи за відсутності представника заявника.

Сторони в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином. Заявник просив дане питання розглядати за його відсутності. Указане відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви, а згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01 жовтня 2018 року по цивільній справі № 201/3314/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору від 28 жовтня 2013 року в сумі 36 850 грн. 28 коп., з яких 1) заборгованість по кредиту 7 556 грн. 66 коп., 2) заборгованість по відсоткам за користування кредитом 25 094 грн. 91 коп., 3) заборгованість за пенею і комісією 1 967 грн. 74 коп., а також штрафи відповідно до п. 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 4) а) 500 грн. штраф (фіксована частина), б) 1 730 грн. 97 коп. штраф (процентна складова).

Встановлено, що 14.01.19 р. за заявою стягувача було направлено виконавчі листи на адресу АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження, вбачається, що 23.02.2019 р. було відкрито виконавче провадження № 58402554 про стягнення коштів з боржника ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк», стан виконавчого провадження: завершено.

Встановлено, що постановою державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Корзун Д.Д. від 27.06.2019 р. виконавчий лист № 201/3314/18 виданий Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 36 850,28 грн. повернуто стягувачу (на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»).

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором укладеного між ОСОБА_1 та первісним кредитором.

На виконання умов Договору факторингу № 8-22-08/2025 сторонами 10.09.2025 р. було підписано акт приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань № 2 від 08.09.2025р. до Договору факторингу № 8-22-08/2025.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 8-22-08/2025 вбачається, що ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги за кредитним договором б/н (боржник ОСОБА_1 ).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122 цс 13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10, підстави для відступу від якого відсутні.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження№ 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18).

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Таким чином, особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу (на оскарження судового рішення та/або постанови державного виконавця, подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу.

Таким чином, ТОВ «Капіталресурс» є правонаступником АТ КБ «ПриватБанк» у правовідносинах по стягненню заборгованості по кредитному договору укладеному з ОСОБА_1 ..

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» вибуло з виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 201/3314/18 через укладення договору факторингу, а ТОВ «Капіталресурс» є його правонаступником, у зв`язку з чим вимоги заяви ТОВ «Капіталресурс» у цій частині заяви підлягають задоволенню.

Щодо вимоги заявника про видачу дублікату виконавчого листа № 201/178/20 суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання. Єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа є його втрата.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.».

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року, прийнятій у справі №196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) дійшов висновку, що аналіз пункту 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09, від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

Виходячи з наведеного, суд приходить висновку про те, що дублікат виконавчого листа може бути виданий судом лише у разі втрати отриманого раніше оригіналу виконавчого листа. Будь-які інші підстави для видачі судом дублікату виконавчого листа, законодавець не передбачив.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

З наданих заявником доказів вбачається, що оригінал виконавчого документу № 201/3314/18 постановою державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Корзун Д.Д. від 27.06.2019 р. повернутий стягувачу АТ КБ «ПриватБанк».

Жодних доказів на підтвердження того, що оригінал зазначеного виконавчого документу на адресу АТ КБ «Приватбанк» не надходив та первісний стягувач АТ КБ «Приватбанк» повідомив про відсутність в нього оригіналу виконавчого документу, матеріали заяви не містять.

Сама по собі інформація з АСВП про відсутність відкритих виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем АТ КБ «Приватбанк», не може свідчити про дійсну втрату оригіналу виконавчого документу.

З огляду на те, що доказів, на підтвердження обставини того, що оригінал виконавчого листа № 201/3314/18 дійсно втрачений, заявником не надано, суд приходить висновку про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа, у зв`язку з чим у задоволенні заяви в цій частині належить відмовити.

Водночас, суд зазначає, що заявник не позбавлений права повторно звернутись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, подавши докази на підтвердження обставин втрати виконавчого листа № 201/3314/18, виданого 27.12.2018 р. Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська.

Керуючись ст.ст. 247, 432, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі та видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат.

Замінити вибулого стягувача у виконавчому листі по цивільній справі № 201/3314/18 від 27.12.2018 року, Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" боргу з АТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальності «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923).

В задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа № 201/3314/18 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 21 квітня 2026 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк