Ухвала суду № 1358956, 12.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“12” жовтня 2007р.                                                                               №К-24186/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Сергейчука О.А.

Суддів                                                                     Маринчак Н.Є.

                                                                                  Костенка М.І.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

секретар судового засідання                           Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача:                не з’явились;

відповідача:           1.Столяров В.М. (дов. від 24.09.2007р. №123);

                                   2.Мироненко М.В. (дов. від 10.10.2007р.);

третьої особи:       Онашко Є.М. (дов. від 06.09.2007р. №05-30/8349)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва

на постанову Господарського суду м. Києва від 03.03.2006р.

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р.

у справі №2/676-А

за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтегро-Сервіс”

до                               Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва

третя особа             Відділення державного казначейства у Солом’янському районі м. Києва

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов’язання надати органу державного казначейства висновку про відшкодування з бюджету податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтегро-Сервіс” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Інтегро-Сервіс”) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 22.04.2004р. №000402307/0; зобов’язання ДПІ у Солом’янському районі м. Києва надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку на додану вартість за січень 2004р. у розмірі 6542890 грн. на користь ТОВ “Інтегро-Сервіс”.

Постановою Господарського суду м. Києва від 03.03.2006р. у справі №2/676-А (суддя Домнічева І.О.), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. (головуючий суддя – Шипко В.В., судді Алданова С.О., Борисенко І.В.), позовні вимоги ТОВ “Інтегро-Сервіс” задоволено в повному обсязі; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 22.04.2004р. №000402307/0; зобов’язано ДПІ у Солом’янському районі м. Києва надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку на додану вартість за січень 2004р. у розмірі 6542890,00 грн. на користь ТОВ “Інтегро-Сервіс”.

ДПІ у Солом’янському районі м. Києва не погоджуючись з постановою Господарського суду м. Києва від 03.03.2006р. та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. у справі №2/676-А подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Крім того, Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві 02.10.2007р. подано клопотання про заміну Відділення державного казначейства у Солом’янському районі м. Києва його правонаступником – Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві, яке судова колегія визнає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Солом’янському районі м. Києва не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.04.2004р. ДПІ у солом’янському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №000402307/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2004р. на суму у розмірі 6 524 890,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 22.04.2004р. №000402307/0 прийнято ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на підставі акту “Про результати документальної перевірки правильності обчислення та правомірності відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтегро-Сервіс” код за ЄДРПОУ 32820310 за січень 2004 року” від 22.04.2004р. №92/23-0711/32820310 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у зв’язку з не підтвердженням податкового кредиту позивача по ланцюгу постачальників.

Поряд з цим, згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, саме податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

При цьому, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні цього Закону, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Правомірність формування ТОВ “Інтегро-Сервіс” податкового кредиту за січень 2004р. встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується податковою накладною від 23.01.2004р. №23/01/3/1 на загальну суму у розмірі 39 149 340,00 грн., в т.ч. 6 524 890,00 грн. податку на додану вартість, виписаною Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Північне Полісся” на підставі договору від 21.01.2004р. №21/01/04-ИС та оформленою у відповідності до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, судова колегія погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про те, що віднесення позивачем в січні 2004 р. до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми у розмірі 6 524 890,00 грн., нарахованої у складі ціни придбання, відповідає вимогам Закону України “Про податок на додану вартість”.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те. що судами попередніх інстанцій в судових рішеннях невірно зазначено спірну суму відшкодування податку на додану вартість (6542890,00 грн. замість 6524890,00 грн.), що пов’язано з технічною опискою та визнано представником позивача в судовому засідання апеляційної інстанції, але не відображено в резолютивній частині судових рішень як суду першої, так і апеляційної інстанції, що є підставою для зміни резолютивної частини постанови Господарського суду м. Києва від 03.03.2006р. у справі №2/676-А.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245 - 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Замінити Відділення державного казначейства у Солом’янському районі м. Києва його правонаступником – Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 03.03.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. у справі №2/676-А залишити без задоволення.

Змінити п. 3 резолютивної частини постанови Господарського суду м. Києва від 03.03.2006р. у справі №2/676-А та викласти його в наступній редакції: “Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Солом’янському районі м. Києва (03151, м. Київ, вул.. Смілянська, 6) вчинити дію, а саме надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку на додану вартість за січень 2004р. у розмірі 6524 890 (шість мільйонів п’ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот дев’яносто),00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтегро-Сервіс” (03058, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 182-В, р/р №26007301002996 в АКБ “Трансбанк” м. Києва, МФО 300089, код ЄДРПОУ 32820310).”

В іншій частині постанову Господарського суду м. Києва від 03.03.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. у справі №2/676-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)Н.Є. Маринчак(підпис)М.І. Костенко(підпис)О.І. Степашко(підпис)М.О. ФедоровЗ оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                              Ю.П. Бойченко