Ухвала суду № 135894099, 21.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

21 квітня 2026 року справа № 320/64217/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області: від 24.06.2025 №13007441/32498133, від 24.06.2025 №13007442/32498133, від 24.06.2025 №13007437/32498133, від 24.06.2025 №13007430/32498133, від 24.06.2025 №13007433/32498133, від 24.06.2025 №13007440/32498133, від 24.06.2025 №13007434/32498133, від 24.06.2025 №13007435/32498133, від 24.06.2025 №13007439/32498133, від 24.06.2025 №13007436/32498133, від 24.06.2025 №13007438/32498133, від 30.06.2025 №13021763/32498133, від 30.06.2025 №13021764/32498133, від 30.06.2025 №13021751/32498133, від 30.06.2025 №13021757/32498133, від 30.06.2025 №13021758/32498133, від 30.06.2025 №13021759/32498133, від 30.06.2025 №13021753/32498133, від 30.06.2025 №13021754/32498133, від 30.06.2025 №13021761/32498133, від 30.06.2025 №13021755/32498133, від 30.06.2025 №13021752/32498133, від 30.06.2025 №13021762/32498133, від 30.06.2025 №13021760/32498133, від 30.06.2025 №13021756/32498133;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання на реєстрацію: №30 від 30.06.2024, №31 від 30.06.2024, №43 від 30.06.2024, №45 від 30.06.2024, №28 від 30.06.2024, №29 від 30.06.2024, №53 від 30.06.2024, №54 від 30.06.2024, №40 від 30.06.2024, №55 від 30.06.2024, №26 від 30.06.2024, №1 від 03.07.2024, №2 від 03.07.2024, №3 від 05.07.2024, №10 від 07.07.2024, №24 від 15.07.2024, №26 від 15.07.2024, №11 від 09.07.2024, №31 від 11.07.2024, №13 від 12.07.2024, №49 від 12.07.2024, №15 від 15.07.2024, №17 від 15.07.2024, №16 від 15.07.2024, №18 від 15.07.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання позовної заяви у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі, надання доказів сплати судового збору у сумі 60560,00 грн.

23.02.2026 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про усунення недоліків, в якому останній просить суд прийняти на усунення недоліків позовної заяви сплату судового збору за двома позовними вимогами, а саме:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2025 № 13007437/32498133 про відмову в реєстрації податкової накладної № 43 від 30.06.2024, та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 43 від 30.06.2024 датою її подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2025 № 13007439/32498133 про відмову в реєстрації податкової накладної № 40 від 30.06.2024, та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 40 від 30.06.2024 датою її подання на реєстрацію.

Також у заяві від 23.02.2026 представник позивача просить відстрочити сплату судового збору на строк до прийняття судового рішення у справі за іншими не сплаченими судовим збором 23-ма позовними вимогами, зважаючи та враховуючи важкий майновий стан позивача. Також вказує, що в разі неможливості відстрочити сплату судового збору за іншими не сплаченими судовим збором 23-ма позовними вимогами, - просить прийняти даний пункт клопотання як заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до двох сплачених судовим збором вимог, вказаних вище.

Крім того, у заяві від 23.02.2026 представник позивача просить продовжити позивачу строк на усунення недоліків в частині надання позовної заяви у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі на 7 днів, враховуючи об`єктивні загальновідомі обставини, що склалися в країні, в столиці та в області щодо електропостачання (відключення світла, тепла, води), утруднений доступ до робочого місця та виконання робочих процесів, що унеможливлює повноцінне та вчасне здійснення виробничих та процесуальних завдань.

До вказаної заяви від 23.02.2026 представником позивача додано квитанцію про сплату судового збору від 22.02.2026 на суму 4932,21 грн.

13.03.2026 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору представником позивача зазначено, що внаслідок збитків, завданих військовою агресією рф, через наступні численні вимоги контрагентів/постачальників, щодо засновника позивача (ТОВ «ДІЄСА») було ухвалено судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи від 03.09.2025 № 910/12677/23, справа розглядається Господарським судом міста Києва. 06.10.2025 до ЄДР було здійснено внесення відомостей щодо судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, відповідно і позивач, як складова частина торговельної мережі, зазнав значних матеріальних збитків внаслідок знищення майна, товарів на центральному складі внаслідок попадання ракети в м.Бровари, в магазинах на окупованих територіях. Внаслідок таких форс-мажорних обставин, позивач був позбавлений значного обсягу оборотних активів, можливості придбавати у постачальників товар, сплачувати за нього та здійснювати основну діяльність з роздрібної торгівлі, що потягло за собою претензії, позови постачальників, масові звільнення співробітників, вилучення із обороту фінансових засобів та значне погіршення фінансового стану позивача.

Отже, зважаючи на фінансову скруту, важке майнове становище та неможливість вільно розпоряджатись незначними надходженнями, позивач вишукує можливість сплатити судовий збір за дві із заявлених у позові вимог.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано одне із основоположним прав людини право на справедливий суд, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.

В національному законодавстві дане право випливає із положень Конституції України, у частині другій статті 55 якої закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.

Практикою Європейського суду з прав людини, сформованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Положеннями частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз вищезазначених приписів дає підстави виснувати, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Варто зазначити, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Отже, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.

Суд звертає увагу на те, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з таким позовом.

Суд наголошує, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення сплати судового збору, представник позивача посилається на фінансову скруту, важке майнове становище та неможливість вільно розпоряджатися незначними коштами.

На підтвердження зазначеного до заяви про усунення недоліків долучено наступні документи: договори (суборенди, оренди, поставки, тощо); платіжні інструкції; довідка про знищення/знесення майна; наказ про закриття магазинів; акт про пожежу; бухгалтерські довідки щодо сум отриманих збитків; лист Торгово-промислової палати України; сертифікат про форс-мажорні обставини, тощо.

Повно та всебічно проаналізувавши надані докази, суд дійшов до висновку, що зазначені документи не свідчать про твердження позивача щодо важкого майнового становища.

Суд наголошує, що жодних документів, які б містили відомості щодо поточних фінансових показників, обсягу оборотних коштів (активів), розміру грошових коштів, розміщених на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОПОЛІС-1, тощо, до заяви про усунення не долучено.

Відтак, суд по суті позбавлений можливості дослідити реальний фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОПОЛІС-1 при вирішенні питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору.

В контексті вищевикладеного, суд вкотре зазначає, що у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, скрутний майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами.

Частинами першою-третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОПОЛІС-1 не надано до суду належних та допустимих документів, які б безумовно підтверджували твердження позивача щодо його фінансової скрути, важкого майнового становища та неможливості вільно розпоряджатися незначними надходженнями, які необхідні для розгляду клопотання позивач про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про можливість продовження строку для виконання вимог ухвали суду від 04.02.2026 про залишення позову без руху, - протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Керуючись статтями 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕХНОПОЛІС-1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2026, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 (десять) календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.

2. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.