Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про закриття провадження у справі)
21 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/25030/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою судді від 18.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
07.04.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача у якій сторона позивача просить закрити провадження у справі у зв`язку з усуненням відповідачем оскаржуваних порушень та стягнути з відповідача витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 968,96 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн.
Визначаючись щодо поданої заяви суд враховує, що відповідно до частин першої - третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті КАС України суд не приймає відмови від позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
У розумінні наведеної норми суд враховує, що відповідачем самостійно виправлено оскаржувані порушення, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.
При закритті провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина 2 статті 238 КАС України ).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на викладене і зважаючи на прийняття судом рішення про закриття провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України, суд доходить висновку про необхідність повернення позивачу сплаченого судового збору.
Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У заяві про закриття провадження представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 30 000 грн, на підтвердження понесення яких до заяви додано: ордер на надання правничої допомоги серії АМ №1141048, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 17.09.2025 з посиланням на договір від 17.09.2025 №1709 та детальним планом виконаних робіт, акт прийому-передачі наданих послуг від 17.09.2025 на суму 30 000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що розгляд справи проводився у порядку письмового провадження без виклику представників сторін у судове засідання, справа є справою незначної складності.
Відтак, беручи до уваги зміст виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та їх вартість, суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги не є співмірними.
Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд, за критеріями обґрунтованості розміру витрат на правову допомогу та пропорційності до предмета спору, приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 гривень, решту витрат повинен нести позивач.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі № 240/25030/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок, сплачений при зверненні до Житомирського окружного адміністративного суду.
Для виконання ухвали суду в частині повернення судового збору платнику необхідно звернутися до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про повернення сплаченого судового збору за судовим рішенням по справі № 240/25030/25 із обов`язковим зазначенням інформації, передбаченої п. 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Є.Ю. Романченко
21.04.26
Судове рішення № 135893004, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 21.04.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 240/25030/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: