Рішення № 135892959, 22.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року Справа№200/1328/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії..

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 06.01.2025 року позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) як отримувач пенсії, яка їй призначена за віком згідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зауважила, що з 19.07.2025 року їй була призначена пенсія по втраті годувальника після померлого її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пенсія у зв`язку з втратою годувальника їй призначена та обчислена відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу третього частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50 відсотків пенсії померлого годувальника, визначеної на підставі зазначених норм законодавства України. Позивач зазначила, що ознайомившись із протоколом розрахунку нарахованої пенсії в особистому кабінеті виявила, що відповідачем під час здійснення нарахування всупереч вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» протиправно зменшено розмір її пенсії на 9527,90 грн., а саме: обмеження в індексації з 01.03.2023 року (-1304.34 грн.); обмеження в індексації з 01.03.2024 року (-243.60 грн.); обмеження в індексації з 01.03.2025 року (-799.74 грн.); обмеження в індексації з 01.03.2025 року (-7180.22 грн). Позивач зауважила, що відповідач допустив подвійне порушення її прав, оскільки обмеження не повинні застосовуватися ані до гарантованого законом розміру пенсії померлого годувальника, ані до частки пенсії у зв`язку з втратою годувальника (50 відсотків), яка підлягає виплаті. Позивач закцентувала свою увагу на тому, що як вбачається із протоколу перерахунку пенсії середньомісячний заробіток померлого годувальника склав 37564.31 грн., тобто розмір його пенсії має складати 30051.45 грн., та розмір її пенсії повинен складати 50% від вказаного розміру померлого годувальника 15025.72 грн., натомість відповідачем розмір її пенсії визначений у сумі 5497.83 грн., тобто менше на 9527,90 грн. Позивач зауважила, що в даній справі не є спірним її право на розрахунок пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а спірним є лише питання правомірності обмеження цього розміру і зменшення його на 9527,90 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (дислокація м. Покровськ) та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до статті 36 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» обчислену у розмірі 80% заробітної плати відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідно до статті 40 Закону № 1058 при призначенні пенсій застосовується середня заробітна плата (дохід) Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Відповідач зауважив, що за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи позивача встановлено, що відповідно до заяви від 19.07.2025 № 6213 заявницю було переведено з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до статті 36 Закону № 1058, обчислену у розмірі 80% заробітної плати відповідно до статті 8 Закону №345, розмір якої складав 5497,83 грн. Головним управлінням 05.03.2026 розмір пенсії позивача було переглянуто та приведено у відповідність з 19.07.2025. Після проведеного перерахунку розмір пенсії з 19.07.2025 склав 12678,05 грн, а саме: 3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні (за 2017 рік); 1,17х1,11х1,11х1,14х1,197х1,0796х1,115 - коефіцієнти збільшення; 8913,83 грн. - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії; 4,21416 - індивідуальний коефіцієнт для обчислення; 37564,31грн. - середньомісячний заробіток для обчислення пенсії; 15025,73 грн. - основний розмір пенсії від середнього заробітку (37564,31грн х 80% х 50%); 1304,34 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2023; 243,60 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2024; 799,74грн - обмеження в індексації з 01.03.2025. З 01.03.2026 розмір пенсії склав 14496,15 грн, а саме: 3764,40 грн - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні (за 2017 рік); 1,17х1,11х1,11х1,14х1,197х1,0796х1,115х1,121 - коефіцієнти збільшення; 9992,40 грн. - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії; 4,21416 - індивідуальний коефіцієнт для обчислення; 42109,57 грн. - середньомісячний заробіток для обчислення пенсії; 16843,83 грн. - основний розмір пенсії від середнього заробітку (42109,57грн х 80% х 50%); 1304,34 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2023; 243,60 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2024; 799,74 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2025. Відповідач закцентував свою увагу на тому, що розмір пенсії позивачки обчислено згідно діючого законодавства та вважає, що обмеження максимального розміру та встановленням обмеження до розміру суми збільшення у розмірі 1 500 грн. не є обмеженням загального розміру пенсії, оскільки індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг, а відтак не є частиною загального розміру пенсії. Відповідач зазначив, що позивач не зверталась з заявою встановленого зразку щодо здійснення перерахунків пенсії у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії та відповідне рішення не приймалось. Відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому; копії пенсійної справи позивача починаючи з дати призначення їй пенсії в частині проведених їй перерахунків.

Про відкриття провадження у справі, представник позивача адвокат Верченко О.О. та відповідач були належним чином повідомлені, відповідно до наявності у них реєстрації кабінету електронного суду, про що свідчить відповідна відмітка, де в графі «доставлено» зазначена дата 03.03.2026, тобто вони належним чином отримали копію ухвали про відкриття провадження по справі №200/1328/26.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту серії НОМЕР_2 виданим Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області від 19.09.2002 року, позивач є громадянкою України.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії по втраті годувальника після померлого чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до статті 36 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислену у розмірі 80% заробітної плати відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці», що не заперечується сторонами по справі та підтверджується наявними доказами в матеріалах справи.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ: 13486010, в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід зауважити, що у відповідності до приписів ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позивач у своїй позовній заяві зазначила наступне: - «Як вбачається із протоколу перерахунку пенсії середньомісячний заробіток померлого годувальника склав 37564.31 грн., тобто розмір його пенсії має складати 30051.45 грн., та розмір пенсії позивача повинен складати 50% від вказаного розміру померлого годувальника 15025.72 грн. Натомість відповідачем розмір пенсії позивачки визначений у сумі 5497.83 грн., тобто менше на 9527,90 грн.».

Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом просила суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного її розміру пенсії по втраті годувальника гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок основного розміру її пенсії по втраті годувальника з 24.08.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія без застосування обмежень по індексації, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

З наявної в матеріалах справи копії перерахунку пенсії позивача дата-час розрахунку 18.09.2025 наданої позивачкою в якості доказів стосовно порушення її прав, суд встановив, що відповідачем розмір пенсії з 19.07.2025 року розрахований наступним чином: розмір пенсії за віком (ст.27) (37564,31*0,61167) 22 976,96 грн.; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1 абз.2) (за 36 років) 849,96 грн.; загальний розмір пенсії 23826,92 грн.; доплата до пенсії по ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 6224,53 грн.; сума пенсії по ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від 37564,31 грн.) 30051,45 грн.; % для обчислення пенсії у разі втрати годувальника 50.00; розмір пенсії по втраті годувальника 7845,51 грн.; обмеження в індексації з 01.03.2025 (- 7180,22 грн.), а саме застосовуються обмеження в індексації з 01.03.2023 у розмірі (-1304,34 грн.); з 01.03.2024 у розмірі (- 243,60 грн.); з 01.03.2025 у розмірі (- 799,74 грн.), призначена пенсія утриманцю 5497,83 грн.; та замість нарахованої суми пенсії з 19.07.2025 року 30051,45 * 50% = 15 025,73 грн., позивачу виплачується пенсія у розмірі 5 497,83 грн.

В свою чергу, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив наступне: - «За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що відповідно до заяви від 19.07.2025 № 6213 заявницю було переведено з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до статті 36 Закону № 1058, обчислену у розмірі 80% заробітної плати відповідно до статті 8 Закону № 345, розмір якої складав 5497,83 грн. Головним управлінням 05.03.2026 розмір пенсії ОСОБА_1 було переглянуто та приведено у відповідність з 19.07.2025. Після проведеного перерахунку розмір пенсії з 19.07.2025 склав 12678,05 грн, а саме: 3764,40грн - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні (за 2017 рік); 1,17х1,11х1,11х1,14х1,197х1,0796х1,115 - коефіцієнти збільшення; 8913,83грн - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії; 4,21416 - індивідуальний коефіцієнт для обчислення; 37564,31грн. - середньомісячний заробіток для обчислення пенсії; 15025,73грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (37564,31грн х 80% х 50%); 1304,34грн - обмеження в індексації з 01.03.2023; 243,60грн - обмеження в індексації з 01.03.2024; 799,74грн- обмеження в індексації з 01.03.2025. З 01.03.2026 розмір пенсії склав 14496,15 грн, а саме: 3764,40грн - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні (за 2017 рік); 1,17х1,11х1,11х1,14х1,197х1,0796х1,115х1,121- коефіцієнти збільшення; 9992,40 грн - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії; 4,21416 - індивідуальний коефіцієнт для обчислення; 42109,57грн - середньомісячний заробіток для обчислення пенсії; 16843,83грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (42109,57грн х 80% х 50%); 1304,34грн - обмеження в індексації з 01.03.2023; 243,60грн - обмеження в індексації з 01.03.2024; 799,74грн- обмеження в індексації з 01.03.2025. Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено згідно діючого законодавства.».

Суд розглянув надану відповідачем в якості доказів копію перерахунку пенсії позивача станом на 05.03.2026 17:05 та встановив, що відповідачем розмір пенсії з 19.07.2025 року розрахований наступним чином: розмір пенсії за віком (ст.27) (32715,24*0,61167) 20 010,93 грн.; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1 абз.2) (за 26 років) 613,86 грн.; загальний розмір пенсії 20624,79 грн.; доплата до пенсії по ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 5547,40 грн.; сума пенсії по ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від 32715,24 грн.) 26172,19 грн.; % для обчислення пенсії у разі втрати годувальника 50.00; розмір пенсії по втраті годувальника 13086,10 грн.

Суд розглянув надану відповідачем в якості доказів копію перерахунку пенсії позивача станом на 05.03.2026 17:13 та встановив, що відповідачем розмір пенсії з 19.07.2025 року розрахований наступним чином: розмір пенсії за віком (ст.27) (37564,31*0,61167) 22 976,96 грн.; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1 абз.2) (за 26 років) 613,86 грн.; загальний розмір пенсії 23590,82 грн.; доплата до пенсії по ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 6460,63 грн.; сума пенсії по ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від 37564,31 грн.) 30051,45 грн.; % для обчислення пенсії у разі втрати годувальника 50.00; розмір пенсії по втраті годувальника 15025,73 грн.; обмеження в індексації з 01.03.2023 у розмірі (-1304,34 грн.); з 01.03.2024 у розмірі (- 243,60 грн.); з 01.03.2025 у розмірі (- 799,74 грн.), призначена пенсія утриманцю 12678,05 грн.

Слід зауважити, що у відповідності до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку позовну заяву було подано представником позивача засобами зареєстрованого кабінету «Електронний суд» - 24.02.2026 року, з урахуванням наведеного, а також заявленими позовними вимогами позивачем, спірний період щодо розміру пенсії становить з 24.08.2025 року.

За цей період відповідачем позивачу було нараховано пенсію у розмірі 5497,83 грн. (перерахунок пенсії станом на 18.09.2025 15:57), та як зазначає відповідач розмір пенсії позивача було приведено у відповідність 15 025,73 грн. з урахуванням обмежень в індексації (-1304,34 грн.), (- 243,60 грн.) та (- 799,74 грн.), до виплати 12 678,05 грн. (перерахунок пенсії станом на 05.03.2026 17:13).

Слід зазначити, що доказів нарахування та виплати відповідачем позивачу пенсії у розмірі 12 678,05 грн. за спірний період з 24.08.2025 матеріали справи не містять, та відповідачем не надано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема як пенсія за віком.

Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померлому чоловікові ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України № 1058, яку було обчислено з урахуванням норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу) визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058.

02 вересня 2008 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі Закон № 345), який набрав чинності 16 вересня 2008 року.

Згідно з преамбулою до Закону № 345 цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 345, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі шахтарі), та членів їх сімей.

Стаття 8 Закону № 345 визначає особливості пенсійного забезпечення осіб, на яких поширюється дія цього Закону.

Так, згідно зі ст. 8 Закону № 345, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків […] за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону № 1058, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

За приписами ч. 3 ст. 10 Закону № 345 закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 4 статті 10 Закону № 345 внесені зміни до низки законів.

Так, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 10 Закону № 345 до Закону № 1058 були внесені наступні зміни:

у статті 24:

[…]

частину третю доповнено абзацом десятим такого змісту:

«За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року»;

[…]

частину першу статті 28 доповнено абзацом третім такого змісту:

«Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність»;

[…].

Як свідчить Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», необхідність прийняття цього Закону була обумовлена тим, що у зв`язку з умовами, що склались в Україні, пов`язаними з падінням престижності шахтарської професії як в плані умов праці, так і в плані соціально-економічних стимулів виникла необхідність на законодавчому рівні закріпити соціальні гарантії, що стосуються забезпечення життєвого рівня шахтарських родин, гідної оплати праці та пенсійного забезпечення шахтарів, створенні мотивації у молодого покоління до одержання шахтарських професій.

Метою прийняття запропонованого Закону було закріплення основних соціальних гарантій, що стосуються забезпечення життєвого рівня шахтарських родин та підвищення престижності шахтарської праці, що дасть змогу залучати до роботи у вугільній галузі необхідні кадри у працездатному віці.

З цією метою Законом передбачений ряд шляхів підвищення престижності шахтарської праці, відповідно до стажу роботи та роду занять шахтарів, серед яких встановлення мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років за списком № 1, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати.

Верховна Рада України шляхом прийняття Закону № 345 запровадила додаткову соціальну гарантію шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, яка полягає в тому, що мінімальний розмір їх пенсії незалежно від місця останньої роботи встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, ст. 8 Закону № 345 не встановлює окремий вид пенсії. Нормами цієї статті держава встановила додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону № 345.

Подібні висновки наведені Верховним Судом в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а.

Верховний Суд в постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 345/4616/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 345/4570/16-а, від 05 грудня 2019 року у справі № 345/4462/16-а, від 11 липня 2019 року у справі № 345/3954/16-а від 29 грудня 2021 року у справі № 345/2562/17 та інших навів висновок про те, що ст. 1 Закону № 345 слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Таким чином, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345 та встановлені цим законом пільги і соціальні гарантії, належать тільки ті працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Учасники справи не заперечують, що померлому годувальнику чоловіку позивача, як особа, яка має більше 15 стажу з повним робочим днем на підземних роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, має право на обчислення розміру його пенсії за віком із застосуванням норм ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058.

Встановлення доплати до пенсії позивача з урахуванням приписів Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» свідчать копії з його пенсійної справи про перерахунок пенсії та не заперечується відповідачем по справі, враховуючи відсутність з цього приводу будь-яких заперечень в заяві по суті справи (відзив на позовну заяву).

Суд зауважує, що Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не запроваджено окремий вид пенсії, а лише встановлено додаткову соціальну гарантію щодо мінімального розміру пенсії осіб, на яких поширюється його дія, тому право на призначення пенсії з урахуванням його приписів слід нерозривно тлумачити у системному взаємозв`язку із положеннями Закону №1058-IV, на підставі якого призначається пенсія.

Отже, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком, у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, за вимогами законодавства, мінімальний розмір пенсії вказаній категорії осіб після проведення всіх перерахунків не може становити менше ніж 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тобто, якщо цей розмір пенсії в сукупності менший за мінімальний розмір, установлений для шахтарів абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, пенсія встановлюється в мінімальному розмірі.

Доплата шахтарям до мінімального розміру це різниця між мінімальним розміром пенсії (у тому числі трьома прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність) та розміром пенсійної виплати, який обчислюється відповідно до ст. 27, із врахуванням ст. 28, 42 Закону № 1058-IV.

До розміру пенсії після перерахунку (тобто, понад три розміри прожиткового мінімуму) додаються тільки надбавки, підвищення, компенсаційна виплата за втрату годувальника, додаткова пенсія, пенсія за особливі заслуги, доплата у зв`язку із закриттям ЧАЕС, цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни.

З аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що основний розмір пенсії пенсіонера визначається з урахуванням належних йому доплат за його понаднормовий стаж, а потім формується розмір доплати шахтарю.

При цьому, законодавством не передбачено зменшення мінімального розміру пенсії у наслідок проведення її перерахунку.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року справа № 345/882/17.

З 01.03.2023 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (далі - Постанова № 168) проводиться перерахунок пенсії згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 Питання проведення індексації пенсії у 2019 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

З 01.03.2024 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році проводиться перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

З 01.03.2025 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році проводиться перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

При цьому, відповідачем розрахована сума обмеження в індексації з 01.03.2023 (- 1304,34 грн.); з 01.03.2024 (- 243,60 грн.) та з 01.03.2025 ( - 799,74 грн.)

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем обмеження в індексації застосовані після нарахування доплати до пенсії по Закону № 345, тобто, до мінімального розміру пенсії визначеного ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, що не відповідає приписам законодавства.

Отже, належний розмір пенсійної виплати померлого чоловіка позивача у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від 37564,31 грн.) 30051,45 грн.

В свою чергу, судом встановлено, що позивачці 19.07.2025 року було призначено пенсію по втраті годувальника після померлого її чоловіка у відповідності до приписів ст.36 Закону України №1058-ІV.

Частина 1 статті 37 вищезазначеного Закону передбачає, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Отже, належний розмір пенсії позивача мав бути розрахований з часу її призначення у розмірі 50% від 30051,45 грн. та складати 15025,73 грн.

Суд зауважує, що дії відповідача щодо застосування обмеження розміру індексації після нарахування мінімального розміру пенсії визначеного ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 не відповідають приписам законодавства, з урахуванням наведеного такі дії відповідача слід визнати протиправними.

В свою чергу, суд має зауважити відповідача, що обмеження в даних спірних правовідносинах, які виникли між учасниками справи розміру пенсії позивача індексацією нівелює саму по собі встановлену законодавством додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону № 345, що не відповідає принципу верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Щодо строку звернення з якого слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд зазначає наступне.

У відповідності до приписів ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що даний позов було подано представником позивача засобами зареєстрованого кабінету «Електронний суд» - 24.02.2026 року, з урахуванням наведеного позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з 24.08.2025 року.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії по втраті годувальника позивача гарантованого Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та як похідна вимога, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок основного розміру пенсії по втраті годувальника позивача з 24.08.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія без застосування обмежень по індексації, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 24.02.2026, позивач за подання адміністративного позову сплатила 1064,96 грн. судового збору.

Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 1064,96 грн.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 32, 139, 243 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо обмеження основного розміру пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) гарантованого Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) здійснити перерахунок основного розміру пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 24.08.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія без застосування обмежень по індексації, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 коп.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 квітня 2026 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець