Рішення № 135891290, 22.04.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/22/26

Провадження № 2/670/124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.

прокурора Щебетюк М.Л.

представника позивача Притуляк В.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою прокурора в інтересах держави в особі Віньковецької селищної ради до ОСОБА_1 про припинення володіння гідротехнічними спорудами

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Віньковецької селищної ради про припинення володіння гідротехнічними спорудами, обґрунтовуючи її наступним. Розпорядженням голови Віньковецької районної державної адміністрації № 75/2005-р від 06.05.2005 року ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку водного фонду площею 8,49 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років. На підставі зазначеного розпорядження між Віньковецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 12.05.2005 року укладено договір оренди земель водного фонду. У подальшому між Віньковецькою РДА та ОСОБА_1 02.02.2010 року укладено угоду про зміни та доповнення до договору оренди земель водного фонду від 12.05.2005 року. Відповідно до п. 1.1. Угоди від 02.02.2010 року в строкове платне користування передається земельна ділянка водного фонду, на якій розташований ставок для рибогосподарських потреб, прибережні захисні смуги та гідротехнічні споруди, що знаходяться на території Яснозірської сільської ради. Надалі ОСОБА_1 розроблено робочий проект «Реконструкції гідроспоруд в с. Яснозір`я», який погоджено 15.05.2012 року, та проведено реконструкцію трьох гідроспоруд розташованих на вказаній земельній ділянці. Також, ОСОБА_1 орендовану земельні ділянку площею 8,49 га поділено на три земельних ділянки та кожній з них присвоєно кадастровий номер, а саме: 6820687500:06:006:0001 площею 3,3409 га, 6820687500:06:006:0002 площею 2,3187 га та 6820687500:06:006:0003 площею 2,8390 га, про що внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку 03.06.2013 року. Виконавчим комітетом Віньковецької селищної ради гідроспорудам присвоєно поштові адреси, гідроспоруді № 1 (кадастровий номер земельної ділянки 6820687500:06:006:0001 площею 3,3409 га) АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 6820687500:06:006:0002 площею 2,3187 га) АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 6820687500:06:006:0003 площею 2,8390 га) АДРЕСА_3 та розроблені технічні паспорти на нерухоме майно - гідроспоруди. В подальшому право власності ОСОБА_1 на 3 гідроспоруди 25.06.2013 року зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі. Отже, право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об`єкт права власності насправді не існує (див. пункт 4.47 постанови Верховного Суду від 17.07.2024 року у справі № 918/791/23). Спірні гідротехнічні споруди нерозривно пов`язані з водними об`єктами, є приналежними речами водойм, що перебувають у комунальній власності Віньковецької селищної ради, тобто головними речами та, з огляду на специфіку водних ресурсів, у даному випадку виконують функції запобігання шкідливій дії вод (захисні функції), не можуть бути відокремлені від останніх та не можуть бути окремими об`єктами права власності, в зв`язку з чим підлягають поверненню у комунальну власність Віньковецької селищної ради. Прокурор просить припинити володіння ОСОБА_1 гідротехнічними спорудами № 1, № 2, № 3, які розташовані по провул. Кузнєцова, 6/1, АДРЕСА_4 на користь територіальної громади в особі Віньковецької селищної ради Хмельницького району.

Прокурор Щебетюк М.Л. у судовому засіданні позов підтримала.

Представник позивача Віньковецької селищної ради Притуляк В.В. у судове засідання не з`явилась, але надала суду письмову заяву у якій позов підтримує у повному обсязі і просить справу розглядати без участі представника Віньковецької селищної ради.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що у 2005 році отримав в оренду три стави з гідроспорудами. Внаслідок повеней гідроспоруди були пошкоджені. Тому він за власні кошти виготовив проект та провів реконструкцію гідроспоруд. На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації він у Віньковецькому районному управлінні юстиції отримав свідоцтво про право власності на дані гідроспоруди та зареєстрував за собою право власності на дані гідроспоруди. Просить відмовити у задоволені позову.

Також відповідачем подано відзив у якому вказав, що право власності на гідроспоруди підтверджується свідоцтвом про право власності від 25.06.2013 року, яке зареєстроване в установленому порядку і не скасоване. Вимога припинити право володіння без скасування правовстановлюючих документів, визнання його недійсним, витребування майна не є належним способом судового захисту. Не обґрунтовано в чому порушено інтереси держави. Позов подано після спливу позовної давності. Просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволені позову.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 вказаного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законами на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021 змінено повноваження уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками. Зокрема, розширено права органів місцевого самоврядування, районних, обласних державних адміністрацій, обмежено повноваження органів Держгеокадастру на розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Так, згідно п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім окремих винятків. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, нерухоме майно, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада. Отже, порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.

У спірних правовідносинах порушення інтересів держави полягає у незаконній реєстрації відповідачем права власності на спірні гідроспоруди, які є складовою земель водного фонду, що належать територіальній громаді.

У даних правовідносинах, органом уповноваженим державою на захист інтересів держави, є Віньковецька селищна рада.

Летичівською окружною прокуратурою на адресу Віньковецької селищної ради 17.06.2025 року надіслано лист з пропозицією вжиття вичерпних заходів до усунення порушень.

Віньковецька селищна рада у листі від 19.06.2025 року повідомила окружну прокуратуру, що самостійно вживати заходи представницького характеру не буде.

Отже, прокурором була надана можливість компетентному органу влади відреагувати на порушення інтересів держави щодо спірних земельних ділянок, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації та відновлення порушених прав та інтересів держави.

04.12.2025 року Летичівською окружною прокуратурою на адресу Віньковецької селищної ради надіслано лист про намір здійснення представництва інтересів держави в суді.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що Віньковецька селищна рада не вживала заходів, спрямованих на припинення незаконного володіння нерухомим майном комунальної власності, то на підставі ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор мав обґрунтовані підстави на представництва інтересів держави в суді.

Вказане також узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 в якій констатовано, що сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що указаний уповноважений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Віньковецької районної державної адміністрації № 75/2005-р від 06.05.2005 року ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку водного фонду площею 8,49 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років.

На підставі зазначеного розпорядження між Віньковецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 12.05.2005 року укладено договір оренди земель водного фонду.

У подальшому між Віньковецькою РДА та ОСОБА_1 02.02.2010 року укладено угоду про зміни та доповнення до договору оренди земель водного фонду від 12.05.2005 року площею 8,49 га строком на 49 років, яка знаходиться на території Яснозірської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Договір зареєстрований у 28.10.2005 року № 040574900045.

Угодою від 02.02.2010 року внесено зміни і доповнення до договору оренди земель водного фонду від 12.05.2005 року, якою вказаний договір викладено в новій редакції.

Відповідно до Угоди в строкове платне користування передається земельна ділянка водного фонду, на якій розташований ставок для рибогосподарських потреб, прибережні захисні смуги та гідротехнічні споруди, що знаходяться на території Яснозірської сільської ради (п. 1.1); в оренду передається земельна ділянка площею 8,49 га (п. 2.1); строком на 44 роки з моменту державної реєстрації (п. 3.1); земельна ділянка передається для рибогосподарських потреб та організації місць відпочинку громадян (п. 1.1): цільове призначення земельної ділянки - землі водного фонду (п. 5.2). Договір зареєстрований 15.03.2010 року.

Надалі ОСОБА_1 розроблено робочий проект «Реконструкції гідроспоруд в с. Яснозір`я» та проведено реконструкцію трьох гідроспоруд розташованих на вказаній земельній ділянці.

Також, ОСОБА_1 орендовану земельні ділянку площею 8,49 га поділено на три земельних ділянки та кожній з них присвоєно кадастровий номер, а саме: 6820687500:06:006:0001 площею 3,3409 га, 6820687500:06:006:0002 площею 2,3187 га та 6820687500:06:006:0003 площею 2,8390 га. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6820687500:06:006:0001, 6820687500:06:006:0002 та 6820687500:06:006:0003 зареєстровані (сформовані) в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягами № НВ-6800289142013 від 03.06.2013 року, № НВ-6800289262013 від 03.06.2013 року та № НВ-6800289392013 від 03.06.2013 року (підстава - рішення органу виконавчої влади № 75/2005-р від 06.05.2005 року), але право власності на ці земельні ділянки не зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В подальшому ОСОБА_1 зареєстрував право власності на 3 гідроспоруди.

Так, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 25.06.2013 року ОСОБА_1 є власником гідроспоруди, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 . Підстава для виникнення права власності в свідоцтві не вказана.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 25.06.2013 року ОСОБА_1 є власником гідроспоруди, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 . Підстава для виникнення права власності в свідоцтві не вказана.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_3 від 25.06.2013 року ОСОБА_1 є власником гідроспоруди, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Підстава для виникнення права власності в свідоцтві не вказана.

Згідно інформаційної довідки № 431997753 від 19.06.2025 року за ОСОБА_1 03.06.2013 року зареєстровано право власності (номер відомостей про речове право 1412669) на гідроспоруду (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 89946468206), яка розташована по АДРЕСА_5 на земельній ділянці з кадастровим номером 6820687500:06:006:0001 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.

Згідно інформаційної довідки № 432001484 від 19.06.2025 року за ОСОБА_1 03.06.2013 року зареєстровано право власності (номер відомостей про речове право 1414119) на гідроспоруду (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 90055968206), яка розташована по АДРЕСА_6 на земельній ділянці з кадастровим номером 6820687500:06:006:0002 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.

Згідно інформаційної довідки № 432005267 від 19.06.2025 року за ОСОБА_1 03.06.2013 року зареєстровано право власності (номер відомостей про речове право 1416347) на гідроспоруду (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 90200668206), яка розташована по АДРЕСА_3 на земельній ділянці з кадастровим номером 6820687500:06:006:0003 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Тому, при дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (постанова Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 910/10987/18). Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 року у справі № 916/675/15.

Відповідно до частини 1 статті 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Також за положенням статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

З огляду на вищезазначені норми права, землі, зайняті гідротехнічними спорудами, належать до земель водного фонду.

Відповідно до п. «ґ» ч. 4 ст. 83, п. «д» ч. 4 ст. 84 ЗК України передача земель водного фонду у приватну власність заборонена, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Такі випадки передбачені ч. 2 ст. 59 ЗК України, за приписами якої можлива безоплатна передача у власність лише замкнених природних водойм загальною площею до 3 га.

На час проведення державної реєстрації права власності за відповідачем на спірні гідроспоруди, земельна ділянка водного фонду перебувала у державній власності, та відповідно до вимог ст. 122 Земельного кодексу України нею розпоряджалась Віньковецька районна державна адміністрація.

Відповідно до п. 24 перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 року власником та, відповідно, розпорядником земель водного фонду, розташованих за межами населених пунктів, став орган місцевого самоврядування - Віньковецька селищна рада.

Відповідно до пункту 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів, затвердженої наказом Держкоммістобудування № 252 від 19.12.1995, гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Згідно із ДСТУ 3517-97 «Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять» гідротехнічна споруда - це інженерна споруда, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії вод.

ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення» визначає, що гідротехнічні споруди - це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також захисту від шкідливого впливу вод.

Надалі, визначення гідротехнічних споруд закріплено в Законі України «Про аквакультуру» (набрав чинності 01.07.2013), який визначає принципи державної політики, основні засади розвитку і функціонування аквакультури, правові основи діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури. Цим Законом уведено поняття гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди), яким в абзаці 7 ст. 1 Закону дано визначення як об`єктів нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, поверхневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин; гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію у здійсненні певних водогосподарських заходів як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води. Відповідно до висновків Верховного Суду гідроспоруда забезпечує функціонування водного об`єкта та не може існувати окремо від нього (див. постанову Верховного Суду від 17.08.2023 року у справі № 911/30/22 (пункт 42)).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 183 ЦК України визначено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, а неподільною відповідно, яку не можна поділити без втрати такого призначення.

Відповідно до ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, гідротехнічна споруда є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі - земельної ділянки і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю і слідує за нею. (ст. 186 ЦК України).

При цьому відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі. Отже, право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об`єкт права власності насправді не існує (див. пункт 4.47 постанови Верховного Суду від 17.07.2024 року у справі № 918/791/23).

Як зазначено вище, за приписами Земельного та Водного кодексів України, земельні ділянки, на яких розміщені гідроспоруди, не можуть перебувати в приватній власності, що фактично також виключає правомірність набуття у приватну власність гідротехнічних споруд. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 111/2457/13-ц та від 05.12.2018 року у справі № 359/2253/15-ц, відповідно до яких землі, зайняті водними об`єктами, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами не можуть передаватися у приватну власність.

Тому набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду на земельній ділянці водного фонду є порушенням права територіальної громади на користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою водного фонду.

Верховний Суд дійшов до висновку, що у випадку, якщо зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об`єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права. Якщо на відповідний об`єкт, право на який не може бути зареєстроване за жодним суб`єктом, був відкритий окремий розділ Державного реєстру прав, таке судове рішення є також підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об`єкт. Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 року у справі № 904/7803/21 (пункт 6.45), від 01.11.2023 року у справі № 910/7987/22 (пункт 5.27), від 17.07.2024 року у справі № 918/791/23 (п. 4.48-4.49).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги про припинення володіння відповідача гідротехнічними спорудами є належним способом захисту, оскільки судове рішення про задоволення таких позовних вимог буде підставою для внесення до Державного реєстру запису про припинення права власності за відповідачем і відновить порушене право Віньковецької селищної ради, а тому позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що в позові заявлено три позовні вимоги про припинення права володіння відповідача на гідроспоруди № 1, № 2 та № 3, але в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно гідроспоруди у своїй назві не містять номеру, тому суд для ідентифікації кожного об`єкту нерухомого майна у резолютивній частині рішення суду вказує назву гідроспоруди з посиланням на реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, номер відомостей про речове право та земельну ділянку на якій він розташований, що не є виходом за межі заявлених позовних вимог.

Крім того, враховуючи, що гідроспоруди забезпечують функціонування водного об`єкта та не можуть існувати окремо від нього, а зареєстроване за відповідачем право власності на гідроспоруди насправді не існує і відсутні будь-які правові підстави для виникнення у відповідача права власності на вказані гідроспоруди, то суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою прокурором сплачено 9084 грн 00 коп. (три позовні вимоги) відповідно до платіжної інструкції № 3207 від 08.12.2025 року, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь Хмельницької обласної прокуратури.

На підставі ст. ст. 58, 83, 84 ЗК України, ст. 5 ВК України, ст. ст. 181, 183, 186 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Віньковецької селищної ради до ОСОБА_1 про припинення володіння гідротехнічними спорудами задовольнити.

Припинити право володіння ОСОБА_1 на:

-- гідротехнічну споруду (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 89946468206, номер відомостей про речове право 1412669), яка розташована по АДРЕСА_5 на земельній ділянці з кадастровим номером 6820687500:06:006:0001;

-- гідротехнічну споруду (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 90055968206, номер відомостей про речове право 1414119), яка розташована по АДРЕСА_6 на земельній ділянці з кадастровим номером 6820687500:06:006:0002;

-- гідротехнічну споруду (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 90200668206, номер відомостей про речове право 1416347), яка розташована по АДРЕСА_3 на земельній ділянці з кадастровим номером 6820687500:06:006:0003.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) судовий збір у сумі 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Летичівська окружна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02911102, адреса місцезнаходження: вул. Чорновола, 3, с-ще Летичів, Хмельницький район, Хмельницька область.

Позивач: Віньковецька селищна рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04403315, місце знаходження: вул. Соборної України, 15, с-ще Віньківці, Хмельницький район, Хмельницька область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене 22.04.2026 року.

Суддя В.А. Мамаєв