Рішення № 135891289, 22.04.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/851/25

Провадження № 2/670/280/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.

представника позивача Столітній М.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 08.03.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4452688, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 2000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти НОМЕР_1 , надані відповідачем, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Договір укладено в електронній формі, шляхом його підписання електронними підписами сторін. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 2000 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК». Однак в подальшому відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредиту. 25.10.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 25/10/2024 відступило за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача зв кредитним договором № 4452688 від 08.03.2024 року у загальній сумі 21030 грн 00 коп. з яких: 2000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 11580 грн 00 коп. - нарахованих процентів первісним кредитором; 6450 грн 00 коп. - нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 129 календарних дні; 1000 грн 00 коп. - штрафні санкції. Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість в сумі 21030 грн 00 коп., судовий збір 2422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 18.12.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Віньковецького районного суду від 18.02.2026 року позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Ухвалою Віньковецького районного суду від 30.03.2026 року заочне рішення Віньковецького районного суду від 18.02.2026 року скасовано.

Представник відповідача Побережна І.В. 08.04.2026 року подала відзив на позовну заяву, у якому вказала, що позовні вимоги відповідач визнає частково, а саме заборгованість у сумі 2000,00 грн - тіло кредиту, решту позовних вимог відповідач не визнає, так як вони є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються нормами Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до укладеного Договору № 4452688 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем, останній отримав кредит у розмірі 2000,00 гривень (п. 1.2. Кредитного договору), строком на 360 календарних днів (п. 1.3. Кредитного договору). Пунктом 1.4.1. Кредитного договору визначено, що стандартна процента ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору. Пунктом 1.4.2. Кредитного договору визначено, що знижена процентна ставка становить 1,25 % за кожен день користування кредитом. Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 4452688 від 08.03.2024 року станом на 25.10.2024 року первісний кредитор здійснював нарахування відсотків наступним чином: щодня з 08.03.2024 року по 27.03.2024 року - 25,00 грн (за процентною ставкою 1,25 %), щодня з 28.03.2024 року по 25.10.2024 року - 50,00 грн (за процентною ставкою 2,50 %). Згідно з розрахунком заборгованості позивача за Договором № 4452688 від 08.03.2024 року за 129 календарних днів (26.10.2024 - 03.03.2025) позивач здійснював нарахування відсотків наступним чином: щодня з 26.10.2024 року по 02.03.2025 року - 50,00 грн (за процентною ставкою 2,50 %). Відповідач не погоджується із вищезазначеними розрахунками в частині нарахування відсотків за користування кредитом. 22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 року. Вказаним законом визначено наступне: 1. підпунктом 6) пункту 5 Розділу І - доповнено частиною 5 статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а саме: 5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %; 2. підпунктом 13) пункту 5 Розділу І - доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування», а саме: 17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %; 3. частиною 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено: Дія пункту 5 розділу I цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Так, оскільки спірний Договір був укладений між первісним кредитором та відповідачем 08.03.2024 року, тобто після набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», то первісний кредитор не мав законних підстав визначати у договорі розмір стандартної процентної ставки у день у розмірі 1,50 % чи 2,50 %, так як такі умови договору суперечать статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» і до договору, що укладений після 24 грудня 2023 року не можна застосовувати перехідні положення щодо тимчасових днів з обмеженими відсотковими ставками. Отже, умови договору щодо встановлення денної процентної ставки мають відповідати ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка вступила в дію з 24.12.2023 року. Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини 1 цієї статті, є нікчемним. Частиною 1 статті 27 ЦК України визначено, що правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки, є нікчемним. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Частиною 1 статті 1057-1 ЦК України передбачено, що у разі визнання недійсним кредитного договору, суд за заявою сторони в обов`язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю. Водночас ч. 1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Отже, умови п. 1.4.1. та п. 1.4.2. Кредитного договору № 4452688 від 08.03.2024 року про визначення денної процентної ставки у розмірі 2,5 % та 1,5 % та Додаток 1 до вказаного Кредитного договору є нікчемними. Суд, визнавши нікчемність вказаного пункту договору в частині встановлення денної процентної ставки у розмірі 2,50 % та 1,50 %, не має застосовувати нарахування процентів за користування кредитом, виходячи з розміру максимальної процентної ставки 1 %, встановленого Законом України «Про споживче кредитування», оскільки в силу нікчемності вказаних умов проценти є неузгодженими, а отже, не підлягають нарахуванню та стягненню. Звертає увагу суду, що відповідно до Указу Президента України «Про введення в Україні воєнного стану» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан. В послідуючому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, діє такий воєнний стан в державі і на наданий час. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки відповідач уклав Договір № 4452688 від 08.03.2024 року, тобто у період дії воєнного стану в Україні, дія якого продовжена до 04.05.2026 року, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України штрафні санкції в розмірі 1000 грн 00 коп. за Договором № 4452688 від 08.03.2024 року підлягає списанню кредитодавцем. А тому відсутні правові та законні підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 1000 грн 00 коп. Представник відповідача просить: застосувати наслідки нікчемного правочину до Договору № 4452688 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.03.2024 року, а саме пункту 1.4.1. - щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі 2,5 %, пункту 1.4.2. - щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,25 %, а також Додатку № 1 до Договору № 4452688 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.03.2024 року в силу вимог ст.ст. 215-216 ЦК України; відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 заборгованості за нарахованими процентами у сумі 11580 грн, заборгованості за нарахованими позивачем проценти за 129 календарних днів у сумі 6450 грн, штрафних санкцій у сумі 1000 грн.

Також представником відповідача Побережною І.В. подано заяву про зменшення витрат на правничу допомогу, обґрунтовуючи тим, що вартість виконаних представником Позивача робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності, не є співрозмірною зі складністю справи.

09.04.2026 року представник позивача Столітній М.М. надав відповідь на відзив, у якому не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, Щодо доводів відповідача про застосування ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, то такі доводи тлумачаться відповідачем не вірно оскільки статтю 8 було доповнено частиною 5 законом № 3498-IX від 22.11.2023 р., який набрав чинність 24.12.2023 року. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. В даному випадку Кредитний договір № 4452688 було укладено 08.03.2024 року., пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5 %, яка застосована в межах перших 120 днів (до 22.04.2024 включно) і не суперечить вимогам Закону. Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Щодо правомірності нарахування та стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу). Пункт 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно, а саме до 24.01.2024 року, з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 року, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Звертаємо увагу, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, які були нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, у тому числі за договором про споживчий кредит, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX, підлягають списанню кредитодавцем. Слід зазначити, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX (тобто після 24.01.2024 року), вимога пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється. Щодо розрахунку судових витрат. Згідно ч. 1. ст. 1033 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Представник позивача просить позов задовольнити у повному обсязі, а розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача Побережна І.В. 13.04.2026 року надіслала заперечення на відповідь на відзив, у якому просить: застосувати наслідки нікчемного правочину до Договору № 4452688 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.03.2024 року, а саме пункту 1.4.1. - щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі 2,5 %, пункту 1.4.2. - щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,25 %, а також Додатку №1 до Договору № 4452688 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.03.2024 року в силу вимог ст. 215-216 ЦК України; відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за нарахованими процентами в сумі 11580 грн, заборгованості за нарахованими позивачем проценти за 129 календарних днів в сумі 6450 грн, штрафних санкцій 1000 грн; зменшити розмір витрат ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на правничу допомогу; розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника.

Судом встановлено, що 08.03.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4452688 (надалі Договір), відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 2000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти, надані відповідачем, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Договір укладено в електронній формі, шляхом його підписання електронними підписами сторін. Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «28092».

Відповідно до п.п. 1.2.-1.4. Договору кредит надається в гривні та споживач зобов`язується одержати та повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування ними, сума кредиту - 2000 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка - 2,50 % в день та застосовується в межах строку кредитування.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_2 .

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 2000 грн на його платіжну карту № НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20241101-5242 від 01.11.2024 року, договором про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21.02.2022 року та відповіддю АТКБ «Приватбанк» від 20.12.2025 року № 20.1.0.0.0/7-251219/97497-БТ.

25.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до умов якого, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 4452688 від 08.03.2024 року, що укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 . Перехід права вимоги до фактора (п. 1.2. Договору № 25/10/2024) підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 25.10.2024 року. Згідно витягу з Реєстру боржників від 25.10.2024 року ОСОБА_2 значиться під номером 4347, загальна сума заборгованості за кредитом 14580 грн 00 коп. (2000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 11580 грн сума заборгованості за відсотками, 1000 грн штрафи).

Позивачем визначено розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № 4452688 від 08.03.2024 року у 21030 грн 00 коп. з яких: 2000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 11580 грн 00 коп. - нарахованих процентів первісним кредитором; 6450 грн 00 коп. - нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 129 календарних дні; 1000 грн 00 коп. - штрафні санкції.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Частинами 1 та 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Закон України «Про електронну комерцію» (надалі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 12 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши наявні у справі докази, суд доходить висновку що між сторонами було укладено в електронній формі кредитний договір на виконання умов якого позивачем перераховано на банківську картку відповідача 2000 грн, що відповідачем визнається. Але суд не погоджується з розрахунком відсотків за користування кредитом, нарахованим позивачем.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 року, внесені зміни до інших Законів: 1). підпунктом 6 пункту 5 Розділу І - доповнено частиною 5 статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а саме: «5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %»; 2). підпунктом 13) пункту 5 Розділу І - доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування», а саме: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %»; 3). пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено: «Дія пункту 5 розділу I цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом»; 4). пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено: «Надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону».

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів. Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору. Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором. Зобов`язання за кредитним договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Тому враховуючи, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту був укладений між первісним кредитором та відповідачем 08.03.2024 року, тобто після набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», то у договорі розмір стандартної процентної ставки мав відповідати вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка вступила в дію з 24.12.2023 року, а саме 1 % на день. З урахуванням наведеного, щоденний розмір процентів при сумі кредиту 2000 грн становить: 2000 грн х 1 % = 20 грн на день, а при строку кредитування у 360 днів загальний розмір відсотків за користування кредитом становить 7200 грн (360 дн. х 20 грн).

Отже, враховуючи, що відповідач умов договору не виконав, то відповідно до вимог ст.ст. 512, 514, 516, 526, 629, 1048, 1054, 1055 ЦК України стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягає заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4452688 від 08.03.2024 року в розмірі 9200 грн 00 коп., з яких: 2000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 7200 грн 00 коп. заборгованість по відсоткам.

Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення 1000 грн 00 коп. штрафних санкцій, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому штрафні санкції нараховані за період з 08.03.2024 року по 25.10.2024 року у період дії в Україні воєнного стану підлягають списанню позивачем, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 21030 грн 00 коп. (2000+11580+6450+1000), а задоволено на суму 9200 грн 00 коп., тобто на 43,75 % (9200х100:21030). Тому стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 1059 грн 71 коп. (2422,40 х 43,75 %), сплата якого позивачем підтверджується платіжною інструкцією № 8188 від 04.12.2025 року.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2024 року між адвокатом Столітній М.М. та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» був укладений договір про надання правової допомоги № 10/12-2024.

Відповідно до п. 4.3. Договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін.

Відповідно до п. 4.4. Договору послуги надаються на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.6. Договору після виконання Заявки Адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає Клієнту для узгодження та підпису.

Заявкою № 13350 від 05.11.2025 року на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року визначено види та обсяг послуг професійної правничої допомоги, наданих ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4452688 від 08.03.2024 року (п. 5.3) та отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п. 5.1).

Згідно Акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 04.12.2025 року згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року вартість наданої правничої допомоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» складає 10000 грн 00 коп., яка складається із: 440,00 грн (0,5 год.) зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства; 840,00 грн (1 год.) дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; 440,00 грн (0,5 год.) аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства; 840,00 грн (1 год.) підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом; 840,00 грн (1 год.) письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів; 840,00 грн (1 год.) проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів; 1640,00 грн (2 год.) складання позовної заяви; 840,00 грн (1 год.) складання інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів; 1640,00 грн (2 год.) складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання)), клопотання про витребування доказів; 1640,00 грн (2 год.) представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства, в тому числі участь у судових засіданнях.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У п. 19 додаткової постанови Великої Палати від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим суд відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує : чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес ; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вивчивши надані докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд вважає вищевказані документи в їхній сукупності достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а тому клопотання представника відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, із відповідача підлягають також стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 4375 грн 00 коп. (10000х43,75%).

На підставі ст.ст. 512, 514, 516, 526, 610, 628, 629, 634, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 274, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4452688 від 08.03.2024 року сумі 9200 (дев`ять тисяч двісті) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1059 (одну тисячу п`ятдесят дев`ять) грн 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4375 (чотири тисячі триста сімдесят п`ять) грн 00 коп.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи 44559822, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене 22.04.2026 року.

Суддя В.А. Мамаєв