Рішення № 135885836, 22.04.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1021/26

Провадження №2/726/386/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22.04.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», від імені та в інтересах якого діє адвокатське об`єднання «Апологет», представник Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник позивача просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 100905574 від 09.11.2023 у сумі 39 567,02 грн, а також стягнути із відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

У позові зазначає, що 09.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 100905574 згідно з умовами якого відповідачка отримала 12000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Вказує, що Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, в свою чергу відповідачка, не виконала умов кредитного договору, у порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, а також не сплатила проценти за користування кредитом.

Зазначає, що заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, а тому у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 39 567,02 грн, яка складається з: 9120,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 29847,02 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 600,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, яку просить стягнути у судовому порядку.

Також зазначає, що 26.04.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги 107-МЛ/Т, відповідно до умов якого, та згідно із ст. 512 ЦК України, позивач набув статусу Нового Кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 100905574 від 09.11.2023.

Від відповідачки ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Вказаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 сформований в системі «Електронний суд» та поданий до Садгірського районного суду м. Чернівці.

Згідно із відомостями протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 матеріали справи передані на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Своєю ухвалою від 17.03.2026 суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. прийняв зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи визначив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначив на 06.04.2026, про що секретар повідомила сторони у справі. Також ухвалою суду задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» докази у справі, які надійшли до суду 08.04.2026.

У зв`язку із неявкою відповідачки та не виконанням ухвали суду судове засідання відкладено на 22.04.2026.

У судове засідання, представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У поданому позові та окремо скерованому клопотанні від 06.04.2026 просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. Проти винесення заочного рішення не заперечив. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи, за адресою реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Про поважні причини неявки суд не повідомила. Будь які клопотання та відзив на позов від неї не надходили.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення позову не вживалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дослідив матеріали справи та наявні у ній докази, надав їм відповідну оцінку, з`ясував всі обставини справи в їх сукупності, а тому доходить таких висновків.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що 09.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100905574, згідно з умовами якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 1.2 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 12000,00 гривень.

Згідно з п. 1.3 Договору кредит надається загальним строком на 105 днів з 09.11.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового (15 днів) та поточного періодів (90 днів), який закінчується 22.02.2024.

Відповідно до п. 1.5.1 Договору Комісія за надання кредиту: 600,00 грн., яка нараховується за ставкою 5.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з п. 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1494,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,83 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, а згідно з п. 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 37800,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

У Додатку №1 до кредитного договору № 100905574 від 09.11.2023 передбачено графік сплати кредитних коштів.

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору, цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Відповідачка підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 385514 (копія довідки про ідентифікацію додана позивачем до матеріалів справи). Одноразовий ідентифікатор направлений відповідачці 09.11.2023 о 16:10 на номер телефону НОМЕР_2 .

Також позивач долучає: Заяву на отримання кредиту № 100905574 від 09.11.2023 у якій ОСОБА_1 зазначила власні дані та дані документів, що посвідчують її особу, а також вказала платіжну картку на яку має бути перерахована сума кредиту: MASTERCARD CREDIT WORLD BLACK НОМЕР_1 . Банк, що випустив картку: НОМЕР_3 .

У Анкеті-заяві на кредит № 100905574 від 09.11.2023 вказано процес її оформлення та розгляду, включно із підписанням договору 09.11.2023.

На підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором позивач надав копію Платіжного доручення № 76178147 від 09.11.2023, відповідно до якого на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти у розмірі 12000 грн, згідно договору 100905574.

Також від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла інформація щодо належності ОСОБА_1 картки № НОМЕР_4 та зарахування на неї коштів на суму 12000 грн 09.11.2023.

До матеріалів справи долучений розрахунок заборгованості за Договором № 100905574 від 09.11.2023, проведений Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» у якому вказано про нарахування процентів за договором та часткову сплату тіла кредиту.

Також позивач долучає виписку з особового рахунка за Кредитним договором № 100905574 від 09.11.2023 та розрахунок заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», відповідно до яких непогашена заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за Кредитним договором № 100905574 від 09.11.2023, станом на 12.02.2026 (включно), складає 39 567 гривень 02 копійки та складається з:

- простроченої заборгованості за сумою кредиту - 9 120,00 гривень;

- простроченої заборгованості за відсотками - 29847,02 гривень;

- простроченої заборгованості за комісіями - 600,00 гривень.

Також суд встановив і те, що згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

26.04.2024 між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 107-МЛ/Т, відповідно до якого на умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Відповідно до даних цього договору, Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 26 квітня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги № 107-МЛ/Т від 26 квітня 2024 року, витягу з Реєстру Боржників від 26 квітня 2025 року позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 100905574 від 09.11.2023 на суму 39567,02 гривень.

Також долучено копію платіжної інструкції на підтвердження здійснення позивачем плати за відступлення права вимоги відповідно до Договору відступлення прав вимоги № 107-МЛ/Т від 26 квітня 2024 року.

Відповідачці було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23574363/1800 від 04.02.2026.

Даних про добровільну оплату заборгованості до матеріалів справи не долучено.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, яка не погашена відповідачем та право вимоги стягнення якої отримав позивач у справі.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд враховує, що згідно із положеннями ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Наявність у позивача кредитного договору з усіма додатками, з урахуванням наданого договору факторингу та реєстрів права вимоги, на переконання суду, за відсутності наданих відповідачем доказів протилежного, створює обґрунтовану презумпцію набуття позивачем прав вимоги за спірним договором.

Суду надані відповідні документи на підтвердження переходу до позивача права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 100905574 від 09.11.2023 на суму 39567,02 гривень.

Таким чином позивач, як новий кредитор отримав право вимоги до боржниці ОСОБА_1 , а доказів визнання недійсним вказаного вище Договору відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26 квітня 2024 року суду не надано. Також у судовому провадженні не заперечено факту правомірності укладення такого договору.

Згідно з ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за Кредитним договором № 100905574 від 09.11.2023 право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.

Зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що свідчили б про припинення між сторонами грошового зобов`язання, суд не встановив.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір. у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір № 100905574 від 09.11.2023 укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Під час укладення Договору № 100905574 від 09.11.2023 сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та визначили: валюту кредитування, суму кредиту, строк кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, адже доказів зворотного суду не надано.

Отже укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Відповідачка не надала суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» вказаного вище кредитного договору.

У справах про стягнення кредитної заборгованості саме кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором - надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження №61-14780св23).

Кредитний договір № 100905574 від 09.11.2023 передбачав надання кредитних коштів у безготівковій формі на рахунок позичальника, вказаний ним з метою отримання кредиту.

Як встановлено судом, факт перерахування грошових коштів за договором на вказану ОСОБА_1 у заявці картку № НОМЕР_1 підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 76178147 від 09.11.2023, а також витребуваними у справі доказами від АТ КБ «ПриватБанк» щодо належності картки та надходження на неї кредитних коштів.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена.

В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка свої зобов`язання не виконала, а саме не здійснила погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором), що становить 39567 гривень 02 копійки та складається з:

- простроченої заборгованості за сумою кредиту - 9120,00 гривень;

- простроченої заборгованості за відсотками - 29847,02 гривень;

- простроченої заборгованості за комісією - 600,00 гривень.

Доказів на спростування розміру заборгованості та проведеного її розрахунку суду теж не надано.

Суд не зобов`язаний брати до уваги наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості та може не погодитися із ним та навести свій розрахунок, виконуючи обов`язок щодо визначення належної до стягнення суми заборгованості.

Перевіряючи наданий розрахунок суд погоджується із тим, що у пільговий період з 09.11.2023 до 24.11.2023 ОСОБА_1 було нараховано передбачені кредитним договором проценти у розмірі 1 484 грн за ставкою 0,83 % (99,60 грн х 15 днів), що передбачено у п. 1.5.2 Договору № 100905574 від 09.11.2023.

24.11.2023 ОСОБА_1 сплатила 1200 грн у рахунок заборгованості за процентами та 1 200 грн у рахунок тіла кредиту.

Тобто заборгованість за тілом кредиту станом на 24.11.2023 становила 10 800 грн (12000- 1200), а за процентами 284 грн (1484-1200).

Разом із тим ОСОБА_1 24.11.2023 сплатила комісію за пролонгацію 1 200 грн (10%) та продовжила відповідно до п. 2.3.1 Договору пільговий період на 15 днів.

Тому у період з 25.11.2023 до 08.12.2023 ОСОБА_1 було нараховано передбачені кредитним договором проценти за пільговою ставкою 0,83 % (89,64 грн) у розмірі 1 254,96 грн (89,64 грн х 14 днів), що передбачено у п. 1.5.2, 2.3.1.1 Договору № 100905574 від 09.11.2023.

08.12.2023 ОСОБА_1 сплатила 840 грн у рахунок заборгованості за процентами та 840 грн у рахунок тіла кредиту.

Тобто заборгованість за тілом кредиту станом на 08.12.2023 становила 9 960 грн (12000- 1200-840), а за процентами 698,96 грн (284+1254,96-840).

Також 08.12.2023 ОСОБА_1 24.11.2023 сплатила комісію за пролонгацію 720 грн (6%) та продовжила відповідно до п. 2.3.1 Договору пільговий період на 7 днів.

Тому у період з 08.12.2023 до 17.12.2023 ОСОБА_1 було нараховано передбачені кредитним договором проценти за пільговою ставкою 0,83 % (82,67 грн) у розмірі 661,36 грн (82,67 грн х 8 днів), що передбачено у п. 1.5.2, 2.3.1.1 Договору № 100905574 від 09.11.2023.

17.12.2023 та 18.12.2023 ОСОБА_1 були нараховані проценти за ставкою 3,5 % у розмірі 697,20 грн (348,60 грн х 2 дні).

18.12.2023 ОСОБА_1 сплатила 840 грн у рахунок заборгованості за процентами та 840 грн у рахунок тіла кредиту та сплатила комісію за пролонгацію 720 грн (6%) та продовжила відповідно до п. 2.3.1 Договору пільговий період на 7 днів.

Тому у період з 19.12.2023 до 25.12.2023 (включно) ОСОБА_1 було нараховано передбачені кредитним договором проценти за пільговою ставкою 0,83 % (75,70 грн) у розмірі 529,90 грн (75,70 грн х 7 днів), що передбачено у п. 1.5.2, 2.3.1.1 Договору № 100905574 від 09.11.2023.

Суд погоджується із розрахунком заборгованості, проведеним первісним кредитором у цей період, тобто до 26.12.2023.

У цей період заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становила 9 120 грн (12000- 1200-840-840), а за процентами 1 217,52 грн (698,96+ 661,36 + 697,20 - 840).

Однак суд не погоджується із нарахованими процентами з 26.12.2023 за ставкою 3,5 % з таких підстав.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Разом з цим пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5 %, в період з 22 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року - 1 %.

Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

Сторони погодили строк кредитування до 22.02.2024 (включно), однак відповідачка здійснила пролонгацію кредиту на 29 днів (15 + 7 + 7), тобто у період із 26.12.2023 до 22.03.2024 максимальний розмір денної процентної ставки може бути лише 2,5 % (непогашена сума кредиту 9120 х 2,5% = 228 грн), а тому у цей період розмір заборгованості за процентами становить 20 064 грн (228 х 88 днів)

Отже непогашена заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за Кредитним договором № 100905574 від 09.11.2023 складає 31 001,52 грн та складається з:

- простроченої заборгованості за сумою кредиту - 9 120 гривень;

- простроченої заборгованості за відсотками - 21 281,52 гривень (20 064 + 1 217,52)

- простроченої заборгованості за комісією - 600 гривень.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, що передбачено згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України.

Висновки суду.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають до часткового задоволення, а з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про споживчий кредит № 100905574 від 09.11.2023 у розмірі 31 001,52 гривень.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку із подачею позову в електронному вигляді (платіжна інструкція № 12266 від 18.02.2026).

Позов заявлено всього на суму 39567,02 грн, а задоволено 31001,52 грн, тобто на 78,35 % (31001,52 грн х 100 % / 39567,02 грн).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на 78,35 %, із відповідачки на користь позивача потрібно стягнути 2 085,99 грн (2662,40 х 78,35 %) судового збору.

Щодо стягнення із відповідачки витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 8 000 грн. суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду подано: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет»; Акт № Д/17445 наданих послуг від 12.02.2026; Детальний опис наданих послуг до Акту від 12.02.2026 та документи на підтвердження повноважень адвоката.

Відповідно до даних Детального опису наданих послуг до Акту від 12.02.2026 Адвокатське об`єднання «Апологет», в особі адвоката Усенка М.І., надало послуги на виконання Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року та Акту №Д/17445 від 12.02.2026, у справі, про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 100905574 від 09.11.2023, боржник: ОСОБА_1 , а саме: усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год; погодження правової позиції Клієнта у справі - 30 хв; складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта - 3 год 30 хв; подання заяви до суду від імені Клієнта. Всього 6 год 30 хв на суму 8000 грн.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року по справі № 760/10847/20-ц було сформульовано висновок, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт понесення таких витрат, та їх розмір.

Клопотання про неспівмірність таких витрат відповідачкою не надано, їх розмір не заперечувався.

Враховуючи зазначене та часткове задоволення позову на 78,35 %, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу на суму 6 268 грн.

На підставі ст.ст. 42, 61 Конституції України, ст.ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610- 612, 625, 633-634, 1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, заборгованість за кредитним договором № 100905574 від 09.11.2023 в розмірі 31 001 (тридцять одна тисяча одна) гривня 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, понесені судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 085 (дві тисячі вісімдесят п`ять) гривень 99 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 268 (шість тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя С. А. Асташев