Рішення № 135885721, 16.04.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/3825/25

Провадження №2/713/158/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

16.04.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд, в складі головуючого судді Осокіна А.Л., за участю секретаря Холіван В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за уточненим позовом ТОВ «ФК «Процент» до ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Куркевич О.В. про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на таке.

Між ТОВ «ФК «Процент» та відповідачем 20.11.2024 було укладено кредитний договір №23605, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 8000грн. на 730 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування коштами (365% річних), а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Кредит був укладений в електронній формі, шляхом підписання з боку відповідача його електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором 888471 на вебсайті в мережі Інтернет за адресою https://procent.com.ua.

Відповідач свої вимоги за договором не виконав та кредит разом з відсотками не повернув.

У зв`язку із порушенням зобов`язань за вказаним договором відповідач станом на 25.1.2025 має наступну заборгованість по відсотках за невиконання вказаного договору:

-28374 грн. за період з 20.11.2024 по 15.11.2025.

Виходячи з викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача вказаний борг, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 2422,40 грн. та 10000,00 грн. витрат на правову допомогу. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою від 25.12.2025р. відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано докази.

Відповідач надав суду відзив в якому позов не визнав, вказав, що він згідно записів військового квитка та довідки форми 5 в період з 17.01.2025 року по теперішній час призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_1 . Тому на нього поширюється гарантії ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». З приводу витрат на професійну допомогу, вказав, що вони є неспівмірними, та не підлягають задоволенню.

У зв`язку з викладеним відповідач просив суд відмовити у задоволені позову.

Позивач надав суду відповідь на відзив, де зазначив, що пільги, передбачені ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - не відповідача не поширюються. Договір №23605 укладений у відповідності до вимог законодавства. Відсотки до договору нараховані згідно п.1.2 Договору та відповідають чинному законодавству. Витрати на правову допомогу нараховані у відповідності до чинного законодавства та підтверджуються відповідними доказами.

У зв`язку з чим позивач збільшив розмір позову та просить суд стягнути з відповідача крім вже заявлених 28374 грн., 11200 грн. як штраф за порушення умов договору, та просив вирішити питання про стягнення процесуальних витрат.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису за відсутності учасників справи - не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Процент» та 20.11.2024 було укладено кредитний договір №23605, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 8000грн. на 730 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування коштами (365% річних), а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами (п.1.1, п.1.2 та п.1.3 Договору).

Згідно п.3.3 Договору відповідач сплачує позивачу проценти за неправомірне використання отриманих коштів в розмірі 1% від суми несвоєчасно повернутих коштів за кожен день користування.

Згідно п.3.5.1 Договору відповідач зобов`язаний сплатити сплатити позивач у штраф в сумі 1280 грн. на 4-й день невиконання умов договору, та згідно п.3.5.2 у розмірі 320 грн. за кожен день невиконання договору, починаючи з 5-го дня.

З листа АТ КБ ПриватБанк від 10.03.2026 вбачається, що 20.11.2024 на картковий рахунок ОСОБА_2 було зараховано 8000 грн.

Відповідач, використавши кошти, свої зобов`язання за договором не виконував, та кошти не повернув, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості, борг відповідача по вказаному договору станом на 15.11.2025 становить 28374 грн. по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 11200 грн. заборгованість по штрафним санкціям (згідно п.3.5.1. та 3.5.2 Договору).

Згідно довідки №6683 від 05.12.2025 в/ч НОМЕР_1 сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.

З військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 вбачається, що він з 17.01.2025 призваний на військову службу по мобілізації.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Підсумовуючи викладене, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 20.11.2024 уклав кредитний договір та 17.01.2025 був мобілізований. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості по несплаті відсотків за користування кредитом та штрафу за його не виконання.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є мобілізованим, тому на нього поширюються гарантії, передбачені ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо стягнення заборгованості по штрафу

Суд вважає безпідставним включення позивачем до суми заборгованості штрафу в сумі 11 200 грн, зважаючи на наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з споживчого кредиту та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року.

Зважаючи на те, що штраф в сумі 11200 грн., стосується невиконання відповідачем своїх обов`язків, тому у задоволенні даної вимоги слід відмовити.

Щодо стягнення заборгованості по процентах

Отже, позивач у позові вказує, що борг відповідача в сумі 28374 грн. стосується виключно заборгованості відповідача по несплачених процентах по договору за період часу з 20.11.2024 по 15.11.2025. Аналогічна інформація вбачається і з розрахунку заборгованості.

При цьому відповідач з 17.01.2025 є мобілізованим. Тому, на нього поширюється п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» саме з моменту мобілізації, тобто з 17.01.2025. І саме з цього часу нарахування процентів на заборгованість відповідача по кредитному договору буде незаконним.

Разом з тим нарахування процентів на борг відповідача в період часу з 20.11.2024 по 17.01.2025 (тобто до часу його мобілізації ), що згідно з разрахунком заборгованості становить 4134 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом з період з 20.11.2024 по 17.01.2025 в сумі 4134 грн. В решті вимог слід відмовити за необгрунтованістю.

Щодо розподілу судових витрат

Зважаючи на те, що позов задоволено на користь позивача, суд, на підставі ст.141 ЦПК України, стягує з відповідачів понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати щодо судового збору та витрат на правничу допомогу пропорційно розміру позовних вимог.

Так, позивач, з врахуванням збільшення позовних вимог, викладених у запереченні на відзив, просив стягнути з відповідача 38574 грн. При цьому позов задоволено частково на суму 4134 грн., що становить 10,71 % від розміру позовних вимог.

Відповідач поніс витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн., що підтверджується договором №03/06/2024 від 03.06.2024, копією Акту приймання передачі, копією витягу з реєстру до Акту приймання-передачі, платіжною інструкцією (а.с.30-35).

Відповідно для сплаченого судового збору розмір стягнення складає 249,43 грн., та для витрат на правову допомогу 1071 грн. Відповідно загальна суму судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивач становить 1320,43 грн.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, та ст.ст. 2, 10, 12, 76, 77, 141, 263-265, 280- 282, ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «ФК «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованість в сумі 4134 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» судові витрати в сумі 1320,43 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення судового рішення, до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач: ТОВ «ФК «Процент» , код ЄДРПОУ 41466388, бульвар Вацлава Гавела,4, м. Київ, 03124 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Андрій ОСОКІН