Ухвала суду № 135884093, 21.04.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3386/26

Провадження № 2-о/202/147/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суду міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., ознайомившись із цивільною справою за заявою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Ястребовою Євгенією Богданівною, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України),

У С Т А Н О В И В:

13 квітня 2026 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Ястребової Євгенії Богданівни звернулася з заявою, в якій просить установити наступні факти:

- факт підробки рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 жовтня 2024 року у справі № 234/10294/21 за позовом представника ОСОБА_2 - адвоката Бобрової С.В. до ОСОБА_1 , третя особа Відділ опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та стягнення з неї на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей;

- факт підробки апостиля від 11 серпня 2025 року головним спеціалістом Міністерства юстиції України Поповим М.І. на заочному рішенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 жовтня 2024 року у справі № 234/10294/21 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та стягнення з неї аліментів.

Ознайомившись із вказаною заявою, суд доходить до висновку, що у відкритті провадження за вказаною заявою слід відмовити з огляду на наступне:

Згідно з частиною 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав особи; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 зазначено, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

У своїй заяві заявниця просить установити факти підробки документів, а саме судового рішення та апостиля.

Суд ураховує, що за підроблення документів чи використання підроблених документів передбачена кримінальна відповідальність, зокрема статтею 358 КК України.

Отже факт підробки документів може бути предметом дослідження у межах кримінального провадження.

Натомість установлення такого факту в порядку цивільного судочинства неможливо, адже у судовому порядку можуть бути встановлені лише ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що документи, які в дійсності не складалися і не видавалися в установленому порядку, не породжують виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, а тому встановлення щодо них у порядку цивільного судочинства, зокрема в порядку окремого провадження, певних фактів, що мають юридичне значення, не передбачено та факт підроблення документів може бути встановлений в іншому порядку, аніж у порядку цивільного судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись ст. 186 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Ястребовою Євгенією Богданівною, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України), відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п?ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Суддя Наталія Марченко