Рішення № 135883455, 26.03.2026, Болградський районний суд Одеської області

26.03.2026

Справа № 497/2230/25

Провадження № 2/497/344/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2025 року представник позивача Кеню Д.В., який підтвердив свої повноваження електронним ордером серії АІ №1979479 від 27 серпня 2025 року (а.с.41), звернувся до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №2020009083 від 11.08.2018 року в розмірі 57 083,07 грн. та понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11 серпня 2018 року між АТ «ОТП Банк» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2020009083. Даний договір є змішаним, в ньому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг - кредитування та видача і обслуговування картки (продукт CARD). Відповідач звернувся до Банку із вимогою відкриття рахунку із кредитною лінією, тим самим підписавши Договір про надання споживчого кредиту та безумовно прийняв пропозицію Банку та погодився із тим, що Договір разом із Правилами, Тарифами, Публічний договір є невід`ємною його частиною, погоджується з ними та зобов`язується належно і неухильно їх виконувати. Відповідач користувався кредитними коштами, але в порушення умов кредитного договору свої зобов`язання за ним не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на день відступлення права вимоги становить 57 083,07 грн. 18.08.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу №18/08/21, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах. Згідно з витягом з Додатку №1 до Договору факторингу №18/08/21 від 18.08.2021 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 57 083,07 грн. Позивачем було вжито заходів досудового врегулювання спору, шляхом направлення досудової вимоги до відповідача про погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, проте дана вимога залишилася відповідачем без реагування. У зв`язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 12.09.2025 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі (а.с.69,70).

15.10.2025 року представник відповідача - адвокат Цоєва В.В., яка підтвердила свої повноваження електронним ордером серії ВН №1530412 від 01.10.2025 року (а.с.77), надала до суду відзив, в якому просить застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Представник посилається на те, що договір був укладений 11.08.2018 року, договір факторингу укладений 18.08.2021 року, тому на думку представника відповідача позивач звернувся до суду з пропуском строків позовної давності, адже відповідно до ст.262 ЦК України, заміна сторони у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. При цьому представник посилається на висновки викладені в ухвалі ВС-КЦС від 21.07.2022 року у справі №127/2897/13-ц, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року та продовження його до 23 серпня 2022 року не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії. Клопотання про поновлення процесуальних строків не заявлялось. Також посилається на те, що з наданих позивачем доказів неможливо перевірити заявлені товариством вимоги в частині обґрунтованості та правильності наданого позивачем розрахунку заборгованості. Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком позивача, який він не виконав, оскільки не довів належними доказами її розмір та наявність всіх передбачених Договором документів, які б підтверджували доведеність позовних вимог. Окрім цього представник звертає увагу суду на те, що відсотки за користування кредитними коштами були нараховані загалом поза межами строку дії кредитного договору.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Кеню Д.В. у позовній заяві клопотав про розгляд справи у відсутності сторони позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Цоєва В.В. надала 26.03.2026 року через канцелярію суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача наполягала на відмові у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо укладення договору та перерахування грошових коштів.

Судом встановлено, що 11.08.2018 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №2020009083 на підставі якого відповідачу надані грошові кошти в розмірі 4 599,00 на придбання товару у продавця та 300 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме «СМС-довідки», загальний розмір кредиту 4 899,00 грн. на придбання товару, датою повернення кредиту вказано не пізніше 11 серпня 2020 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 0,01 %, загальна вартість кредиту повинна була скласти 7 103,96 грн.

Даний договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг, у тому числі кредитування та видача і обслуговування картки (продукт CARD).

Також сторонами було узгоджено розмір комісії за розрахункові операції у період з 11.06.2019 по 11.08.2020 у сумі 146,97 грн. щомісячно, згідно з графіком платежів.

Згідно п. 1.3. кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити якого визначені у додатку №1 до кредитного договору.

Відповідно до п.1.4 договору кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок продавця (ТОВ «Сав-Дістрибьюшн») на придбання товару. Датою надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок продавця і на придбання товару

ОСОБА_1 ознайомившись із умовами надання кредиту, правилами, тарифами, а також графіками платежів, паспортом споживчого кредиту, заповнив анкету-заяву на отримання кредиту, власноруч підписав усі вищевказані документи.

Перерахування кредитних коштів згідно з умовами цього договору в загальній сумі 3 832,50 грн. підтверджується рахунком-фактурою №СФІZМ-0000001858 та видатковою накладною № ЧІZМЗ-0020 від 11 серпня 2018 року на придбання смартфону Samsung J400 Galaxy J4 Gold та специфікацію до кредитного договору №2020009083 від 11.08.2018 року.

Окрім цього ОСОБА_1 надав ОТП Банк розписку про отримання ним на його ім`я (емітовано) картки № НОМЕР_1 , терміном дії до травня 2021 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданим АТ «ОТП Банк», ОСОБА_1 станом на 18.08.2021 має заборгованість 57 083,07 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 31 000,00 грн., заборгованість за процентами 26 083,07 грн.

Крім того, позивачем надано виписку з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за період з 11.08.2018 року по 18.08.2021 року, з якої вбачається, що відповідач починаючи з 17.08.2018 року користувався кредитною карткою, знімав готівку, оплачував покупки та погашав заборгованість.

Тобто відповідачу була надана платіжна картка з відновлювальною кредитною лінією, якою він активно користувався протягом тривалого часу, що підтверджується випискою з рахунку приватного клієнта №2020009083_CARD за розрахунковий період з 11.08.2018 по 18.08.2021 рік, відповідно до якої останню дію за картковим рахунком відповідач здійснив 09.01.2020 року.

Щодо укладення договору факторингу та переуступки права грошової вимоги.

18 серпня 2021 року між Акціонерним Товариством «ОТП Банк» в особі Проця Т.О., який діяв на підставі довіреності та ОСОБА_2 , який також діяв на підставі довіреності, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»» в особі директора Правника О.П., який діє на підставі Статуту, було укладено Договір факторингу №18/08/21. Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Клієнт (Первісний Кредитор) передає, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості.

Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату відповідно до умов Договору (п. 1.2. Договору).

За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними Договорами (п.1.3. Договору).

В підпункті 6.2.3 Договору зазначено, що право Вимоги переходить до Фактора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого Фактор стає Новим Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Фактором та Клієнтом умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги.

Відповідно до п.п.6.1.1 Договору Портфель заборгованості Клієнта по карткових продуктах (реєстр Боржників №1), що виник внаслідок укладення з Боржниками кредитних договорів та надання Клієнтом Боржника кредитних коштів, у сумі 106 590 417,61 грн. станом на дату підписання Сторонами цього Договору.

Як встановлено з п.7.1 Договору сторони домовились, що ліміт Фінансування по Реєстру Боржників №1 складає 2,22% та становить 2 366 306,98 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1592 від 18 серпня 2021 року ТОВ «Цикл фінанс» сплатив АТ «ОТП Банк» оплату права грошової вимоги згідно Договору факторингу №18/08/21 від 18.08.2021 року в розмірі 2 366 306,98 грн., оплата була одержана банком 18 серпня 2021 року (а.с.28).

Згідно з Витягом №1 до Договору факторингу №18/08/21 від 18.08.2021 року, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2020009083 від 11.08.2018 року у сумі 57 083,07 грн., яка складається із: 31 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 26 083,07 грн. - заборгованість по відсотках, 193,00 грн. заборгованість по комісії, кількість прострочених днів 682.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з вимог ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

23.06.2025 року на адресу відповідача ОСОБА_1 позивачем було надіслано вимогу про погашення кредитної заборгованості, в якій повідомлено про відступлення права вимоги та суму заборгованості, яку відповідач повинен погасити (а.с.30).

Всупереч умовам кредитного Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «Цикл Фінанс», ні - попереднього кредитора.

Вимоги щодо стягненя заборгованості по комісії в розмірі 193,00 грн. позивачем заявлено не було.

Щодо правових підстав для застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» (далі Закон №540-ІХ) розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12, яким передбачено, що строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи те, що на всій території України було запроваджено карантин, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину, введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено та який діє на час розгляду справи, а перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану, то позивач звернувшись до суду з цим позовом 03 вересня 2025 року, просить стягнути кошти за договором від 11.08.2018 року, тобто у межах продовженого Законом №540-ІХ строку давності, оскільки строк позовної давності не сплинув.

З урахуванням наведеного, оскільки станом на час розгляду справи заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Цикл фінанс» не сплачена, при цьому суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача, є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі на підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути 2 422,40 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд звертає увагу на наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 2 - 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пунктах 47 та 48 постанови Пленуму «Про застосування законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року №6-рп/2013).

Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у розділі III Закону України від 02 червня 2011 року №3460-VI «Про безоплатну правову допомогу», положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи з 01 січня 2015 року.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року №4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з ч.1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст.30 Закону).

Як перевірено судом, згідно наданих стороною позивача договору про надання правової допомоги №43453613 від 02.01.2025 року (а.с.23-25); додаткової Угоди №2020009083 від 25.08.2025 року до Договору №43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року (а.с.26); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.17); акту №2020009083 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) (а.с.65) витрати на правничу допомогу склали 3 000 грн.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись: ст.ст.512,526,543,1054 ЦК України, ст.ст.10-13,76-81,141,263-265,280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613) заборгованість за Кредитним договором №2020009083 від 11.08.2018 року станом на 18.08.2021 року (дата укладання договору факторингу), в розмірі 57 083 (п`ятдесят сім тисяч вісімдесят три) гривні 07 копійок; суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн., а також витрати на професійну (правову) допомогу в розмірі 3 000,00 грн., всього 62 505 (шістдесят дві тисячі п`ятсот п`ять) гривень 47 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца