Ухвала суду № 135880946, 20.04.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/604/26

Провадження № 2-с/496/49/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Шаньшина М.В., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Біляївським районним судом Одеської області був виданий судовий наказ по справі № 496/604/26 від 23.01.2026 року про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за споживання природного газу в розмірі 33146,62 гривень на користь ТОВ «Нафтогаз України».

Дослідивши подану заяву, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі (№ 10-рп/99) за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Положеннями ст. 9 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК) визначено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Частиною 6 ст.13 зазначеного Закону визначено, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Частинами 1, 2 ст. 14 того ж Закону передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень Конституції України (ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92), ЦПК України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів» (ст.12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (ст. 1, ч. 6 ст. 13, частин 1, 2 ст.14), документи мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).

Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу складена іноземною (російською) мовою, а не державною - українською мовою, що надало б суду можливість зрозуміти її зміст та перевірити на відповідність вимогам ЦПК.

Таким чином заява про скасування судового наказу надіслана від імені ОСОБА_1 викладена іноземною мовою (російською) за відсутності належного перекладу на державну - українську мову, що виключає можливість розгляду такої заяви як процесуального документу.

За таких обставин, суддя дійшов висновку про повернення заяви особі, яка її подала.

Керуючись статтями 2, 3, 9, 170,171 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення заяви не позбавляє права повторно звернутися до суду з відповідною заявою, оформленою згідно вимог чинного законодавства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Шаньшин