Постанова № 135878506, 22.04.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/468/26 Провадження № 3/302/159/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(у повному обсязі)

22 квітня 2026 року селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Готра В. Ю., за участі секретаря судового засідання Царь О. В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

23 лютого 2026 року о 00:30 год по вул. Грушевського, 86 «Б» у селищі Міжгір?я Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , як особа позбавлена правом керування транспортними засобами, керував транспортним засобом марки «Фольцфаген Гольф», іноземний номерний знак НОМЕР_2 , чим повторно протягом року після накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4809761 від 24.05.2025, порушив вимоги пункту 2.1«а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Також 23 лютого 2026 року о 00:30 год по вул. Грушевського, 86 «Б» у селищі Міжгір?я Хустського району Закарпатської області, у порушення вимог пункту 2.9«а» Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , повторно протягом року після накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 130 КУпАП, на підставі постанови судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.08.2025, керував транспортним засобом марки «Фольцфаген Гольф», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено відповідним медичним висновком від 23.02.2026 № 18 з результатом 1,80 проміле, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в учиненні вказаних правопорушень не визнав та пояснив, що не керував за викладених у протоколах обставин транспортним засобом.

Дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суддя зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як визначено ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як кореспондує ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП регламентує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених, зокрема ч. 4 цієї ж статті, а саме за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил /пункт 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі ПДР)/.

Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.

Як регламентовано пунктом 2.1«а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема у стані алкогольного сп`яніння (пункт 2.9«а» ПДР).

Згідно з п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 631977 від 04.04.2026 слідує, що 23 лютого 2026 року о 00:30 год по вул. Грушевського, 86 «Б» у селищі Міжгір?я Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , як особа позбавлена правом керування транспортними засобами, керував транспортним засобом марки «Фольцфаген Гольф», іноземний номерний знак НОМЕР_2 , чим повторно протягом року після накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4809761 від 24.05.2025, порушив вимоги пункту 2.1«а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Окрім цього протоколу, факт учинення ОСОБА_1 даного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується у справі № 302/468/26: - копіями матеріалів кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за № 12026078110000026 від 23.02.2026 і №12026078110000032 від 10.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, зокрема, медичним висновком від 23.02.2026 № 18 про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння у 1,80 проміле, протоколами допиту свідка ОСОБА_2 і потерпілого ОСОБА_3 , повідомленням про підозру від 10.03.2026; - довідкою ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 04.04.2026 з витягом із бази ІПНП постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4809761 від 24.05.2025, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП; - відеоматеріалами.

Зазначені вище докази, на переконання судді, є належними і допустимими, логічно пов`язаними й взаємодоповнюючими один одного, за відсутності суперечностей між ними, а відтак є достатніми в сукупності поза розумним сумнівом для визнання доведеним фактуповторного протягом року, після накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як особою позбавленою права керування транспортними засобами.

За таких обставин суддя доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Також із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632015 від 04.04.2026 вбачається, що 23 лютого 2026 року о 00:30 год по вул. Грушевського, 86 «Б» у селищі Міжгір?я Хустського району Закарпатської області, у порушення вимог пункту 2.9«а» Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , повторно протягом року після накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 130 КУпАП, на підставі постанови судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.08.2025 у справі № 302/1023/25, керував транспортним засобом марки «Фольцфаген Гольф», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено відповідним медичним висновком від 23.02.2026 № 18 з результатом 1,80 проміле, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст.130 КУпАП.

Окрім зазначено протоколу, факт учинення ОСОБА_1 указаного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується у справі № 302/469/26: - копіями матеріалів кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за № 12026078110000026 від 23.02.2026 і №12026078110000032 від 10.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, зокрема, медичним висновком від 23.02.2026 № 18 про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння у 1,80 проміле, протоколами допиту свідка ОСОБА_2 і потерпілого ОСОБА_3 , повідомленням про підозру від 10.03.2026; - постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.08.2025 у справі № 302/1023/25 (провадження № 3/302/398/25), яка набрала 02.09.2025 законної сили, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП; - відеоматеріалами.

Зазначені вище докази, на переконання судді, є належними і допустимими, логічно пов`язаними й взаємодоповнюючими один одного, за відсутності суперечностей між ними, а відтак є достатніми в сукупності поза розумним сумнівом для визнання доведеним факту повторного керування ОСОБА_1 протягом року після вчинення ним порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

У рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (п. 45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey, заява № 21986/93, п. 100, ECHR 2000-VII).

З огляду на наведене суддя доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Не встановлено під час розгляду справ підтверджуючих даних, які свідчать про те, що стосовно ОСОБА_1 з боку поліцейських були вчинені незаконні методи, примус чи упередженість - докази, які можуть підтвердити цей факт відсутні і такі докази до матеріалів справи не додано.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Ураховуючи обставини справ, характер учинених правопорушень, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, уважаю, що стягнення ОСОБА_1 слід визначити необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України і запобігання вчиненню нових правопорушень, та при призначенні стягнень за вчинення декількох правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, застосувати положення ст. 36 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч. 5 ст. 126 КУпАП, і без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки у матеріалах справ відсутні будь-які докази щодо належності цього автомобіля на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Проте вимогами ч. 3 ст. 30 КУпАП регламентовано, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Зважаючи на те, що постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.11.2025 у справі № 302/1607/25 (провадження № 3/302/629/25), яка набрала 09.12.2025 законної сили, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років без оплатного вилучення транспортного засобу, та на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного цією постановою, приєднано невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.08.2025 у справі № 302/1023/25 (провадження № 3/302/398/25), яка набрала законної сили 02.09.2025, та остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 11 років 9 місяців 2 , без оплатного вилучення транспортного засобу, і він до закінчення строку дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке знову підлягає накладенню на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя уважає, що на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, необхідно приєднати невідбуту частину такого стягнення, накладеного на ОСОБА_1 постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.11.2025.

При цьому строк невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами обчислюється суддею відповідно до положень частин других статей 299, 317-1 КУпАП, згідно з якими особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Також відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, з урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», 665,60 гривень.

Пунктом 6 розділу III Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 за № 814 установлено, що у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Зважаючи на викладене справу № 302/468/26 (провадження № 3/302/159/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та справу № 302/469/26 (провадження № 3/302/160/26 ) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно об`єднати в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі № 302/468/26 (провадження № 3/302/159/26).

З урахуванням наведеного вище та керуючись статтями 30, 36, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Справи про адміністративні правопорушення № 302/468/26 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та № 302/469/26 за ч. 2 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 об`єднати в одне провадження та присвоїти об`єднаній справі № 302/468/26 (провадження № 3/302/159/26).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 і ч. 2 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного цією постановою, приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.11.2025 у справі № 302/1607/25 (провадження № 3/302/629/25), яка набрала 09.12.2025 законної сили, та остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 18 (вісімнадцять) років 4 (чотири) місяці 18 (вісімнадцять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарп.обл. - 21081300, код ЄДРПОУ 37975895, рахунок UA538999980313030149000007001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Роз`яснити порушнику, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови з наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови судді, згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач - ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, із наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів із дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В. Ю. Готра