Ухвала суду № 135878417, 17.04.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/4173/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

17 квітня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого суддіОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 у об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071060000464 від 22.10.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060510000338 від 26.11.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2025 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071060000464 від 22.10.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2026 року у кримінальному провадженні призначено судовий розгляд.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2026 року об`єднано в одне провадження матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060510000338 від 26.11.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України з матеріалами кримінального провадження, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071060000464 від 22.10.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

17 квітня 2026 року Берегівським районним судом Закарпатської області отримано клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 ..

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 у невстановлений слідством день, час та місці, діючи умисно, з метою незаконного збуту психотропних речовин та особистого збагачення, незаконно придбала у невстановленої слідством особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP та психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, яку перенесла за місцем свого проживання до квартири АДРЕСА_1 , де незаконно зберігала зазначену психотропну речовину з метою подальшого збуту до 22.10.2025 року.

У подальшому, 22.10.2025 року в період часу з 15 години 02 хвилин по 16 годин 31 хвилину в ході огляду проведеного за місцем проживання ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 на навісній шафі у приміщенні кухні було виявлено і вилучено кристалічну речовину жовтого та білого кольору, яка згідно висновку експерта СЕ-19/107-25/12911-НЗПРАП від 24.10.2025 року у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено, - PVP, маса якої (у перерахунку на PVP основу) становить 15,4781 г. та психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, маса якого (у перерахунку на амфетамінову основу) становить 0,5164 г.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, психотропних речовин, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у особливо великих розмірах.

31 жовтня 2025 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Берегуйфалу Берегівського району, Закарпатської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , мешканку АДРЕСА_3 , громадянку України, неодружену, непрацюючу, раніше не судиму повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: проведеним оглядом місця події в квартирі за місцем мешкання ОСОБА_4 , в ході якого вилучено психотропну речовину; проведеними оглядами мобільних телефонів та записника; допитами свідків та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років позбавлення волі, а в разі доведення вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 177 КПК України з метою застосування підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, через пункт пропуску, або поза межами пункту пропуску державного кордону України та на території України.

2.Незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.

Обвинувачена ОСОБА_4 з урахуванням відомих їй обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких. Серед свідків у кримінальному є особи, які перебувають у близьких відносинах з ОСОБА_4 , а тому обрання менш суворого запобіжного заходу може привести до зміни показів вищевказаних осіб.

3.Вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 розуміючи механізм вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 307 КК України у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу буде мати реальну можливість вчиняти нові злочини пов`язані зі зберігання з метою збуту та збутом психотропних речовин.

Підставою застосування обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачена буде мати можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення особливо тяжкого злочину, до неї може бути застосовано виключно покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від 9 до 12 років.

Вивченням особи обвинуваченої на даний час встановлено, що ОСОБА_4 тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали її утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.

Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дані про особу обвинуваченої з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 на 60 діб із визначенням розміру застави з підстав зазначених у клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання прокурора та просила застосувати до обвинуваченої інший вид запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Судом у судовому засіданні встановлено, що ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.02.2026 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, який діє по 20 квітня 2026 року.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France ), 12369/86, 26 червня 1991 року).

Водночас практика Європейського суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Між цим, Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» вказав, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що по даному кримінальному провадженню судовий розгляд ще не завершено, ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 втрачає силу 20.04.2026 року, а ризики, визначені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Зокрема, ризик щодо переховування обвинуваченою ОСОБА_4 від суду підтверджується тим, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) та це дає реальну можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску державного кордону України; за інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а стороною захисту такі не спростовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255 255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 114-2, 258 258-5, 260, 261, 402 405, 407, 408, 429, 437 442 Кримінального кодексу України.

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629 631 цього Кодексу.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тому, суд вбачає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 на термін 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, тобто по 16 червня 2026 року.

При цьому, суд вважає, що в разі внесення обвинуваченою застави, на неї слід покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- без дозволу суду не виїжджати за межі Берегівського району Закарпатської області;

- утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ч. 1 ст. 177, ст.ст. 182, 183, 201, 331, 371, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 у об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071060000464 від 22.10.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060510000338 від 26.11.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України задовольнити частково.

Продовжити щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Берегуйфалу, Берегівського району, Закарпатської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , мешканки АДРЕСА_3 , громадянки України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, тобто по 16 червня 2026 року.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_4 повинна бути звільнена з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, вона та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на неї наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- без дозволу суду не виїжджати за межі Берегівського району Закарпатської області;

- утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_7