Вирок № 135877689, 22.04.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2111/26

Провадження № 1-кп/345/251/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021090170000090 від 09.03.2021 про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженця м. Калуш, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, РНОКПП - НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 24.01.2018 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, 23.10.2019 ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 1 місяць 12 днів, 02.11.2020 звільнений по відбуттю терміну покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в сховище.

Злочини вчинено за наступних обставин.

29.11.2020 близько 09:00 год. ОСОБА_2 перебував у АДРЕСА_2 , де зустрів ОСОБА_6 (вирок суду стосовно якого набрав законної сили) Разом вони домовились про вчинення крадіжки металевих виробів із території ФОП ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_3 .

Того ж дня, близько 10:00 год., ОСОБА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою із ОСОБА_6 (вирок суду стосовно якого набрав законної сили), діючи умисно та повторно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, перелізли через бетонну огорожу, тим самим незаконно проникли на територію, яка належить ФОП ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали вживану металеву вісь до трактора ЮМЗ, вживане чавунне коліно каналізаційної системи, вживаний металевий кутник, вживаний металевий кронштейн автомобільного баку, вживаний металевий диск колеса автомобіля МАЗ, вживану металеву пластину, вживану конструкцію із металевого кутника квадратної форми, вживані металеві носилки, вживаний металевий візок, вживаний металевий бак а всього металобрухту загальною вагою 610 кілограм, вартістю 2696,2 гривень. З викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (вирок суду стосовно якого набрав законної сили) покинули місце вчинення злочину та в подальшому, розпорядилися ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (вирок суду стосовно якого набрав законної сили) спричинили потерпілому ФОП ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано. Пояснив, що восени 2020 року (точної дати не пригадує) в місті Калуші зустрівся зі знайомим на ім`я ОСОБА_8 і за домовленістю разом пішли до гаражного масиву, що в районі АДРЕСА_4 . Там вони перелізли через бетонний паркан на загороджену територію. На тій території були різні вироби з металу. Ці металеві вироби вони разом перекинули через бетонну огорожу, а потім віднесли їх в один з гаражів неподалік того місця. Він не знає чий це був гараж, але його знайомий ОСОБА_8 мав ключі від цього гаражу. Він не пригадує, які саме вироби з металу вони викрали і скільки їх було, але не оспорює тої кількості і вартості викрадених речей, що зазначені в обвинувальному акті. Викрадали ті речі з метою в подальшому їх продати. Знає, що ОСОБА_8 продавав ті викрадені речі, але йому жодних коштів він не давав. Він не пам`ятає в який саме час доби вони викрадали ті речі. Усвідомлює, що вчинив неправомірно і розкаюється за свої дії. Просить врахувати, що в нього на утриманні перебуває мама, яка потребує матеріальної підтримки, і суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не прибув, проте подав заяву про розгляд справи без його участі. Не оспорює фактичні обставини справи, які зазначені в обвинувальному акті. Цивільний позов про відшкодування завданої шкоди не заявляє, адже викрадені речі йому повернені. На суворому покаранні не наполягає.

Поряд з визнанням своєї вини у вчиненому, вина обвинуваченого доводиться наступними доказами, які подані стороною обвинувачення і досліджені в судовому засіданні:

-протоколом огляду місця події від 02.12.2020 року з додатками. В якому зафіксовано огляд території приватного підприємства за адресою м. Калуш, вул. Окружна, 1А. Територія огороджена бетонною огорожею з металевими воротами. На території знаходиться різне майно в тому числі і вироби з металу. Під час вказаного огляду виявлено та вилучено слід підошви взуття, з якого виготовлено гіпсовий зліпок, який поміщено в спец пакет;

-відеозаписами, які містяться на оптичному носії інформації DVD-R, на яких зафіксовано, що 29.11.2020 в районі 11:00 год в денну пору доби двоє осіб перелазять через бетонну огорожу на загороджену територію. Там беруть різні вироби з металу і перекидають їх через огорожу на зовнішню сторону. Як вбачається з письмової заяви потерпілого ОСОБА_9 , він добровільно надав ці відеозаписи слідчому і вказав, що час, який відображено на відеозаписі орієнтовно на одну годину і десять хвилин відрізняється від реального часу. Під час перегляду цих відеозаписів в судовому засіданні ОСОБА_2 визнав, що на відео зафіксовано його дії, та дії його спільника ОСОБА_8 ;

-двома протоколами огляду місця події від 09.12.2020 року з додатками. В яких зафіксовано, що під час цих слідчих дій було оглянуто і вилучено викрадені в потерпілого вироби з металу, а також зафіксована їхня вага;

-копією заяви ОСОБА_10 , згідно якої він видав працівникам поліції нержавіючий бак для води вагою 65 кг;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.03.2021 року, в якому зафіксовано як під час цієї слідчої дії ОСОБА_2 розказує та показує як разом з ОСОБА_6 вчинили крадіжку металевих виробів;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 09.03.2021 року, в якому зафіксовано як під час цієї слідчої дії ОСОБА_6 розказує та показує як саме вчинив крадіжку металевих виробів з території ФОП ОСОБА_7 ;

-висновком експерта № СЕ-19/109/14/2-955ТВ/20 від 24.12.2020 року, яким визначена вартість брухту чорного металу і брухту нержавіючої сталі на момент вчинення кримінального правопорушення.

Щодо потерпілого та свідків, які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, то, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини і не оспорювання фактичних обставин справи, прокурор вважав за недоцільне викликати їх для допиту в судовому засіданні. Захисник та обвинувачений погодились з позицією прокурора і також не наполягали на допиті в судовому засіданні свідків та потерпілого. Враховуючи змагальність та диспозитивнісь кримінального провадження, суд дійшов до висновку про відсутність підстав викликати в судове засідання свідків та потерпілого для їхнього допиту.

Також сторони кримінального провадження не заявляли клопотань про дослідження в судовому засіданні будь яких речових доказів.

На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за обставин викладених в обвинувальному акті та визнаних учасниками провадження, повністю доведена. Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в сховище.

Призначаючи покарання суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також думку потерпілого і позицію прокурора.

Зокрема, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного те, що обвинувачений ОСОБА_2 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не числиться. Він має постійне місце проживання. Відсутні негативні характеристики щодо нього. Проте, він офіційно не працевлаштований. Раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочин проти власності, що вказує на відсутність у нього критичної оцінки своїх дій та його небажання вести законослухняний спосіб життя й дотримуватися загальноприйнятих правил поведінки.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому на підставі ст. 66 КК України, суд відносить повне та беззаперечне визнання вини у вчиненому правопорушенні, щире каяття та незначний розмір завданої злочином шкоди.

Обставини, які б відповідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, стороною обвинувачення в обвинувальних актах не наведено. Не встановлено таких обставин і в судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор просив врахувати даніпро особу обвинуваченого, зокрема те, що він неодноразово судимий, обставини вчинення ним злочину, таку пом`якшуючу покарання обставину як щире каяття і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Захисник просив врахувати пом`якшуючі покарання обставини, а також ту обставину, що рідний брат обвинуваченого загинув захищаючи батьківщину, та призначити його підзахисному покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Як зазначалось вище, потерпілий на суворому покаранні обвинуваченому не наполягав.

Враховуючи наведене, а головним чином те, що обвинувачений вчинив злочин будучи раніше судимим і йому вже призначалось покарання у виді позбавлення волі, однак на шлях виправлення він не став, а продовжив злочинну діяльність, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства, а покарання у вигляді позбавлення волі, яке передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Водночас, враховуючи наявності кількох вище зазначених обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, враховуючи особу винного, а також те, що злочинними діями обвинуваченого потерпілому була завдана не значна матеріальна шкода, яка до того ж на даний час вже відшкодована, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Дане покарання на думку суду відповідає передбаченій ст. 50 КК України меті покарання, зокрема, виправленню обвинуваченого, запобіганню вчинення як ним нових злочинів, так і іншими особами.

Під час досудового розслідування обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Такий запобіжний захід було обрано обвинуваченому і на стадії підготовчого провадження в суді.Враховуючи вид покарання, яке призначається обвинуваченому, його характеризуючі дані, зокрема те, що він вчинив новий корисливий злочин маючи непогашену судимість за вчинення попередніх корисливих злочинів, і переховувався від органів досудового розслідування, суд приходить до висновку, що такий запобіжний захід слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлявся.

Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України. При цьому слід врахувати, що питання щодо частини речових доказів, зокрема і викрадених речей, було вирішено вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.04.2021 (судова справа № 345/1216/21), який набрав законної сили.

Враховуючи, що вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.04.2021 (судова справа № 345/1216/21), який набрав законної сили, вирішено питання щодо скасування арешту на майно та щодо судових витрат, то відсутні підстави вирішувати ці питання даним вироком суду.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,

у х в а л и в:

Засудити ОСОБА_2 та визнати його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін і продовжити строк його дії до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 24.03.2026 року. Зарахувати в строк відбування покарання строк перебування під вартою до набрання вироком законної сили з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.

Речові докази: оптичний носій інформації із записом подій, які мали місце 29.11.2020 року, - залишити у матеріалах судової справи.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення. Засудженому, який перебуває під вартою, цей строк обчислюється з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_11