Рішення № 135873995, 21.04.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/5579/25

Провадження № 2/559/690/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представник ТзОВ «Деал Фінанс Груп» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 12.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №ДП0012325 у відповідності до вимог чинного законодавства у електронній формі. Згідно умов договору позичальнику було надано кредит у розмірі 14500 грн. строком на 84 дні із процентною ставкою 0,9% в день. Комісія за надання кредиту складає 30% від суми кредиту, що становить 4350 грн. В подальшому первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним договором ТзОВ «Деал Фінанс Груп» згідно укаденого Договору факторингу №14/10/25 від 14.10.2025. Відповідно до реєстру боржників від 14.10.2025 до Договору факторингу, ТзОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором №ДП0012325 у розмірі 24 750,88 грн. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідачка не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТзОВ «Деал Фінанс Груп», ні на рахунки попередніх кредиторів. На даний час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТзОВ «Деал Фінанс Груп», у зв`язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості у розмірі 24 750,88 грн. та судові витрати у справі.

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористалася.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

02.01.2026 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка ухвалу про відкриття провадження отримала 03.03.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відзиву на позовну заяву не подала, заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 12.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання кредиту №ДП0012325, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачці було надано кредит у розмірі 14500 грн. Строк кредитування 84 дні. Процентна ставка фіксована та складає 0,9% від суми кредиту за кожен день користування. Комісія за надання кредиту - 30% від суми кредиту. Кошти надаються безготівково шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої надано позичальником (а.с.10-11)

Згідно Додатку №1 до Договору позики, сторонами визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що загальна вартість кредиту становить 26702,74 грн.(а.с.30).

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідачка та ТОВ «ФК «МАЙБІЗ» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 14500 грн. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною квитанцією №44178-22988-56783 від 12.03.2025 та довідкою ТОВ «ПрофітГід», з яким ТОВ «ФК «МАЙБІЗ» укладено Договір про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-922 від 19.03.2024 (а.с.12 зворот-13, 45-53).

Відповідно до Довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №ДП0012325 від 12.03.2025 ідентифікований ТОВ «ФК «МАЙБІЗ». Акцепт договору позичальником, здійснений за допомогою аналога електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, представленого у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, а саме: 12.03.2025 отримала одноразовий ідентифікатор: 6Jh4g2O1. Номер телефону на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_3 (а.с.12).

14.10.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено Договір факторингу №14/10/25, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» передає ТОВ «Деал Фінанс Груп» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с.16-17).

На виконання умов Договору факторингу ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило ТОВ «ФК «МАЙБІЗ» грошові кошти у розмірі 4 500 000 грн. відповідно до платіжної інструкції №579936437.1 від 28.10.2025 (а.с.23)

Відповідно до реєстру боржників №14/10/25 від 14.10.2025 до Договору факторингу, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором №ДП0012325 у розмірі 24 750,88 грн., з яких 13609 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 8573,60 грн. - сума прострочених платежів по процентах та 2568 грн. - комісія (а.с.21зворот-22).

Згідно наданого позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп» розрахугеку, заборгованість ОСОБА_1 становить 24 750,88 грн., з яких 13609 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 8573,60 грн. - сума прострочених платежів по процентах та 2568 грн. - комісія. Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов договору, здійснила часткову оплату за Договором №ДП0012325 на загальну суму 2774,14 грн., з яких 891 грн. на погашення тіла кредиту та 1883,14 грн. - на погашення відсотків. Вказана сума відображена у розрахунку заборгованості (а.с.6).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у Цивільному Кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ ФК «МАЙБІЗ», правонаступником якого є позивач, та відповідачем виникли правовідносини у зв`язку з укладенням 12.03.2025 Договору про надання кредиту №ДП0012325. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Згідно вказаного договору відповідачці було надано кредит у розмірі 14500 грн. строком на 84 дні. Як свідчать наявні у матеріалах справи докази, на момент звернення позивача до суду, зобов`язання за вказаним Договором відповідачкою в повному обсязі не виконані. Суми, які підлягають стягненню відповідають умовам Договору та строку його дії лише на залишок неповернутої суми. Крім того, у розрахунку відображуються факти виконання відповідачкою грошових зобов`язань із зазначенням дат та сум платежів. Згідно позиції Верховного Суду України, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Також, відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку у повному обсязі не повернуті, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Судом встановлено, що понесені ТОВ «Деал Фінанс Груп» витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; Витягом з Акту прийому - передачі наданих послуг від 01.12.2025 та платіжною інструкцією від 11.12.2025 (а.с.24-28). Зменшення розміру витрат на правничу допомогу можливе виключно за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам за відповідним клопотанням іншої сторони. В іншому випадку, таке необґрунтоване зменшення є втручанням у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом. Суд зазначає, що від відповідача не надходило відповідних клопотань або заперечень щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, або інших заперечень. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Враховуючи наведене, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн. підлягають стягненню з відповідачки.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачки.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 512, 514, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію суд -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за Договором про надання кредиту №ДП0012325 від 12.03.2025 у розмірі 24 750 (двадцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 60 копійок, з яких: 13609 грн. - заборгованість за основним боргом; 8573,60 грн. - заборгованість за відсотками та 2568 грн. - комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та 4500 грн. витрат на правову допомогу, а разом 6 922 (шість тисячі дев`ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: вул. Садова, 31/33 офіс 40/3, м. Ірпінь Київська область, код ЄДРПОУ 44280974, електронна адреса dealfinance@vskgroup.com.ua.

Представник позивача: адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, адреса Садова, 31/33 офіс 40/3, м. Ірпінь Київська область, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя О.Ю. Жуковська