Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 369/3926/25
Провадження № 2-а/369/80/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участі секретаря судового засідання Алілуйко Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
В С Т А Н О В И В:
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову інспектора 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області молодшого лейтенанта поліції Олеськіва В.І. ЕНА № 4128204 від 22.02.2025.
В обґрунтування вимог заяви позивач посилався на те, що він не вчинював адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанова є протиправною та необґрунтованою, оскільки винесена без належних і допустимих доказів, що відповідали б вимогам статей 7376 КАС України. Замір швидкості здійснювався приладом TRUCAM LTI 20/20 TC008368 з порушенням установленого порядку інспектор тримав його у руках, що унеможливлює достовірне визначення швидкості транспортного засобу. Крім того, при в`їзді до населеного пункту Крупець був відсутній дорожній знак 5.70 ПДР, який інформує про ведення відеофіксації. За таких обставин факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення не доведений належними доказами, а притягнення до відповідальності є безпідставним. Матеріали даної справи не містять, а Відповідачем не надано доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TRUCAM в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений, а також того, що фіксація правопорушення здійснювалась в зоні дії дорожнього знаку 5.70. При складанні постанови відповідач не вказав про наявність доказів встановлення дорожніх знаків 5.49 та 5.50, які визначають «Початок населеного пункту» та «Кінець населеного пункту».
За таких обставин факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення не доведений належними доказами, а притягнення до відповідальності є безпідставним. Матеріали даної справи не містять, а Відповідачем не надано доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TRUCAM в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений.
Відповідач надав відзив на позов, в якому проти вимог позовної заяви заперечив, посилаючись на те, що позивачем було вчинене адміністративне правопорушення, що підтверджується належними та допустимими доказами. Так, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32378, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 25.06.2024 та чинного до 12.11.2025, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №008368 є придатним до застосування. Можливість використання пристрою «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc також підтверджується наявністю виданого ДП «Укрметртестстандарт» сертифіката перевірки типу № UA.TR. 001 241-18 Rev. 0 від 26 грудня 2018 року, сертифікатом відповідності UA.TR.001 22 054-20 виданим ДП "Укрметртестстандарт" 23.12.2020 року.
Прилад TruCam не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.76 ПДР України інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки. При зупинці патрульним автомобіля наявність попереджувального знаку не є необхідною, адже фото-, відеофіксація здійснюється не постійно, а лише в момент наявності на дільниці дороги екіпажу патрульної поліції. У межах цієї справи вбачається, що інкриміноване позивачу правопорушенням зафіксоване не в автоматичному режимі, перевищення швидкості руху відбулося на а/д М-06 Київ-Чоп, 557 км, с. Ков`ярі. Крім того, вказаний дорожній знак є інформаційно-вказівним знаком. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області адміністративний позов прийнято до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги заяв по суті. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази надані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що 22.02.2025 о 14:08 год інспектором 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області молодшого лейтенанта поліції Олеськіва В.І. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4128204. З оскаржуваної постанови слідує, що позивач 22.02.2025 о 13:52:58 в с. Ков`ярі, дорога АД М06 Київ-Чоп 557 км, керуючи транспортним засобом VOLVO S90, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в межах населеного пункту зі швидкістю 83км/год при дозволених 50 км/год, чим порушив п. 12.4. ПДР України - порушення швидкісного режиму в населених пунктах, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху TRUCAM LTI20/20 TC008368.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Факт вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, а саме світлиною та відеозаписом порушення, здійсненим лазерним вимірювачем швидкості руху TRUCAM LTI20/20 TC008368, який пройшов повірку, що підтверджується відповідним свідоцтвом, виданим Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 22-01/32378 від 12.11.2024, експертним висновком від 15.12.2023, наданим Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, сертифікатом відповідності від 23.12.2020, сертифікатом перевірки типу від 26.12.2018. Також вказаним вимірювачем зафіксовано місце фіксування порушення, а саме: М06 Київ-Чоп 557 км.
Посилання позивача про те, що межі населеного пункту не були чітко означені спростовуються також тим, що на відеозаписі порушення наявна громадська забудова, що притаманно саме населеному пункту.
Посилання позивача на відсутність дорожнього знаку 5.76 ПДР України не впливає на висновки суду, адже вказаний знак інформує про автоматичну відеофіксацію порушень Правил дорожнього руху та позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Своєю чергою вищевказаний вимірювач швидкості не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, яким фото-, відеофіксація здійснюється постійно, а таке вимірювання здійснюється лише в момент наявності на дільниці дороги екіпажу патрульної поліції.
Посилання позивача на вимоги ст. положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» суд відхиляє з таких підстав.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.
Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
А отже, положеннями ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. При чому передбачена ст. 40 Закону можливість закріплювати технічні прилади на однострої, у/на службових транспортних засобах не виключає можливості тримати такий засіб поліцейським в руках. А сам лазерний вимірювач швидкості TruCAM створений для утримання в руках під час вимірювань.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачених, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, згідно з п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, в тому числі, частиною першою статті 122 КУпАП.
Посилання позивача про те, що відповідач порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення не підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. (абз. 1, 2 ч.2, ч. 6 ст. 77 КАС України).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в зв`язку з чим судом встановлена наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність залишити постанову інспектора 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області молодшого лейтенанта поліції Олеськіва В.І. ЕНА № 4128204 від 22.02.2025 без змін, а позовну заяву без задоволення.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246, 250, 255, 268, 271, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Олеськіва Віталія Ігоровича, Департамента патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі залишити без задоволення.
Постанову інспектора 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області молодшого лейтенанта поліції Олеськіва В.І. ЕНА № 4128204 від 22.02.2025 залишити без змін.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відповідачі: ОСОБА_2 , Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Мартиненко В.С.
Судове рішення № 135873109, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 20.04.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 369/3926/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: