Рішення № 135873041, 21.04.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/118/26

Провадження № 2/364/194/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 , Володарський районний суд Київської області, у складі:

головуючої судді Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, справу за позовом

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел. НОМЕР_2 , засоби зв`язку відсутні),

представниця позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адвокат АБ «Валентини Рашкової» код ЄДРПОУ44227769, свідоцтво КС №8143/10 від 18.07.2019, діє на підставі доручення про надання безоплатної вторинної допомоги №004-1011929 від 12.12.2025, адреса: АДРЕСА_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел: НОМЕР_4 , наявний електронний кабінет)

до

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 , № тел. НОМЕР_6 , засоби зв`язку відсутні)

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

02.02.2026 представниця позивача звернулася до суду із вказаною позовною заявою, зазначаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 . Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок загальною площею 87,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Після смерті ОСОБА_4 2016 року було відкрито спадкову справу № 58 на підставі заповіту, в якому спадкоємцями майна померлого позивач на частку спадщини та його сестра ОСОБА_3 на частку спадщини. В ході видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом було встановлено, що разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 була зареєстрована його дружина ОСОБА_5 , яка на момент відкриття спадщини була пенсійного віку та мала право на обов`язкову долю у спадщині та яка заяви про відмову від прийняття спадщини не подавала. Таким чином, 21.11.2025 сторони отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/12 часток житлового будинку кожен, після смерті ОСОБА_4 .

Заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не була подана у встановлений законом строк. Тому станом на 02.12.2025 пропущений строк для прийняття/відмови від спадщини встановлений законом терміном 6 місяців, оскільки позивач не знав про наявність у його матері обов`язкової частки.

Представниця позивача, посилаючись на викладені у позові обставини та на ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 4, 12, 13, 81, 206, 263-265, 273 ЦПК України, просить суд:

- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 протягом трьох місяців з дня вступу рішення суду в законну силу;

-витребувати спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 .

06.02.2026 судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.03.2026, витребувано від Володарської державної нотаріальної контори інформаційну довідку зі Спадкового реєстру та копію спадкової справи до майна померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

05.03.2026 підготовче судове засідання не відбулося та було відкладено на 24.03.2026, у зв`язку з неповідомленням відповідачки про відкриття провадження та про час і місце судового розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.03.2026 призначено справу до судового розгляду на 21.04.2026.

У судове засідання позивач та його представниця не з`явилися. На адресу суду надійшли заяви, якими представниця позивача та сам позивач просять суд розгляд справи провести без їх участі. Позовні вимоги підтримують та просять суд позов задовольнити (а.с. 77, 79 ).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про відкриття провадження та про місце та час його проведення. Своєю письмовою заявою просить суд розгляд справи провести без її участі. Проти позовних вимог не заперечує, на спадщину не претендує (а.с. 78 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, дослідивши спадкову справу, матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача та відповідача - ОСОБА_4 (а.с. 16). Відповідно до копій свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 21.11.2025, зареєстрованими в Спадковому реєстрі за № 1-824 та № 1-825 після його смерті на підставі заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Біліївської сільської ради Володарського району Київської області 22.03.2010 за № 14, спадкоємцями на 1/2 частку кожному зазначеного у заповіті майна є сторони у справі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво складається з 5/6 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 18-21).

Таким чином, 21.11.2025 сторони отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 5/12 часток житлового будинку кожен, після смерті ОСОБА_4 . Право спільної часткової власності позивача на зазначений житловий будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за № 62422670 (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 17). Після смерті останньої відкрилася спадщина за законом, зокрема до складу якої увійшла 1/6 частка житлового будинку, місцезнаходження якого за адресою: АДРЕСА_4 .

Крім того, з поданої на виконання ухвали суду від 06.02.2026 копії спадкової справи № 81/2020 після ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 84120771 від 10.02.2026 вбачається, що за життя, 22.03.2010 ОСОБА_5 вчинила розпорядження, яким заповіла належну їй земельну ділянку площею 4,394 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Біліївської сільської ради згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 113604 своїй дочці ОСОБА_3 (а.с. 44).

Відповідач ОСОБА_3 своєчасно звернулася до нотаріуса та прийняла спадщину за заповітом, про що свідчить копія відповідного Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що міститься у спадковій справі № 81/2020 та яке зареєстроване в Спадковому реєстрі за № 651 (а.с. 59).

Ступінь споріднення ОСОБА_5 , яка є матір`ю позивача - ОСОБА_1 та відповідача - ОСОБА_3 , підтверджується копіями їх свідоцтв про народження (а.с. 10, 13).

Оскільки сторони отримали свідоцтва про право на спадщину після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , лише 21.11.2025, тоді вони й дізналися про наявність у їх матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , обов`язкової частки спадщини у майні її чоловіка. А відтак станом на день звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після матері - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) строк для прийняття/відмови від спадщини встановлений законом терміном у 6 місяців з часу відкриття спадщини, був уже пропущений. Враховуючи зазначене, позивач отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій з підстав пропуску строку звернення до нотаріуса (а.с. 28).

Вирішуючи позовні вимоги, суд, виходить із наступних міркувань.

Так, відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ст. ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини відповідно до ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Ч. 3 ст. 1266 ЦК України зазначає, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно положень ст. 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, від 17.10.2019 у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30.01.2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 у справі № 450/1383/18 (провадження № 61/21447св19).

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців: 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує необізнаність про наявність у його матері обов`язкової частки у спадщині, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_4 , зокрема, на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Таку причину пропуску суд вважає поважною та в своїй сукупності є об`єктивні обставини, що перешкоджали позивачу своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК України.

Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019, справа № 565/1145/17, правила частини третьої ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, те, що відповідачка не має заперечень щодо задоволення позову, позивач є спадкоємцем після смерті своєї матері, іншим спадкоємцем, яка вже прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 є його рідна сестра - відповідач ОСОБА_3 , яка не претендує на частку матері на житловий будинок. А відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За вимогами ст. ст. 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

24.02.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено режим воєнного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 24.06.2022 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов переконання, що позивач пропустив строк прийняття спадщини, з поважних об`єктивних причин. Захистити своє порушене право в досудовому порядку не може. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення його від спадкування. Відтак, позов слід задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, терміном в три місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1268-1270, 1272 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 4, 12, 80, 81, 89, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268, 354 Цивільного процесуального Кодексу України, суд,

ВИРШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), додатковий строк терміном в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 1.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун