Ухвала суду № 135867123, 20.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1049/26

Провадження № 1-кп/638/1282/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченої - ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 , розглянувши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 15.01.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72026001600000001 від 15.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 205-1, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов зазначений обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості відносно ОСОБА_4 , який призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

Прокурор, обвинувачена та її захисник просять затвердити угоду про визнання винуватості останньої.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості затвердження вказаної угоди, та дослідивши її, вважає, що в затвердженні угоди про визнання винуватості слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Статтею 472 КПК України встановлено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Нормами статті 470 КПК України встановлено, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати такі обставини: ступінь тяжкості та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; характер і тяжкість обвинувачення (підозри), наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Також, умови угоди повинні відповідати інтересам суспільства. Кримінальне правопорушення є суспільно небезпечним діянням, за яке закон передбачає кримінальне покарання. У зв`язку із цим, законодавець, перед, укладенням угоди про визнання винуватості, зобов`язав прокурора врахувати наявність суспільного інтересу у викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до частини сьомої статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що підозрювана ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 205-1, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 209 КК України, в обсязі повідомленої підозри від 15.01.2026, оголошеній у кримінальному провадженні № 72024001600000020 від 24.10.2024 і зобов`язується: а) беззастережно визнати підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 205-1, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 209 КК України, в обсязі повідомленої підозри від 15.01.2026, оголошеній у кримінальному провадженні № 72024001600000020 від 24.10.2024; б) сприяти викриттю кримінальних правопорушень щодо внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «ВІЛЬНО ТРЕЙД», завідомо неправдивих відомостей, а також в умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, а також щодо здійснення з використанням реквізитів ТОВ «ВІЛЬНО ТРЕЙД» фінансових операції з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені за попередньою змовою ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, досудове розслідування відносно яких здійснюється у кримінальному провадженні № 72024001600000020 від 24.10.2024.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468- 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

При цьому, зазначені вище обставини, які прокурор зобов`язаний врахувати при вирішенні питання щодо можливості укладення угоди, якщо вони дійсно мають місце, відповідно до вимог статей 470, 472 КПК України, повинні знайти своє конкретизоване відображення безпосередньо у змісті угоди про визнання винуватості, як істотні для відповідного кримінального провадження, обставини.

Між тим, як вбачається із змісту наданої суду угоди про визнання винуватості, всупереч зазначеним вище вимогам КПК України, угода таких обставин не містить та само по собі визнання винуватості ОСОБА_4 не розкриває ступінь та характер сприяння з її боку у проведенні кримінального провадження.

Сторони (прокурор і підозрювана ОСОБА_4 ) погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 205-1, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 209 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 205-1, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 209 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати керівні посади підприємств, а також займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 рік. В угоді зазначено, що конфіскація майна, відповідно до положень статті 77 КК України, застосована бути не може.

Сторони (прокурор і підозрювана ОСОБА_4 ) погоджуються на призначення ОСОБА_4 остаточного покарання, з урахуванням положень ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати керівні посади підприємств, а також займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 рік.

Сторони (прокурор і підозрювана ОСОБА_4 ) на підставі положень ст. 75 КК України погоджуються на звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням (згідно ч. 3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом).

Сторони (прокурор і підозрювана ОСОБА_4 ) погоджуються, що, з урахуванням положень ст. 100 КПК України, долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити наступним чином, а саме, на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до предметів кримінального правопорушення грошових коштів на загальну суму 10 290 066,94 грн, розміщених на рахунках ТОВ «ВІЛЬНО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45341723): 587 655,24 грн на рахунку № НОМЕР_1 (980-українська гривня) в АТ «ПРАВЕКС БАНК» (код ЄДРПОУ 14360920, адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2), 9 702 411,70 грн на рахунку № НОМЕР_2 (980-українська гривня) в АТ «ОЩАДБАНК» (код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г), шляхом їх примусового безоплатного вилучення у власність держави, попередньо скасувавши ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2024 (справа № 947/36717/24) в частині накладення арешту на указане майно.

Умови угоди створюють враження формального використання інституту визнання винуватості, що суперечить публічним інтересам та принципам верховенства права.

Таким чином, умови угоди про визнання винуватості не відповідають вимогам справедливості, розумності та законності, що суперечить положенням статті 65 Кримінального кодексу України.

У підготовчому судовому засіданні також встановлено, що обвинувачена не у повному обсязі розуміє зміст підписаної угоди про визнання винуватості, що дає підстави про наявність сумнівів у добровільності укладення угоди.

З огляду на викладене, а також умови угоди про визнання винуватості від 15.01.2026, суд вважає за необхідне відмовити у її затвердженні.

Керуючись статтями 2, 65, 314, 468, 472, 474 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У затвердженні угоди про визнання винуватості від 15.01.2026 відмовити.

Роз`яснити сторонам, що повторне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. У разі повторної відмови судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не допускається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 21.04.2026.

Суддя ОСОБА_1