Рішення № 135866675, 20.04.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2714/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Памірський Максим Анатолійович звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 та просить стягнути з неї на користь позивача заборгованість за договором №463881-КС-005 про надання кредиту від 02 червня 2024 року у загальному розмірі 19395,58 грн. Одночасно просить стягнути з відповідачки судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 (надалі - відповідачка) було укладено договір №463881-КС-005 про надання кредиту, відповідно до умов якого відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 7000,00 грн строком на 16 тижнів зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії, на засадах строковості, поворотності та платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію на умовах, визначених цим договором. Вказаний договір укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та підписано відповідачкою із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідачки. Внаслідок неналежного виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, що полягало у порушенні обов`язку щодо своєчасного та повного повернення грошових коштів, сплати процентів та комісії, станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 19395,58 грн.

У позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка, будучи двічі належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про її виклик (а.с. 25, 27), у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача та наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір №463881-КС-005 про надання кредиту.

Вказаний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами.

Згідно з п. 2.2 договору тип кредиту - кредит.

Відповідно до п. 2.3 договору строк, на який надається кредит, становить 16 тижнів.

Згідно з п. 2.4 договору стандартна процентна ставка за кредитом становить 1,50000000 в день, фіксована, а знижена процентна ставка за кредитом становить 1,16272505 в день, фіксована.

Відповідно до п. 2.5 договору комісія за надання кредиту становить 1050,00 грн та нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.

Згідно з п. 2.6 договору загальний розмір наданого кредиту становить 7000,00 грн.

Відповідно до п. 2.7 договору строк дії договору - до 22.09.2024 року.

Як убачається з паспорта споживчого кредиту, наданого відповідачці до укладення договору, сума кредиту становила 7000,00 грн, строк кредитування - 113 днів, комісія - 1050,00 грн, загальні витрати за кредитом - 9135,33 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника - 16135,33 грн, реальна річна процентна ставка - 23560,70 %.

Крім того, у матеріалах справи містяться оферта від 02 червня 2024 року, акцепт цієї оферти, анкета клієнта та візуальна форма послідовності дій клієнта і Товариства в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Із зазначених доказів убачається, що відповідачка через особистий кабінет подала заявку на отримання кредиту, вказала свої персональні дані, номер телефону, електронну адресу, реквізити платіжної картки, отримала паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання, після чого отримала індивідуальну оферту та акцептувала її шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Візуальною формою послідовності дій підтверджується, що 02.06.2024 року о 12:39:23 відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту та інформаційне повідомлення одноразовим ідентифікатором UA-5481, а після цього ознайомилася з офертою та прийняла її умови.

Також матеріалами справи підтверджується, що 02 червня 2024 року позивач направив відповідачці одноразовий ідентифікатор UA-8414 на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений нею в анкеті клієнта, а відповідачка використала цей одноразовий ідентифікатор для підписання договору №463881-КС-005.

У реквізитах оферти, акцепту та самого договору містяться однакові персональні дані відповідачки, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання, паспортні дані, РНОКПП, номер електронного платіжного засобу, номери телефонів та електронна адреса.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, є таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, якщо такий спосіб підписання погоджений сторонами.

Таким чином, укладення кредитного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам чинного законодавства та не потребує наявності власноручного підпису сторони.

Отже, зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про належне укладення кредитного договору саме відповідачкою та підтверджують факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Судом також встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором про надання кредиту, що підтверджується належними письмовими доказами, наявними у матеріалах справи. Так, відповідно до підтвердження Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, на підставі платіжної інструкції №3dcbc729-20c4-11ef-b90a-000c29d57ed2_1, 02 червня 2024 року о 12 годині 41 хвилині було здійснено переказ грошових коштів у сумі 7000,00 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на платіжну картку №4731187391, отримувачем яких є ОСОБА_1 , з призначенням платежу - перерахування коштів згідно з кредитним договором №463881-КС-005 від 02.06.2024 року.

Крім того, із листа АТ КБ «ПриватБанк», наданого на виконання ухвали суду, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , а з долученої до листа виписки за рахунком убачається зарахування 02.06.2024 року на вказану картку грошових коштів у сумі 7000,00 грн.

Із реквізитів оферти, акцепту та договору також вбачається, що саме номер електронного платіжного засобу НОМЕР_2 був зазначений відповідачкою як належний їй платіжний інструмент.

За таких обставин суд доходить висновку, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт їх отримання відповідачкою за кредитним договором є належним чином підтвердженими матеріалами справи.

Разом із тим матеріалами справи встановлено, що відповідачка належним чином умови договору про надання кредиту не виконала, оскільки у передбачений договором строк, який сплинув 22 вересня 2024 року, отримані грошові кошти, нараховані проценти та комісію у повному обсязі не сплатила, у зв`язку з чим допустила порушення строків виконання грошових зобов`язань.

Як убачається з поданих позивачем розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості, станом на 27 листопада 2025 року за відповідачкою обліковується заборгованість у загальному розмірі 19395,58 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 7000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом у розмірі 11345,58 грн, заборгованості за комісією у розмірі 1050,00 грн та 0,00 грн заборгованості за штрафами.

Суд враховує, що розрахунок заборгованості виконано станом на 27 листопада 2025 року, містить відомості про дату надання кредиту, суму первісного кредиту, розмір стандартної та зниженої процентної ставки, щоденне нарахування процентів, а також підсумкову суму заборгованості.

Поданий розрахунок заборгованості відповідачкою не спростований, альтернативного розрахунку суду не надано, а доказів неправильності визначення розміру заборгованості матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав сумніватися у достовірності та обґрунтованості заявленої до стягнення суми. При цьому, відповідачкою не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення заборгованості за договором про надання кредиту або спростовували факт отримання грошових коштів.

Суд також бере до уваги, що в паспорті споживчого кредиту та у позовній заяві наведені умови щодо денної процентної ставки, загальних витрат за кредитом та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, а денна процентна ставка розраховується у процентах за визначеною законом формулою.

Таким чином, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором про надання кредиту не виконала, у визначений договором строк грошові кошти, нараховані проценти та комісію не сплатила, внаслідок чого утворилася заборгованість, що є підставою для її стягнення у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, що склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав свого обов`язку у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором про надання кредиту належним чином не виконала, отримані грошові кошти, проценти та комісію у встановлений строк не сплатила, а позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Крім того, позивачем були понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн за подання позовної заяви, що підтверджується платіжною інструкцією №21232 від 16 грудня 2025 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - покладаються на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, у відповідності до статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 223, 247, 280 ЦПК України, статтями 204, 205, 207, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 8 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №463881-КС-005 про надання кредиту від 02 червня 2024 року у загальному розмірі 19395,58 грн (дев`ятнадцять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 58 копійок), яка складається з: 7000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 11345,58 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом; 1050,00 грн - заборгованості за комісією; 0,00 грн - заборгованості за штрафами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», юридична адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області 15 листопада 2006 року.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.