Ухвала суду № 135866403, 21.04.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.04.2026Справа № 554/5619/26 Провадження № 2-з/554/35/2026

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2026 року м. Полтава

Суддя Шевченківського районного суду м.Полтави Гольник Л.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.11.2021 року, на виконання Форвардного контракту №0003829К/21 від 18.06.2021 року ТОВ «Новобуд 2004 Гарант» (Продавець) уклав з ОСОБА_2 (Покупець) договір купівлі-продажу майнових прав № МП/Євр183-167, відповідно до якого ТОВ «Новобуд 2004 Гарант» зобов`язувалося передати у власність ОСОБА_2 права на об`єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 - оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до квитанції №164710049 від 10.11.2021 року ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок ТОВ «Новобуд 2004 Гарант» сплачено кошти у повному обсязі в сумі 889 200,00 грн., таким чином виконано зобов`язання по сплаті вартості об`єкту нерухомості у строки та на умовах, визначених Договором.

Державним реєстратором виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавської області - Веременич Дмитром Сергійовичем 13.06.2025 року здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , майнові права на яку було придбано ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № МП/Євр183-167 від 10.11.2021 року, за новим власником без будь-яких на те законних підстав, а саме: за ОСОБА_3 .

Як вбачається з переліку документів, які подавалися Державному реєстратору, 02.06.2022 року між ТОВ «НОВОБУД 2004 ГАРАНТ», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір, однак ОСОБА_2 не підписувала зазначеного договору та не могла підписувати будь-які договори, в тому числі і на відступлення прав на вказану квартиру, оскільки ще 24.05.2022 року виїхала за межі території України і повернулася лише 17.09.2022 року. Дана інформація підтверджується відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України.

У свою чергу, директор ТОВ «Новобуд 2004 Гарант» Матюхін Руслан Анатолійович також будь-які договори не підписував, в тому числі не підписував документи, які складалися нібито 11.06.2025 року та були подані ОСОБА_3 державному реєстратору для внесення записів про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, оскільки перебував поза межами України, що підтверджується окрім іншого інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України.

Водночас донька ОСОБА_2 ОСОБА_4 17.11.2021 року уклала з ТОВ «Новобуд 2004 Гарант» договір купівлі продажу майнових прав № МП/Євр183-210. Однак, того ж 02.06.2022 року, як і у випадку з ОСОБА_2 , набувачем майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 , майнові права на яку належали ОСОБА_4 , став ОСОБА_3 , який 30.05.2025 року уступив майнові права на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_5 , а той в свою чергу 19.01.2026 року уступив майнові права на користь ОСОБА_6 , яка на сьогоднішній день є власником квартири АДРЕСА_2 . Проте 02.06.2022 року ОСОБА_4 також перебувала за межами України, а саме виїхала за межі України 19.03.2022 року та повернулася 09.08.2022 року, що окрім іншого підтверджується інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України.

У свою чергу, згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України директор ТОВ «Новобуд 2004 Гарант» ОСОБА_7 з 28.07.2023 року виїхав за межі України, що свідчить про неможливість підписання ним як договорів відступлення майнових прав від 30.05.2025 року та від 19.01.2026 року, так і інших документів, які використовувалися вищевказаними особами для незаконного позбавлення сім`ї ОСОБА_8 належних їм квартир.

Таким чином, заявник вважає, що у разі не застосування заходів забезпечення позову, має місце обґрунтований ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на неможливість виконати рішення суду у даній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки перереєстрація спірної квартири на третіх осіб позбавить можливість ОСОБА_2 у разі винесення рішення на її користь відновити своє порушене право.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є вжиття негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Також суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.05.2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19), що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов необхідно забезпечити, оскільки між сторонами дійсно наявний спір і невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити ефективний судовий захист, та таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Також суд не вбачає необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення, оскільки такий спосіб забезпечення позову з врахуванням предмету позову не може спричинити збитки відповідачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення до Полтавського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Л.В.Гольник