Ухвала суду № 135864196, 21.04.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15756/25

Провадження № 2-п/357/42/26

У Х В А Л А

21 квітня 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Бондар Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 заяву про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

26.03.2026 представник заявника - ОСОБА_1 , адвокат Зачепіло Зоряна Вікторівна, звернулася до суду з даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, що зареєстрована судом 02.04.2026, у якій просить переглянути заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2026 у справі №357/15756/25, скасувати його і призначити справу до нового розгляду. Також, просила поновити пропущений строк на подачу заяви, про перегляд заочного рішення, оскільки про заочне рішення суду від 20.01.2026 відповідач дізналася лише 06.03.2026.

Заяву обґрунтовує тим, що відповідач жодних документів ні від суду, ні від позивача не отримувала тому і не могла взяти участь у справі та надати свої заперечення стосовно заявлених вимог ТОВ «Коллект Центр». Оскільки, ОСОБА_1 як відповідач у справі не була належним чином повідомлена про розгляд справи за своєю участю, чим було порушено її право на доступ до правосуддя. Ухвалу про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 не отримувала, із текстом позовної заяви не була ознайомлена та не знає її зміст. Про ухвалене заочне рішення дізналася лише 06.03.2026 після відкриття виконавчого провадження №80387943 та блокування приватним виконавцем банківських рахунків, із текстом якого ознайомилась в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки знову ж таки судом було порушено норми ст. 272 ЦПК України щодо відправлення копії судового рішення. Що стосується заперечення проти позовних вимог позивача, то вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, адже позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог, а надані ним докази є недостатніми, та не дають підстав дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмету доказування, тому позов є необґрунтованим, з огляду на наступне. Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Тому, лише виписки по рахункам або касовий документ можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, в разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем. Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі. Відтак, надані позивачем розрахунок заборгованості та витяг з реєстру боржників до договору факторингу не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості. Таким чином, при винесені заочного рішення судом не було враховано всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору по суті.

06.04.2026 судом постановлено ухвалу, якою поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято до провадження заяву, про перегляд заочного рішення та призначено її розгляд на 21.04.2026 15:30.

14.04.2026 представник позивача, директор ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Марія Ткаченко, подала до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких зазначила, що ознайомившись з заявою про перегляд заочного рішення, вважає її безпідставною, необґрунтованою, не підтвердженою доказами, а тому заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне. В рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2026 вказано, що відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, отже, матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про судову справу. Також зазначає, що на сьогодні користувач мобільного застосунку «Дія» як учасник судового процесу отримує повідомлення з інформацією про назву та адресу суду, номер зали судового засідання, єдиний унікальний номер справи, суть спору та сторони у справі, судові рішення. Тому, відповідач могла та мала можливість і нічим не була обмежена щодо набуття інформації по даній справі. Позивач просить Шановний Суд врахувати той факт, що адреса, яка зазначена у позовній заяві, ідентична адресі, яку Відповідач зазначив в заяві про перегляд заочного рішення, а саме: АДРЕСА_1 і саме на цю адресу направлялись матеріали по справі. Тому вважає, що підстави для перегляду заочного рішення у справі є недоведеними. Більш того, ще 27.01.2026 на сайті ЄДРСР було оприлюднено оскаржуване заочне судове рішення, з яким відповідач мав змогу ознайомитись. Позивач розцінює заяву про перегляд заочного рішення відповідача необґрунтованою, так як не дотримані умови (обставини), за яких заочне рішення підлягає скасуванню, а саме, відповідач не посилається на жодні обставини та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, вся зазначена аргументація заявником була досліджена судом в заочному рішенні Ознайомившись із даною заявою про перегляд заочного рішення, вважаємо зазначити наступне Відповідач наголошує на тому, що долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості за кредитними договорами не можуть вважатися належними доказами та не доводять розміру заборгованості. Проте, в матеріалах справи наявна виписка по рахунку за період з 07.08.2018 по 04.03.2024 та розрахунок заборгованості згідно договору №630984506, також міститься меморіальний ордер № 3049722 від 31.01.2020, виписки по особовим рахункам з 30.01.2020 по 17.05.2021 та за період з 30.01.2020 по 21.05.2021, розрахунок заборгованості згідно кредитного договору № 491019415, які є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку. Звертає увагу, що розрахунки заборгованості відповідача, які містяться в матеріалах даної справи, були підготовлені на підставі відомостей, зазначених у виписках по карткових рахунках відповідача, відтак такі розрахунки є належними та достатніми доказами у справі. Відповідач нівелює інститут заочного розгляду справи та зловживає своїми процесуальними правами, що в свою чергу є неприпустимим, порушує принцип ефективності судової системи та обов`язковості судових рішень. Тому, просить заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 20.01.2026 у справі № 357/15756/25, залишити без задоволення, а заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2026 залишити без змін.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, представник позивача, директор ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Марія Ткаченко, у запереченнях на заяву просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оглянувши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №357/15756/25, при вирішенні заяви про перегляд заочного рішення виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2025 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

20.01.2026 заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № CCNG-630984506 від 07.08.2018 та за договором № 491019415 від 30.01.2020 у розмірі 109865,25 грн, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, всього 5422,40 грн

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

П. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 визначено, що суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Поважними причинами, на думку суду, можуть бути лише ті обставини, які об`єктивно перешкоджали явці відповідача до суду, і які безумовно, повинні бути документально підтверджені відповідними доказами, і в силу вимог ст. 285 ЦПК України, повинні бути подані відповідачем до його заяви про перегляд заочного рішення. Разом із цим, сама по собі поважність причин неявки у судове засідання не може бути підставою для скасування судом заочного рішення. Для цього відповідач зобов`язаний подати докази, які мають значення для справи та можуть призвести до ухвалення рішення, яке за своїм змістом повністю чи частково протилежне винесеному судом заочному рішенню, або може призвести до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то суд ухвалив би інше рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , і відповідач повідомлялася про судове засідання призначене на 11.11.2025, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за вказаною адресою її реєстрації місця проживання, яка повернулася з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України №127/2871/16-ц від 20.06.2018, зазначено, що повернута судова повістка з причини - «закінчення терміну зберігання», що не свідчить про відмову позивача від одержання повістки чи про його незнаходження за адресою, не є належними способами повідомлення позивача про розгляд справи, який в такому випадку відкладається.

Також, у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 №522/106/15-ц зроблено правовий висновок, що судові повістки про розгляд справи, призначений судом, ні позивач, ні її представник не отримували, що підтверджується поверненими до суду апеляційної інстанції повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою служби поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання», а розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод».

Крім того, у постанові у постанові від 18.01.2023 у справі №947/15524/20 Верховний Суд зазначив, що повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.

Також, ОСОБА_1 повідомлялася про судове засідання на 16.12.2025 та 20.01.2026, шляхом направлення судової повістки за вказаною адресою її реєстрації місця проживання, яка повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18 наведено правову позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Також, згідно положення ч. 11 ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки з опублікуванням оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України та проставленням у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу копії позовної заяви з додатками до неї, які направлялися позивачем з урахуванням норм ч. 1 ст. 177 ЦПК України, оскільки позов поданий через підсистему «Електронний суд».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідач не мала можливості подати до суду відзив на позовну заяву разом із запереченнями проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими вона не погоджується із посиланням на відповідні докази.

Також, суд приймає до уваги міркування відповідача викладені у заяві щодо доводів позивача та доданих до позову доказів, оскільки вони мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, враховуючи зазначене, виходячи з принципів цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення підлягає до задоволення.

При визначенні дати проведення судового засідання враховується кількість справ, що перебувають в провадженні судді, що зумовлено фактичною кількістю працюючих суддів в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.

Керуючись ст. ст. 287-288, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву задовольнити.

Скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 29 червня 2026 року о 11:30 год.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://court.gov.ua/sud1003/.

Ухвала оскарженню окремо від рішення не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена 21.04.2026.

Суддя: О. В. Бондаренко