Рішення № 135863986, 21.04.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/307/26

Номер провадження 2/289/792/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2026 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у сумі 37535,62 грн. за кредитним договором б/н від 21.04.2022 в розмірі 44997,81 грн. посилаючись на те, що остання 21.04.2022 ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт кредиту, після чого з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» власноручно на планшеті підписала Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови : тип кредиту та розмір кредитного ліміту відновлювальна кредитна лінія до 200000,00 грн., тип кредитної картки «Універсальна», строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка 42,0% річних; узгоджено розмір та періодичність платежів, розмір мінімального обов`язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно та ін. Заяву відповідачем підписано власноручно на планшеті.

Відповідач отримала кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 03/26, тип Універсальна, користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитом, але припинила своєчасно надавати позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості, а також підтверджується випискою по рахунку.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 26.01.2026 має заборгованість 44997,81 грн., яка складається з наступного: 36105,51 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 8892,30 грн. заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами в сумі 2662,40 грн.

До позову додав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.6), та просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності позивача (а.с.5).

Ухвалою від 23.02.2026 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 26.03.2026, визначено відповідачу строк для подання відзиву (а.с.54). Копію ували направлено сторонам, однак направлена відповідачу кореспонденція повернулася до суду 27.11.2025 з позначкою «адресат відсутній» (а.с.59), в зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 21.04.2026, про що повідомлено учасників згідно вимог чинного процесуального законодавства.

У справі № 911/3142/19 Верховний Суд у постанові від 18.03. 2021 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду. Обов'язок «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника про засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні (подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17.

Окрім направлення повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, ОСОБА_1 також повідомлялася про дати судових засідань шляхом направлення повідомлення у додаток «Viber» щодо судової повістки-повідомлення про судове засідання на вказаний в позовній заяві номер телефону відповідача (а.с.58,62), таким чином судом застосовано всі можливі способи повідомити відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує. Також вказав, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі (а.с.5).

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, про що судом протокольно винесено ухвалу.

Урівноваженням прав відповідача є його право на перегляд заочного рішення, подачу всіх доказів, які він міг подати у судовому засіданні, а також на нову оцінку наявних у справі доказів з урахуванням його позиції.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 81 ч. 1 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач має чинну банківську ліцензію за №22 на право надання банківських послуг від 05.10.2011 та Статут АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.41 на звороті - 44).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2022 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в якій остання на підставі власного волевиявлення підписанням заяви приєдналася до умов і правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», приймає всі права та обов`язки та зобов`язується їх належним чином виконувати. Основні умови кредитування відновлювана кредитна лінія, розмір кредитного ліміту не перевищує 200000,00 грн. для карт «Універсальна», строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, спосіб і строк надання кредиту - безготівковим шляхом, процентна ставка 42% річних для карт «Універсальна» (а.с.8-19,20-24).

Заяву про приєднання до умов та правил надання послуг та Паспорт споживчого кредиту відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.

Факт відкриття позивачем кредитної лінії відповідачеві ОСОБА_1 підтверджується Випискою за договором № б/н за період з 21.04.2022 по 27.01.2026, наявної у матеріалах справи, з якої вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними коштами, здійснюючи фінансові операції, в тому числі перекази, оплати в магазинах, зняття готівки у банкоматах тощо (а.с.33-34); Довідкою підтверджується підписання між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредитного договору б/н, за яким надано кредитні картки: НОМЕР_1 дата відкриття 21.04.2022, строк дії 03/26, тип карта Універсальна (а.с.27); Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 підтверджується інформація про старт карткового рахунку 21.04.2022, подальші зміни кредитного ліміту, який 30.01.2024 було збільшено до 35000,00 грн. (а.с.28).

Взяті на себе зобов'язання за договором № б\н від 21.04.2022 Банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси, в порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконувала.

Згідно з наданим банком розрахунком, відповідач з 01.11.2023 витрачала кредитні кошти та вносила платежі на погашення кредиту, має заборгованість станом на 26.01.2026 за тілом кредиту у розмірі 36105,51 грн. та за простроченими відсотками в розмірі 8892,30 грн., а загальна заборгованість за наданим кредитом становить 44997,81 грн. (а.с.29-32).

Вказані обставини не спростовані відповідачем.

У постанові Верховного Суду від 30.06.2023 в справі N 274/7221/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Водночас, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно виписка за рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 20.10.2020 у справі № 456/3643/17), від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14, від 17.12.2020 у справі N 278/2177/15.

Таким чином, виписка з карткового рахунку, додана до позовної заяви, а також наданий позивачем розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами, що підтверджують розмір заборгованості за тілом кредиту, а також доказом існування між сторонами кредитних правовідносин, ураховуючи факт користування позичальником кредитними коштами та часткового повернення отриманих коштів у кредит.

Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, користувалася ними однак, в порушення умов договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, розмір якої ним не спростовано, контррозрахунок суду не надано, а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню та, відповідно до статі 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 89, 141, 263-265, 274-279, 280-282, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором №б/н від 21.04.2022 в розмірі 44997,81 грн. (сорок чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто сім грн. 81 коп.), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.), а всього 47660,21 грн. (сорок сім тисяч шістсот шістдесят грн. 21 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО