Рішення № 135863686, 21.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/14795/25

2/296/1000/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) Какун А.С. звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_2 (відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №С21.169.79729 від 06.11.2017 - 14 746,63 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначала, що 06.11.2017 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №С21.169.79729. Внаслідок не належного виконання зобов`язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість у сумі 14 746,63 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 4 968,01 грн та сума заборгованості за відсотками 9 778,62 грн.

1.3. Зазначала, що 17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 17.11.2023, укладеним між позивачем та АТ «Ідея Банк», ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №С21.169.79729 від 06.11.2017 в сумі 14 746,63 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 4 968,01 грн та сума заборгованості за відсотками 9 778,62 грн. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 16.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №26/14795/25, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

2.2. Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. Однак, поштове відправлення адресоване ОСОБА_2 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

2.3. Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

2.4. 11.02.2026 від представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якій просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що позивач не надав суду обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, також є не зрозумілим порядок та строк нарахування відсотків. Просив зарахувати сплачені відповідачем відсотки та комісії після травня 2019 року в тіло кредиту, оскільки відповідач з травня 2019 року проходить службу в Збройних Силах України, а тому нарахування відсотків після 31.05.2019 є порушенням норм чинного законодавства.

2.5. 18.02.2026 від представника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Ромаченко Д.П. через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, у яких зазначала, що факт укладення кредитного договору відповідачем у відзиві не спростовується, а відтак визнає отримання кредитних коштів та визнає свою обізнаність щодо умов кредитного договору. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань та які спростували б суму заборгованості. Сторонами були визначені та погодженні усі істотні умови надання кредиту. Відповідач не надала первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у неї є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

2.6. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, надходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 06.11.2017 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено угоду №С21.169.79729 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, згідно з якою банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватися в рамках угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard (а.с.5).

3.2. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 гривень; ліміт кредитної лінії доступний клієнту на момент укладення угоди становить 5000 грн.; процентна ставка за користування лімітом становить 24,00% річних (п.п. 3.1, 3.2 та 3.3).

3.3. Черговість погашення вимог банку, здійснюватимуться згідно умов договору, а також відповідно до тарифів, які розміщені на сайті банку за адресоюwww.ideabank.ua. Підписанням угоди клієнт підтверджує, що ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, реальною річною процентною ставкою та з загальною вартістю кредитної лінії, які зазначені в п.5.11 цієї угоди(п. 4).

3.4. Позовна давність за спорами, що випливають з угоди, включаючи, але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, сплати неустойки (штрафів) тощо, становить 10 (десять) років (п. 6).

3.5. Ця угода укладається з дня її підписання сторонами та діє протягом строку кредитуванням, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за угодою (п. 7).

3.6. Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому міститься основна інформація щодо умов кредитування (а.с.6).

3.7. За даними банківської виписки з банківського рахунку ОСОБА_2 за період з 06.11.2017 по 17.11.2023, слідує, що відповідач отримала кредитні кошти та частково погашала заборгованість (а.с.17-20).

3.8. 17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №17112023, за умовами якого АТ «Ідея Банк» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги по реєстрам боржників, зокрема, до відповідача за кредитним договором №С21.169.79729 від 06.11.2017, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права такої вимоги (а.с.22-23).

3.9. Відповідно до реєстру боржників від 17.11.2023 до договору факторингу №17112023 від 17.11.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №С21.169.79729 від 06.11.2017 в розмірі 14 746,63 грн., з яких: 4 68,01 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 9 778,62 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.25).

3.10. Відповідно до платіжної інструкції №20494 від 20.11.2023 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно договору факторингу №17112023 від 17.11.2023 здійснило оплату на користь АТ «Ідея Банк» в сумі 3 633 000,00 грн (а.с.24).

3.11. Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №С21.169.79729 від 06.11.2017 розмір кредитної заборгованість відповідача становить 14 746,63 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 4 968,01 грн та сума заборгованості за відсотками 9 778,62 грн (а.с.21).

3.12. Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_1 від 28.05.2019 ОСОБА_2 з 31.05.2019 проходить військову службу за контрактом (а.с.55-57).

IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2017 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено угоду №С21.169.79729 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, згідно з якою банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня, за умовами якого: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 гривень; ліміт кредитної лінії доступний клієнту на момент укладення угоди становить 5000 грн.; процентна ставка за користування лімітом становить 24,00% річних.

5.2. На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано банківську виписку з рахунку ОСОБА_2 за період з 06.11.2017 по 17.11.2023, згідно якої відповідач отримала кредитні кошти та частково погашала заборгованість.

5.3. Суд зауважує, що виписка з банківському рахунку є належним доказом користування кредитними коштами та наявності заборгованості, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання нею своїх обов`язків з погашення кредиту.

5.4. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20.

5.5. Таким чином, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

5.6. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.7. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

5.8. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

5.9. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

5.10. 17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №17112023, за умовами якого АТ «Ідея Банк» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги по реєстрам боржників, зокрема, до відповідача за кредитним договором №С21.169.79729 від 06.11.2017, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права такої вимоги.

5.11. Відповідно до реєстру боржників від 17.11.2023 до договору факторингу №17112023 від 17.11.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №С21.169.79729 від 06.11.2017 в розмірі 14 746,63 грн., з яких: 4 68,01 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 9 778,62 грн сума заборгованості за відсотками.

5.12. Суд визнає, що копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

5.13. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).

5.14. Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №С21.169.79729 від 06.11.2017 розмір кредитної заборгованість відповідача становить 14 746,63 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 4 968,01 грн та сума заборгованості за відсотками 9 778,62 грн.

5.15. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

5.16. За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суму непогашеного тіла кредиту в розмірі 4 968,01 грн.

5.17. Щодо стягнення відсотків.

5.18. Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували правильність нарахування позивачем відсотків за кредитним договором, зокрема, в частині визначення періоду такого нарахування, а також сум, з яких виходив позивач, нараховуючи такі відсотки.

5.19. Більш того, в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості відсотків за користування кредитом.

5.20. На підтвердження заборгованості позивачем надано тільки довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №С21.169.79729 від 06.11.2017, яка не відображає ні період, за який здійснювалось нарахування процентів, ні відсоткову ставку, ні залишкової суми кредиту, на яку згідно договору мають нараховуватись відсотки.

5.21. В той же час, надана виписка по рахунку не є безумовним доказом підтвердження достовірності розміру заборгованості в цій частині, оскільки в даній виписці не міститься інформація про розмір відсоткової ставки, алгоритму нарахування відсотків, не надані також докази строку дії договору, що в свою чергу позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахування відсотків, або провести власний розрахунок.

5.22. Крім того суд звертає увагу на те, що ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

5.23. У статті 1, 2 даного ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

5.24. В частині 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

5.25. Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

5.26. Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі №521/7927/16-ц.

5.27. Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

5.28. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

5.29. Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_1 від 28.05.2019 ОСОБА_2 з 31.05.2019 проходить військову службу за контрактом, відтак з 31.05.2019 на неї поширюються пільги,передбачені пунктом 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом.

5.30. Тому суд вважає, що за відсутності інших доказів, наявні в матеріалах справи довідка-розрахунок заборгованості, виписка по рахунку, які складені попереднім кредитором, не містять детального розрахунку такої заборгованості, не можуть слугувати належними доказами наявності у відповідача заборгованості по сплаті відсотків перед позивачем у заявленому ним до стягнення розмірі.

5.31. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

5.32. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

5.33. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

5.34. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

5.35. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №С21.169.79729 від 06.11.2017 в розмірі 4 968,01 грн., що являє собою заборгованість за основним боргом, а в решті позову слід відмовити.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позову (33,69%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 1020,13 грн за подання позовної заяви до суду.

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №С21.169.79729 від 06.11.2017 в розмірі 4 968 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 01 копійок та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 13 копійок.

3. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія

«Європейська агенція з повернення боргів»,

місцезнаходження за адресою:

01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30,

код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Олена РОЖКОВА