Рішення № 135863684, 21.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/721/26

2/296/2133/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) Какун А.С. звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №8512885 від 25.11.2024 в розмірі 65 098,70 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначала, що 25.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №8512885 про надання споживчого кредиту. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.

1.3. Зазначав, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі. 13.11.2025 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу №13112025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 65 098,70 грн., з яких: 23 908,50 грн тіло кредиту, 28 690,20 грн нараховані проценти та 12 500 грн пеня, штрафи. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 27.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/721/26, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

2.2. Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд».

2.3. Відповідно до довідки про доставку електронного документу від 30.01.2026, документ в електронному вигляді «ухвала (з іменем України)» від 27.01.206 по справі №296/721/26, а також прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 30.01.2026 17:44:42 (а.с.122).

2.4. 08.02.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що з 02.01.2026 він перебуває на військовій службі у Національній гвардії України на підставі призову по мобілізації. Основну суму боргу (тіло кредиту) в розмірі 23 908,50 грн визнає, проте заперечує проти нарахування відсотків у розмірі 28 690,20 грн та штрафів в сумі 12 500 грн (а.с.123-124).

2.5. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, надходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 25.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладений договір №8512885 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 15 000 грн терміном на 360 днів, а споживач одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с.11-29).

3.2. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2892 25.11.2024 13:38:51.

3.3. У пункті 1.5.1 вказаного договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,00% в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

3.4. Знижена процентна ставка 0,85% в день та застосовується відповідно якщо споживач до 25.12.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

3.5. Додатком №1 до вказаного договору погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, реквізити для оплати (а.с.30-31).

3.6. Відповідно до п.1.9.1 орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 2333,95% річних.

3.7. Відповідно до п.2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .

3.8. Пунктом 3.1 договору погоджено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

3.9. 11.12.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №8512885 про надання споживчого кредиту від 25.11.2024, згідно якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 10 000 грн., відтак загальна сума кредиту складає 25 000 грн. Також сторони погодили, що денна процента ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день, загальні витрати збільшуються та складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 88 400 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка 2 356,82% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 113 400 грн.

3.10. Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому міститься основна інформація щодо умов кредитування (а.с.38-41, 42-48).

3.11. На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано листи ТОВ «Пейтек» №202511114-1.1 від 14.11.2025, згідно яких ТОВ «Авентус Україна» перерахувало 10 000 грн та 15 000 на банківську картку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 (а.с.51, 52).

3.12. 13 листопада 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №131112025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за кредитним договором №8512885 від 25.11.2024 (а.с.68-77).

3.13. Відповідно до реєстру боржників №2 від 13.11.2025 до договору факторингу №13112025 та акту прийому-передачі реєстру боржників №2 від 13.11.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №8512885 від 25.11.2024 в розмірі 65 098,70 грн., з яких: 23 908,50 грн - тіло кредиту, 28 690,20 грн - нараховані проценти та 12 500 грн пеня (а.с.78, 80).

3.14. Відповідно до платіжної інструкції №187 від 18.11.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно договору факторингу №13112025 від 13.11.2025 здійснило оплату на користь ТОВ «Авентус Україна» в сумі 5 523 858,32 грн (а.с.79).

3.15. Згідно розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Авентус Україна» заборгованість за договором №13112025 від 13.11.2025 складає 65 098,70 грн., з яких: 23 908,50 грн - тіло кредиту, 28 690,20 грн - нараховані проценти та 12 500 грн пеня (а.с.53-67).

3.16. Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 проходить військову службу з 05.01.2026 (а.с.125-128).

IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладений договір №8512885 про надання споживчого кредиту, а в подальшому і додаткову угоду, відповідно до яких товариство зобов`язалося надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 25 000 грн терміном на 360 днів, а споживач одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

5.2. Сторонами також погоджено стандартну процентну ставку 1,00% в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору та знижену процентну ставку 0,85% в день, яка застосовується відповідно якщо споживач до 25.12.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

5.3. Також сторонами погоджено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

5.4. Відповідно до листів ТОВ «Пейтек» №202511114-1.1 від 14.11.2025, згідно яких ТОВ «Авентус Україна» перерахувало 10 000 грн та 15 000 на банківську картку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 .

5.5. Суд звертає увагу на те, що первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою, а не банківською установою. Враховуючи положення Закону України «Про платіжні послуги», інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

5.6. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про платіжні послуги» прямо зобов`язує платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (ч. 4 для платника, ч. 5 для отримувача, а також ч. 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.

5.7. Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті відповідно чітко визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.

5.8. Надані позивачем листи ТОВ «Пейтек» №202511114-1.1 від 14.11.2025 містить інформацію про перерахування коштів на банківську картку НОМЕР_1 , визначену відповідачем в договорі №8512885 від 25.11.2024 (п.2.1 договору), що у сукупності з іншими доказами, такими як укладений договір та розрахунок заборгованості, належним чином підтверджує факт надання кредитних коштів відповідачу у розмірі 25 000 грн.

5.9. Враховуючи, що платіжні операції в даному випадку здійснювалися через небанківську платіжну систему, відтак, вказані листи є належними первинними документами, що підтверджують транзакцію про перерахування 25 000 грн на банківський рахунок НОМЕР_1 .

5.10. Таким чином, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

5.11. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.12. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

5.13. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

5.14. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

5.15. 13 листопада 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №131112025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за кредитним договором №8512885 від 25.11.2024.

5.16. Відповідно до реєстру боржників №2 від 13.11.2025 до договору факторингу №13112025 та акту прийому-передачі реєстру боржників №2 від 13.11.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №8512885 від 25.11.2024 в розмірі 65 098,70 грн., з яких: 23 908,50 грн - тіло кредиту, 28 690,20 грн - нараховані проценти та 12 500 грн пеня, шрафи.

5.17. Суд визнає, що копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

5.18. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).

5.19. Згідно розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Авентус Україна» заборгованість за договором №13112025 від 13.11.2025 складає 65 098,70 грн., з яких: 23 908,50 грн - тіло кредиту, 28 690,20 грн - нараховані проценти та 12 500 грн пеня, штрафи.

5.20. Відповідно до карти обліку договору слідує, що відповідачем на виконання умов договору сплачено: 20.12.2024 5015 грн., з яких на погашення тіла кредиту зараховано 850 грн., на погашення відсотків 4165 грн.; 18.01.2025 6858,60 грн., з яких на погашення тіла кредиту зараховано 241,50 грн., на погашення відсотків 6617,10 грн.; 17.02.25 7172,55 грн., які зараховані на погашення відсотків; 19.03.2025 7 172,55 грн., які зараховані на погашення відсотків.

5.21. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

5.22. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 23 908,50 грн є обґрунтованими та доведеними.

5.23. Щодо стягнення відсотків.

5.24. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

5.25. Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 проходить військову службу з 05.01.2026.

5.26. Суд звертає увагу на те, що договір №8512885 про надання споживчого кредиту між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено 25 листопада 2024 року.

5.27. Строк дії договору 360 днів з 25.11.2024 по 20.11.2025.

5.28. Таким чином, на момент укладення кредитного договору та в період його виконання ОСОБА_1 не мав статусу військовослужбовця, а тому на нього не поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів за користування кредитом.

5.29. Суд звертає увагу на те, що відсотки за користування кредитом позивачем нараховувалися в межах строку дії договору та за відсотковою ставкою погодженою сторонами.

5.30. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками в сумі 28 690,20 грн.

5.31. Щодо стягнення заборгованості за пенею, штрафами.

5.32. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання

5.33. Проте, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

5.34. Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

5.35. Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки, відтак позивачеві слід відмовити у стягненні пені, штрафів в розмірі 12 500 грн за договором №8512885 від 25.11.2024.

5.36. Враховуючи, що позивач надав відповідачу обумовлені договором від 25.11.2024 грошові кошти, шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок, вказаний позичальником, натомість відповідач свої зобов`язання з повернення коштів за договором не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 52 598,70 грн., з яких: тіло кредиту 23 908,50 грн та проценти 28 690,20 грн., а в решті позовних вимог відмовити.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позову (80,80%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 151,20 грн за подання позовної заяви до суду.

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №8512885 про надання споживчого кредиту від 25.11.2024 у розмірі 52 598 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 70 копійок та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 151 (дві тисячі сто п`ятдесят один) гривень 20 копійок.

3. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

місцезнаходження за адресою:

01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30,

код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_3 .

Головуючий суддя Олена РОЖКОВА