Рішення № 135860648, 20.04.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/491/26

Провадження № 2/348/855/26

20 квітня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської областіцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

27.02.2026 ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" пред`явило позов, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 64513,40 гривень. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 04.03.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено кредитний договір №280001787, у формі електронного документа з використанням електронного цифрового підпису. Згідно з умовами договору відповідачу надано грошові кошти у сумі 15000,00 гривень, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, а відповідач зобов`язувалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс"було укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди, відповідно до умов яких до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача. 05.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до умов договору факторингу 2 сторони підписали реєстр прави вимоги №10, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до відповідача. 10.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» був укладений договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до умов договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників, в тому числі і право вимоги до ОСОБА_1 за договором №280001787.Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, в результаті чого у неї виникла заборгованість у розмірі 64513,40 гривень, яка складається з: 20699,85 гривень - заборгованості по тілу кредиту; 43813,55 гривень - заборгованості за несплаченими відсотками.

02.03.2026 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у даній справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребував докази по справі.

05.03.2026 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила позовні вимоги задовольнити частково, судові витрати стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог. В обгрунтування відзиву зазначає, що у відповідача відсутні будь-які зобов`язання перед позивачем, оскільки кредитний договір укладений із іншою фінансовою установою, через два роки після укладення договору факторингу, що суперечить правовій природі такого виду договорів. Так, за договором факторингу можуть бути передані дійсні права вимоги, які вже виникли. Натомість станом на 28.11.2018 у первісного кредитора не тільки не виникло право вимоги до відповідача, а навіть договірних відносин із нею. Це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Позивач не надав суду доказів того, що відповідач була ознайомлена саме з тими умовами кредитування, які зазначені у договорі, що долучений до позову. Зі змісту кредитного договору - термін кредитування встановлений 29 днів, і тому саме у цей період підлягають нарахуванню відсотки за користування кредиторм, які були встановлені на рівні 0,17% за день. Крім цього, сторони 18.03.2021 уклали додаткову угоду відповідно до якої відповідачу було надано ще 5700,00 гривень на таких самих умовах. Тому згідно з умовами договору розмір відсотків за користування кредитом у розмірі 15000,00 гривень має становити 739,50 гривень, а за користування кредитом у розмірі 5700,00 гривень - 281,01 гривень. Крім цього, за час дії кредитного договору відповідач погасила заборгованість у розмірі 15915,00 гривень, тому сума яка підлягає до стягнення з відповідача становить 5805,51 гривень. Матеріали справи не містять жодних даних про продовження строку дії договору. Зі змісту договору про надання правничої допомоги можна встановили, що його укладено не тільки на ведення цієї справи, при цьому розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг та підлягає зменшенню.

09.03.2026 сторона позивача подала відповідь на відзив, відповідно до якої зазначили таке. Сам договір факторингу не є підставою передачі права вимоги. Підставою передачі права вимоги є реєстр прав вимоги, який підписаний сторонами на виконання умов договору факторингу та у межах строку дії цього договору. Строк дії договору факторингу від 28.11.2018 неодноразово продовжували, востаннє до 30.12.2024. Протягом строку дії договору, а саме 08.06.2021 було передане право вимоги до відповідача. Нарахування відсотків здійснювалося з урахуванням ставки 0,17% на день тільки протягом строку, визначеного п.1.2. кредитного договору. Згідно з п. 1.4.2. кредитного договору за умови продовження дисконтного періоду розмір процентів встановлено на рівні 1,7% на день. Оплата, яка була внесена відповідачем розподілялася відповідно до черговості погашення заборгованості. Відповідно до п.1.7.2. після закінчення дисконтного періоду нарахування процентів здійснювалося за ставкою 2,3% на день. Укладаючи договір відповідач зробила відмітку про ознайовлення з умовами договору. Крім цього, відповідно до п. 4.3. кредитного договору сторони надали свою згоду на те, що відсотки, які нараховувалися після закінчення строку кредитування є відсотками у розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, що свідчить про гарантії отримання виконання зобов`язань кредитором.

15.04.2026 представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

15.04.2026 відповідач в судове засідання не з`явилась. Представник відповідача подала заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, зазначивши, що відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Додатково зазначає, що відповідачу дійсно був зарахований переказ в розмірі 15000,00 гривень та 5700,00 гривень, проте жодних відомостей про відправника переказу немає, тому відсутні підстави вважати, що грошовий переказ надійшов саме від первісного кредитора.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив:

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, у тому числі і ті що виникнуть у майбутньому. Відповідно до додаткових угод №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 строк дії договору факторингу неодноразово продовжували, востаннє до 31.12.2024, а також внослили зміни щодо певних умов договору. Вказаними угодами також передбачено, що право вимоги переходить до фактора в день підписання реєстру прав вимог.

04.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір №280001787, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15000,00 гривень на умовах строковості повоторності та платності, на строк 29 днів (дисконтний період) під 0,17% на день (п.1.1. та п.1.2. кредитного договору). З наступного дня після закінчення дисконтного періоду за умови його продовження, проценти нараховуються за ставкою 1,7% на день (п.1.4.2. кредитного договору). Відповідно до п.1.7. кредитного договору сторони погодили, що продовження користування кредитом після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, яка має наслідком продовження загального строку дії договору, але не більше як на 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду, при цьому відсоткова ставка за користування кредитом у цей період становить 2,3% на день, які є процентами за користування коштами у розумінні ст.625 ЦК України (п.4.3. кредитного договору). Відповідно до п.1.8 кредитного договору проценти за користування кредитом, що визначені п. 1.7.2. нараховуються з першого дня надання кредиту до дня фактичного його повернення.

Договір підписано електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором. З метою укладення договору відповідач вчинила такі дії. 04.03.2021 подала заявку на отримання кредитних коштів, у якій зазначила свої персональні дані, а також номер банківської карти, на яку були перераховані кредитні кошти (акр. спр. 69). Відповідно до довідки щодо дій відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, відповідачу о 04.23 04.03.2021 відправили кредитний договір, о 04.27 04.03.2021 - одноразовий ідентифікатор, на вказаний нею у заявці номер телефону (арк. спр. 49), безпосередньо після отримання ідентифікатора відповідач підтвердила ним підписання договору і їй перерахували тіло кредиту. Крім цього, у довідці зазначено, що 18.03.2021 тіло кредиту було збільшено на 5700,00 гривень, оскільки відповідач вчинила дії, спрямовані на продовження дисконтного періоду, а саме: 02.04.2021 погасила заборгованість за процентами у розмірі 885,00 гривень. Таким чином, дисконтний період було продовжено на 30 днів із застосуванням процентної ставки 1,7% на день. Кінцева дата оплати - 02.05.2021.

Відповідно до додаткової угоди від 18.03.2021 до договору №280001787 сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 5700,00 гривень на умовах строковості, поворотності та платності. Кредитні кошти були надані відповідачу на умовах кредитування, визначених у договорі №280001787. Вказана додаткова угода також була підписана електронним цифровим підписом.

Кредитні кошти відповідачу були перераховані, а саме: 04.03.2021 на платіжну картку НОМЕР_1 перераховано 15000,00 гривень; 18.03.2021 - 5700,00 гривень. Відповідно до виписки щодо руху коштів за рахунком відповідача, одразу ж після перерахування вказаних коштів відповідач ними скористалася у повному обсязі. Це підтверджується доказами на арк. спр. 47, 43-44, 51, 129-130.

Згідно з розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунка у відповідача виникла заборгованість у розмірі 64513,40 гривень, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 20699,85 гривень, заборгованості за відсотками - 43813,55 гривень. Ці нарахування здійснені відповідно до п. 1.2., 1.4.2. та 1.7.2. кредитного договору.

Так, перед первісним кредитором у відповідача виникла заборгованість у розмірі 41806,20 гривень, з яких: тіло кредиту - 20699,85 гривень та проценти за користування кредитом - 21106,35 гривень. Відповідно до витягу з реєстру боржників №137 від 08.06.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право вимоги до відповідача за договором №280001787у розмірі 41806,20 гривень, з яких: тіло кредиту - 20699,85 гривень та проценти за користування кредитом - 21106,35 гривень. Строк, протягом якого відповідно до п.1.7.2 кредитного договору підлягали нарахуванню проценти на час відступлення права вимоги не закінчився.

05.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, у тому числі і ті що виникнуть у майбутньому. Відповідно до додаткових угод №2 від 03.02.2021 та №3 від 30.12.2022 строк дії договору факторингу неодноразово продовжували, востаннє до 31.12.2024. Договором факторингу також передбачено, що право вимоги переходить до фактора в день підписання реєстру прав вимог.

Відповідно до витягу з реєстру боржників №10 від 31.07.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за договором №280001787у розмірі 64513,40 гривень, з яких: тіло кредиту - 20699,85 гривень та проценти за користування кредитом - 43813,55 гривень (з урахуванням донарахованих процентів до моменту закінчення строку кредитування та часткового погашення заборгованості відповідачем).

10.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» був укладений договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до умов договору якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників, в тому числі і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №280001787. Відповідно до реєстру боржників від 10.07.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача у розмірі 64513,40 гривень, з яких: тіло кредиту - 20699,85 гривень та проценти за користування кредитом - 43813,55 гривень.

Оцінка суду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Судом встановлено, що сторони уклали кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі спершу 15000,00 гривень, а згодом ще 5700,00 гривень. Ознайомлення відповідача з умовами кредитного договору підтверджує довідка про порядок дій відповідача у електронному кабінеті. Так, відповідачу було попередньо надіслано кредитний договір, який у подальшому вона підписала, умови кредитування також були відображені частково у заявці на отримання кредиту, а також знаходилися у відкритому доступі на сайті первісного кредитора.

Крім цього, слід зазначити, що обізнаність відповідача з умовами кредитування підтверджується також її діями у електронному кабінеті. Так, відповідач на виконання умов договору для продовження дисконтного періоду погасила заборгованість за процентами, що було умовою продовження дисконтного періоду, а також здійснювала періодичні погашення процентів у тому числі і на користь нового кредитора ТОВ "Таліон Плюс".

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд також встановив, що відповідач отримала кредитні кошти у повному обсязі на свою банківську карту і відразу ж ними скористалася. Кошти у встановлений у договорі строк не повернула.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачу відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором, а отже відповідач зобов`язана провести виконання зобов`язань на користь зміненого кредитора.

Суд вважає безпідставними покликання сторони відповідача на те, що право вимоги не перейшло до позивача, оскільки за договором факторингу може бути передане не тільки право вимоги, яке існує на час його укладення, але й право вимоги, що виникне у майбутньому, однак визначальним при цьому є момент переходу права вимоги. У всіх вищевказаних договорах факторингу були передбачені умови переходу майбутнього права вимоги. Перерхід права вимоги відбувся на підставі реєстру прав вимоги, і на момент підписання вказаних реєстрів право вимоги було дійсним. Перехід права відбувся у межах строку дії договору факторингу, а тому підстави для відмови у позові відсутні.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, що підтведжується платіжним дорученням від 25.02.2026 № 39858. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено, а судовий збір за подання позовної заяви у справі підлягає сплаті у мінімальному розмірі, визначеному законом, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 2662,40 гривень.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025 №20/08/25-01 витрати на правничу допомогу позивача становлять 7000,00 гривень, які складаються з: складання позовної заяви - 5000,00 гривень (2 год.), вивлення матеріалів справи - 1000,00 гривень (2 год.), підготовки адвокатського запиту - 500,00 гривень (1 год.), підготовки клопотання - 500,00 гривень (1 год.).

Сторона відповідача вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача необгрунтованим, оскільки такий не відповідає складності справи та обсягу виконаної представником роботи.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025 №20/08/25-01 адвокатське бюро "Соломко та Партнери" здійснює представництво інтересів позивача не тільки у даній справі. Позовна заява є формуляром, який заповнюється представником. Крім цього, відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг вартість години роботи адвоката не є фіксованою, а саме: за складання позову вона є вдвічі вищою ніж за надання інших юридичних послуг без об`єктивних на це причин. За наведених обставин, суд доходить до висновку, що витрати у цій частині є необгрунтованими. А тому з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 4000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором у розмірі 64513 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот тринадцять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС"витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", ідентифікаційний код 42986956, місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, 6/13, м. Київ.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 20.04.2026.

Суддя Матолич В.В.