Ухвала суду № 135859429, 20.04.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

ЄУН 211/9125/25

Провадження № 2/211/1210/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрійченко А.Ю.,

представника позивача Сікорської О.В.,

представника відповідача Губара А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача - начальник юридичного управління виконкому Криворізької міської ради Кудін М.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Криворізької міської ради 1 034 414,77 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:160:0095 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 18.02.2022 до 29.01.2024 та судовий збір у розмірі 12 412,98 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про закриття про закриття провадження у справі, в якій просить закрити провадження у справі №211/9125/25 за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення 1 034 414,77 грн на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Губар А.Л. підтримав клопотання відповідачки ОСОБА_1 .

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання відповідачки ОСОБА_1 про закриття провадження по справі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали, додані до клопотання відповідачки ОСОБА_1 про закриття провадження по справі, вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

В провадженні Довгинцівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа №211/9125/25 за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення 1034414,77 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:160:0095 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 18.02.2022 до 29.01.2024.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства. Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, згідно з частиною першою цієї статті у редакції, чинній на час пред`явлення позову, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем , а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем , та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

15) інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами підприємцями.

Для цілей цього Кодексу господарською діяльністю є діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа - учасник приватно-правових відносин. У порядку цивільного судочинства зазвичай можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є, як правило, фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Вирішуючи питання про юрисдикцію суду, також необхідно насамперед з`ясувати характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа. Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постановах: від 15 травня 2019 року у справі № 125/1267/16-ц (провадження № 14-160цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18 (провадження № 14-430 цс 19). Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті З ГК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, а саме: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметом позовних вимог Криворізької міської ради є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1 034 414,77 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:160:0095, загальною площею 0,8013 га за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 18.02.2022 до 29.01.2024. Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:160:0095, загальною площею 0,8013 га за адресою: АДРЕСА_1 розташований комплекс нерухомого майна (нежитлова нерухомість), а саме: комплекс будівель бетонного вузла: бетонозмішувальна установка літ. «А» площею Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.03.2026 3 основи 95,2 кв.м., операторська літ. «Б» площею основи 8,3 кв.м., будівля для резервуарів води та добавок літ. «В» площею основи 12,3 кв.м., склад добавок і інвентаря літ. «Г» площею основи 19,4 кв.м., резервуар для приготування вапнякового молочка літ. «Д» площею основи 23,5 кв.м., силоси для запасу цементу І, 11, сховище інертних матеріалів III - 1332,6 кв.м., площадка для під`їзду автотранспорту IV -2777,8 кв.м., рампа V - 167,8 кв.м. Цільове призначення земельної ділянки на якій розташований вказаний вище комплекс 03.10. - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

В той же час ОСОБА_1 має статус фізичної особи- підприємця з 29.10.2012 року, вид економічної діяльності - 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, відомості про припинення її підприємницької діяльності відсутні.

Отже, стороною у даній справі є фізична особа-підприємець, а предмет позову стосується здійснення нею господарської діяльності на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:160:0095, загальною площею 0,8013 га за адресою: АДРЕСА_1 , та не сплатою нею орендної плати за використання земельної ділянки для підприємницької діяльності за період з 18.02.2022 до 29.01.2024. А тому зі змісту правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, вбачається, що вони притаманні саме господарській діяльності, що відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.06.2024 у справі №920/1191/23.

У зв`язку з цим спір у даній справі підсудний господарським судам, а вищевказаний позов Криворізької міської ради не відноситься до юрисдикції місцевого суду загальної юрисдикції, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно п) 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги зміст та характер спірних правовідносин, суд вважає, що є достатні правові підстави для закриття провадження у даній справі, оскільки справа не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ЗАКРИТИ провадження у справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 20 квітня 2026 року.

Суддя: С. О. Рагозіна