Рішення № 135854941, 21.04.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Суми Справа № 480/6035/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Відповідач порушив строк виплати пенсії позивачу, що нарахована на виконання положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів від 21.02.2018 № 103. Внаслідок чого відповідач зобов`язаний виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів з 01.01.2016 до 30.06.2021.

Тому позивач звернувся до суд з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, а саме у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 до дня фактичної виплати донарахованої частини пенсії (30.06.2021).

Судом відкрито провадження у справі 10.07.2024.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. Тому суд на підставі норми ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановлені судом фактичні обставини.

Позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніхї справ України, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

У березні 2018 року, на виконання вимог Постанови № 103, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016. Пенсію у перерахованому розмірі та її доплату за період з 01.01.2018 до 30.03.2018 позивач отримав у квітні 2018 року. Після цього перерахована доплата до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 залишилася невиплаченою в сумі 33967,68 грн. Згідно з п.3 Постанови № 103 у 2019 році відповідач здійснював щомісячно виплату доплати до пенсії у розмірі 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017, що становить 707,66 грн (33964,68 грн : 24 міс.) х 50%. З 01.01.2020 виплата доплати до перерахованої пенсії здійснювалась щомісяця у розмірі 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017, що становив 1415,32 грн. Остаточну виплату перерахованих коштів за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 позивачу здійснено у червні 2021 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.03.2024 щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Відповідач на вказану заяву повідомив листом від 04.04.2024, що листом відповідача від 24.05.2023 позивачу надано роз`яснення про відсутність підстав для нарахування компенсації.

Висновки суду та їх мотиви.

1. Щодо права на компенсацію втрати частини доходів.

Приписом ч.2 ст.46 до Закону № 2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до норми ст.1 Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів" від 19.10.2000 № 2050-IIІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст.2 Закону № 2050-IIІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.5 Закону № 2050-IIІ).

Аналолічні положення закріплені у постанові Кабінету Міністрів України від 22.02.2001 № 159.

Отже, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється у місяці виплати заборгованості. Право на виплату компенсації особа набуває в момент отримання доходу. Суд зазначає, що особа має право на таку компенсацію незалежно від підстав нарахування заборгованості, добровільно чи на виконання судового рішення.

2. Щодо дати, з якої має бути обчилена компенсація.

Пунктом 3 Постанови № 103 встановлено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського.

Виплату перерахованих пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) вирішено проводити з 01.01.2018.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: - з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017; - з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Зазначеними нормами Постанови № 103 встановлено строк виплати перерахованої пенсії та фактично запроваджено поетапний порядок виплати перерахованих за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 пенсій колишнім працівникам міліції, при цьому обумовлено виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.

Однак рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 (залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019) п. 3 Постанови № 103 було визнано протиправним та скасовано.

Водночас, 01.01.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088, ч.2 п.1 якої передбачалося, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 01.01.2020 виплачується пенсія, яка з 01.01.2016 перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01.01.2016, та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 у справі № 640/620/20 (набрало законної сили згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020) п.1 ч.2 Постанови № 1088 визнано нечинним.

Зазначені рішення були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, з 29.09.2020 та до дня фактичної виплати пенсії у цій справі, нормативне регулювання правовідносин щодо виплати перерахованої позивачу за період із 01.01.2016 до 31.12.2017 пенсії не передбачало поетапного порядку її виплати.

Після визнання нечинною Постанови № 1088, дії відповідача щодо подальшого поетапного виплати перерахованої пенсії є такими, що вчинені не на підставі наданих повноважень та не у спосіб, встановлений законодавством, адже жодним нормативно правовим актом після 29.09.2020 не встановлювався інший строк виплати пенсії, перерахованої за період із 01.01.2016 по 31.12.2017.

Отже, після 29.09.2020 відповідач повинен був вчинити дії, спрямовані на виплату перерахованої позивачу пенсії, а в протилежному випадку невиплачені суми пенсії вважаються доходами, що виплачуються із порушенням строку. При цьому, доводи позивача про те, що порушення строків виплати йому пенсії (доходу) триває із 01.01.2016 є безпідставними з огляду на те, що перерахунок пенсії проведено лише у квітні 2018 на підставі Постанови № 103.

Відтак, хоча цей перерахунок і проведено за минулий час (із 01.01.2016 до 31.12.2017), нормативна підстава його проведення виникла у лютому 2018, тому стверджувати про неправомірну поведінку відповідача щодо невиплати у 2016 - 2017 роках перерахованої пенсії немає правових підстав.

Отже, саме після 29.09.2020 у відповідача виник обов`язок виплатити позивачу перераховану суму пенсії, а бездіяльність щодо її невиплати вважається неправомірною.

Як вже зазначалося, компенсація втрати частини доходів провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати перерахованої пенсії.

Таким чином, право на нарахування та виплату компенсації виникло у позивача із листопада 2020 року (після спливу одного місяця, з часу визнання нечинними норм постанови, які встановлювали відтермінування виплати).

3. Спосіб захисту.

Оскільки сторонами не заперечується факт остаточної виплати позивачу перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 у червні 2021 року, суд вважає за необхідне, з урахуванням норми ч. 2 ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх частково. Суд визнає протиправною бездіяльність відповідача, яка щодо нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів та зобов`язує відповідача нарахувати і виплатити позивачу таку компенсацію за період з 01.01.2016 до 31.12.2017, обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати із 01.11.2020 до 30.06.2021. Суд звертає увагу, що визнає протиправною бездіяльність саме щодо нарахування, оскільки бездіяльність це дії які повинні були бути здійснені, але не були здійснені.

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, в маетріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати сум пенсії, перерахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати сум пенсії, перерахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, за період з 01.01.2016 до 31.12.2017, обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати пенсії із 01.11.2020 до 30.06.2021.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук