Ухвала суду № 135850256, 21.04.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1537/16-ц

УХВАЛА

21 квітня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

розглянувши заяву представника по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ «Сенс - Банк», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Кілійського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ «Сенс Банк», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна укладеного 01.11.2007 року між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», посвідченого приватним нотаріусом Кілійського нотаріального округу Децик Е.М. за реєстровим номером 7788.

20.04.2026 року від представника відповідача по справі надійшла заява про залишення позову без розгляду. В обгрунтування поданої заяви, вказано, що матеріали справи містять заяву відповідача про визнання позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Тому Суд не може приймати визнання позову відповідачем, оскільки на момент розгляду даної справи право власності на предмет іпотеки зареєстровано за АТ «Альфа-Банк» ( Сенс Банк ).

Окрім того вказано, що відповідач в судове засідання не з`являється, у зв`язку з чим, представник відповідача просить суд: у разі чергової неявки позивача, залишити позовну заяву без розгляду, а також застосувати строк позовної давності

Сторони в судове засідання не з`явились, про час, місце та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подану заяву, оцінивши встановлені по справі обставини, проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд вжив всіх заходів для належного повідомлення позивачів за адресою, що зазначена у позовній заяві. Про причину неявки або про зміну місця проживання позивача суду також не повідомили.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, судом враховуються відповідні положення законодавства, згідно яких п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Тобто, не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача. Зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами. Положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положенням ст. 223 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними, при повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 121 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У зв`язку з наведеним, положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Зважаючи на викладене, суд в зв`язку з повторною неявкою позивачів, з врахуванням розгляду справи іншим складом суду, в судові засідання, і відсутністю заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також з врахуванням тривалості розгляду справи та причин її відкладення, вважає за необхідне на підставі ст.ст. 223, 257 ЦПК України залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 13, ст. 223, ст. 257, ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд .

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ «Сенс - Банк», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна - залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Роз`яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, відповідно до яких - особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення.

Суддя О.В. Березніков