Ухвала суду № 135848474, 21.04.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №:461/1367/26

Провадження №: 2/461/1828/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м. Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

з участю:

секретаря судового засідання Салика С.М.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Романюка В.Ф. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України Департамент державної виконавчої служби (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, ЄДРПОУ: 33743494), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса: 79007, м. Львів, пл. Маркіяна Шашкевича, 1), Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса: 79007, м. Львів, пл. Маркіяна Шашкевича, 1, ЄДРПОУ: 45813957), Державної Казначейської служби України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ: 37567646) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Міністерства юстиції України Департамент державної виконавчої служби, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державної Казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду, з підстав викладених у фабулі позову.

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

17 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на бюджетні кошти Міністерства юстиції України, що знаходяться на рахунках Державної казначейської служби України, у межах суми позовних вимог матеріальну шкоду в сумі 32000 грн., враховуючи індексацію боргу 15150 грн. та моральної шкоди у розмірі 250000 грн. Зобов`язати Державну казначейську службу України зарезервувати кошти у межах ціни позову до вирішення справи по суті матеріальну шкоду в сумі 32000 грн., враховуючи індексацію боргу 15150 грн. та моральної шкоди у розмірі 250 000 грн. Заборонити використання бюджетних коштів відповідної бюджетної програми у частині суми позову до набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 18.03.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

21 квітня 2026 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Романюка В.Ф. від розгляду вказаної цивільної справи.

В обґрунтування заяви про відвід зазначено, що суддя Романюк В.Ф. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, а саме суддя Романюк В.Ф. під час підготовчого судового засідання здійснював психологічний тиск на позивачку, принижував її честь і гідність, а також безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про долучення доказів. Позивачка зазначає, що суддя Романюк В.Ф. раніше вже брав самовідвід в іншій справі за участі позивачки, що свідчить про наявність попередніх обставин, які викликали сумніви у судді. Крім того, суддя відмовив у забезпеченні позову.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Вирішуючи питання про відвід судді слід зазначити, що вимогами частин 1, 3 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно із частиною 7 статті 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною 8 статті 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Наявність безсторонності суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п.49).

У заяві позивач посилається на те, що є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, а саме те, що суддя безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про долучення доказів, а також відмовив у забезпеченні позову.

Такі доводи ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими, оскільки мотиви, які покладені в основу заяви про відвід, стосуються її незгоди з процесуальними рішеннями судді при розгляді справи, розгляді та вирішенні клопотань позивачки.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Незгода позивача з правовою позицією судді при прийнятті відповідних рішень та з їх обґрунтуванням, сама по собі, за відсутності доказів про будь-яку заінтересованість судді у результатах розгляду справи, не може бути достатньою підставою для сумнівів в неупередженості судді. Натомість, у випадках передбачених законом, така незгода може бути підставою для оскарження рішення судді в апеляційному порядку.

Аргументи ОСОБА_1 про те, що суд здійснював психологічний тиск на позивачку, принижував її честь і гідність не знайшли свого підтвердження.

Щодо доводів позивача про постановлення ухвали про самовідвід від розгляду справи №463/1700/21 від 24.09.2021 року, суд наголошує, що такі обставини не свідчать про упередженість головуючого у даній справі, та є відмінними і фактично не стосуються розгляду справи №461/1367/26.

24.09.2021 року в провадження судді Галицького районного суду м. Львова Романюка В.Ф. надійшла справа №463/1700/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

Ухвалою суду від 24.09.2021 року задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Романюка В.Ф. від участі у розгляді справи №463/1700/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, у зв`язку з тим, що 13.05.2021 року суддею Романюком В.Ф. як слідчим суддею розглядалася скарга ОСОБА_1 про визнання бездіяльності уповноважених осіб Прокуратури Львівської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за результатами розгляду якої було винесено ухвалу у справі №461/3631/21, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено, на підставі того, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 , суддею Романюком В.Ф. вже досліджувалися обставини, які прямо стосуються правовідносин, що є предметом дослідження у цивільній справі №463/1700/21.

Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як й незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Таким чином, доводи заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді-доповідача та свідчити про наявність сумнівів у його неупередженості та об`єктивності.

Інших, передбачених законом обставин, які згідно з положеннями ст. ст. 36, 37 ЦПК України, є підставами для відводу судді, не наведено та не встановлено.

За вказаних обставин, перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суддя доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутності підстав для задоволення заяви, оскільки жодна з наведених в законі підстав для відводу судді не знайшла свого підтвердження, при цьому останньою не доведено, що розгляд справи суддею Романюком В.Ф. може призвести до ймовірності ухвалення незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення, а тому заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Романюка В.Ф. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України Департамент державної виконавчої служби (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, ЄДРПОУ: 33743494), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса: 79007, м. Львів, пл. Маркіяна Шашкевича, 1), Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса: 79007, м. Львів, пл. Маркіяна Шашкевича, 1, ЄДРПОУ: 45813957), Державної Казначейської служби України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ: 37567646) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Романюк В.Ф.