Рішення № 135848178, 10.04.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.04.2026

Справа № 334/3742/24

Провадження № 2/334/62/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого судді Гнатюка О.М.

При секретарі судового засідання Якущенко Е.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 96853,96 грн. та витрати по сплаті судового збору і надання правової допомоги. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 26.08.2020 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачкою укладений договір про надання кредиту 500838385, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 62756,14 грн. строк кредиту 84 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 43 % річних. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. АТ «АЛЬФА- БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 62756,14 грн., в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20.12.2021 загальний розмір заборгованості становив 96853,96 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 62756,14 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 34097,82 грн.

20.12.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором 500838385 від 26.08.2020 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачкою станом на 20.12.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 96853,96 грн.

Представником позивача надано заяву про слухання справи за його відсутності. Позов підтримали.

Відповідачка у відзиві на позов заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вказавши на те, що вона не підписувала оферту на укладення угоди про надання кредиту №500838385 вік 26.08.2020 року, а відтак договір між відповідачкою та первісним кредитором неукладений. Жодних грошових коштів відповідач не отримувала, а відтак підстав для задоволення позовних вимог немає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного.

20.12.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором від 26.08.2020 року №500838385, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» надано суду оферту на укладення угоди про надання кредиту 500838385 від 26.08.2020 року; графік платежів по кредиту 500838385 від 26.08.2020 року; паспорт споживчого кредиту 500838385 від 26.08.2020 року.

Відповідно до висновку судового експерта №СЕ-19/104-25/46801-ПЧ від 22.12.2025 року підпис у графі «підпис позичальника» оферти на укладення угоди про надання кредиту №500838385 від 26.08.2020 року - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд відхиляє доводи позивача, викладені у позовній заяві стосовно того, що кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем, укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», оскільки це спростовується наданими самим позивачем документами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною першою статті 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

Верховний Суд неодноразово підкреслював важливість наявності підпису на кредитному договорі, як доказу волевиявлення позичальника. У випадках, коли підпис відсутній, суд може ретельно вивчати обставини справи, щоб встановити, чи було волевиявлення на укладення договору, та чи не було допущено порушення прав позичальника. Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові від 01 липня 2024 року у справа № 638/161/22.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Та навпаки недосягнення сторонами у належній формі згоди хоча б по одній з істотних умов договору може стати наслідком визнання такого договору неукладеним.

За фактом неукладеності договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків, ураховуючи той факт, що під час розгляду справи встановлено, що підпис на оферті на укладення угоди про надання кредиту 500838385 від 26.08.2020 року, вчинено не відповідачем, а іншою особою, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача через відсутність належних доказів укладення кредитного договору.

Відповідно до ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат,пов`язаних з розглядом справи,належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ч.1, ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 2) у разі відмови в позові - на позивача.

У поданому 01.10.2025 року клопотанні представник відповідача прохав стягнути з позивача на користь відповідача витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи та витрати на професійну правничу допомогу адвоката, при цьому повідомили, що протягом п`яти днів подадуть до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення вказаних витрат.

Так як у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то витрати відповідача на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 9627,12 грн. підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Стороною позивача подане клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 1000 грн.

Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлені представником позивача суми є надмірними та неспівмірними зі складністю справи та доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити.

З огляду на вищевикладене, стягнення витрат на правову допомогу в сумі 15000 грн. забезпечуватиме баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.

Керуючись ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення суми відмовити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (ЄДРПОУ: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з надання правової допомоги у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень, витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 9627,21 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 15.04.2026 року.

Суддя: Гнатюк О. М.