Рішення № 135848152, 01.04.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/10499/25

Провадження №2/333/1140/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Шевчук Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд.23, код ЄДРПОУ: 21133352) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, -

встановив:

04.11.2025 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.09.2021 року.

У своєму позові АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» послалося на те, що у жовтні 2017 року позивач запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monоbank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картах monоbank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю вказаного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://monobank.ua/terms.

17.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Банк виконав свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі 1 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 .

В свою чергу, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, за останньою утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 49 569,93 грн.

З цих підстав, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.11.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.12.2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення по суті позову, згідно з якими остання позовні вимоги не визнала, посилаючись на такі обставини.

07.09.2024 року у неї було викрадено мобільний телефон. Невстановлена особа, отримавши доступ до її персональних даних та до засобів авторизації, оформила кредитний договір від її імені без її участі, згоди чи волевиявлення. Укладення, підписання кредитного договору та отримання кредитних коштів, на яких ґрунтується позов AT «Універсал Банк», категорично заперечує. За її заявою про шахрайське оформлення кредиту 08.09.2024 року були внесені відомості до ЄРДР (кримінальне провадження №12024041640001139) з правовою кваліфікацією: ч.4 ст.190 КК України (шахрайство), по якому вона визнана потерпілою.

01.12.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів цивільної справи витягу з ЄРДР №12024041640001139.

10.12.2025 року ухвалою суду зобов`язано уповноважену особу ВП №4 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області інформацію про результати досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041640001139, відомості про яке внесено до ЄРДР 08.09.2024 року, а саме: точний час звернення ОСОБА_1 до поліції; чи встановлено точний час скоєння злочину; який процесуальний статус має ОСОБА_1 та чи повідомлено якійсь особі про підозру у вказаному кримінальному провадженні.

29.12.2025 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про долучення до матеріалів справи пояснень з додатками.

05.02.2026 року ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя зобов`язано уповноважену особу ВП №4 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області інформацію про результати досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041640001139, відомості про яке внесено до ЄРДР 08.09.2024 року, а саме: точний час звернення ОСОБА_1 до поліції; чи встановлено точний час скоєння злочину; який процесуальний статус має ОСОБА_1 та чи повідомлено якійсь особі про підозру у вказаному кримінальному провадженні.

25.02.2026 року на адресу суду від ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла відповідь на виконання ухвали про витребування інформації.

05.03.2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів: талону повідомлення єдиного обліку, повідомлення ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, витягу з ЄРДР.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнала позов з підстав, викладених у своїх поясненнях. При цьому суду пояснила, що до 03.09.2024 року у неї був застосунок на телефоні «Monobank», вона користувалася карткою «Monobank» (дрібні платежі, поповнення мобільного телефону). На цій картці було встановлено максимальний ліміт 1 000,00 грн.

03.09.2024 року у м. Дніпрі вона їхала тролейбусом на роботу, на одній із зупинок до транспорту зайшла група чоловіків, вона відчула, як об неї хтось потерся. А коли вийшла на своїй зупинці, виявила відсутність у сумці свого мобільного телефону. Вона майже одразу, після того як знайшла можливість подзвонити, так як у неї був один мобільний телефон, який викрали, повідомила в поліцію про факт викрадення, написала відповідну заяву, заблокувавши одразу всі картки, пов`язані із мобільним за стосунком, встановленим на зазначеному телефоні.

Як повідомила їй слідча, за 10-15 хвилин шахраї, використовуючи її номер телефону, змінили пароль, все зламали і зняли кошти, вона просто не встигла.

06.09.2024 року вона подзвонила до «Monobank» та відновила застосунок.

Таким чином, 03.09.2024 року кредитний договір вона не укладала і не отримувала кредитних коштів, а тому між нею та позивачем не виникло кредитних правовідносин.

На підставі викладеного, відповідачка просила відмовити АТ «Універсал Банк» у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача Іваницьких Ю.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на підстави, викладені в позові та письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи.

На проголошення судового рішення сторони до зали судового засідання не з`явилися.

Вислухавши представника позивача та відповідачку, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що 17.09.2021 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Підписавши вказану анкетузаяву відповідачка погодилася, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Відповідачка також підтвердила, що, підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом, вона просила відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні на її ім`я № НОМЕР_3 (п.1); встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку (п.2); підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені в заяві їх копії відповідають оригіналу та надана нею інформація є правдивою (п.3).

Також підтвердила, що вона ознайомилася та отримала примірник Анкети-заяви та платіжної картки MONOBANK.

На підтвердження факту отримання відповідачкою картки MONOBANK, суду надано довідку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 08.09.2025 року про наявність рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ); тип рахунку картка Чорна; активна до 07/28.

Користування кредитними коштами підтверджується випискою про рух коштів по картці за період з 17.09.2021 року по 08.09.2025 року, з якої вбачається, що відповідачка до 03.09.2024 року здійснювала переказ коштів через додаток, розраховувалася карткою за товари та послуги, поповнювала мобільний телефон, поповнювала картку та знімала кошти через термінали самообслуговування, що підтверджує отримання відповідачкою картки, оскільки проведення вищезазначених операцій є неможливим без наявності картки, що також визнана ОСОБА_1 в судовому засіданні.

З наданого банком розрахунку вбачається, що на рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 , станом на 08.09.2025 року, мається заборгованість за Договором б/н від 17.09.2021 року в розмірі 49 569,93 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

З письмових пояснень представника позивача, що були долучені до матеріалів справи 29.12.2025 року, вбачається, що станом на 03.09.2024 08:18 ліміт на картці відповідачки становив 1 000 грн.

03.09.2024 відповідачкою було подано до банку заяву Клієнта №20.30.0011734876 від 03.09.2024, підписану останньою шляхом накладання електронного підпису (перевіряється за допомогою відкритого ключа: 0352c280e83ecb8dbc8034dc330b1df7ad3987f4dd559501d3e5ef39169f0dba0f ).

Згідно вищевказаної заяви відповідачка отримала вид кредиту «Розстрочка на картку» з лімітом 42 000,00 грн. та строком на 2 місяці. Розмір щомісячного платежу становив 21 798,00 грн.

03.09.2024 трьома операціями з чорної картки відповідачки в банкоматі знято 8 000,00 грн., 8 000,00 грн. та 4 000,00 грн., а всього 20 000 грн.

Також, 03.09.2024 08:40 з чорної картки відповідачки відбувся переказ у розмірі 21 000,00 грн. (508,34 USD по курсу 41,310365 грн.) на доларову картку відповідачки НОМЕР_5 (рахунок № НОМЕР_6 ), відкриту у Монобанку.

У подальшому, 03.09.2024 08:43 в банкоматі з доларової картки знято 197,36 USD, 03.09.2024 08:44 - 197.36 USD, 03.09.2024 08:45 - 98.68 USD.

Тобто, 03.09.2024 з 08:43 по 08:45 в банкоматі з доларової картки відповідачки знято 20 000 грн. (493.40 USD), походження яких є надана розстрочка.

Далі, 03.09.2024 09:20 з доларової картки ОСОБА_1 перераховано на її чорну картку 14 USD (572,6 UAH Курс 40,9 USD).

03.09.2024 09:28 на картку третьої особи 5101048808589069 з чорної картки відповідачки перераховано 1 736,69 грн.

Таким чином, 03.09.2024 відповідачкою було витрачено грошові кошти у сумі 41 736,69 грн., надані у розстрочку.

07.09.2024 00:17:54 відбулося перше звернення відповідачки телефонним дзвінком до Банку з повідомленням про втрату телефону. В цей же день (07.09.2024) платіжні картки були Банком заблоковані.

Згідно з інформацією з програмного комплексу Банку OperatorDesk, з 06.09.2023 о 15:49 для входу до мобільного застосунку відповідач використовувала мобільний пристрій «POCO M2102J20SG», що підтверджується історією девайсів.

За версією відповідачки, 03.09.2024 у неї було викрадено мобільний телефон. Разом з тим, з історії входів до мобільного застосунку вбачається, що у період з 03.09.2024 з 08:15:52 по 09:01:58 здійснювався вхід до застосунку шляхом введення PIN-коду з вказаного пристрою «POCO M2102J20SG».

Третя особа, навіть у разі викрадення або знаходження мобільного телефону відповідача, не мала б можливості здійснити вхід до мобільного застосунку без знання PIN-коду.

Вказані обставини, на думку представника позивача, свідчать про те, що відповідні дії були вчинені безпосередньо відповідачкою або ж остання не забезпечила належного збереження конфіденційної інформації, яка надає доступ до здійснення фінансових операцій.

На підтвердження викладених у письмових поясненнях обставин, суду надано копії заяви Клієнта №20.30.0011734876 від 03.09.2024 року та заяви про відкриття поточного рахунку в іноземній валюті, підписані 03.09.2024 року від імені ОСОБА_1 шляхом накладання удосконаленого електронного підпису, який перевірявся за допомогою відкритого ключа: 0352c280e83ecb8dbc8034dc330b1df7ad3987f4dd559501d3e5ef39169f0dba0f.

Згідно заяви Клієнта №20.30.0011734876 від 03.09.2024 року, ОСОБА_1 просила АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надати кредит на умовах: вид кредиту «Розстрочка на картку»; тип кредиту не відновлювальна кредитна лінія; мета отримання кредиту здійснення платежу; ліміт кредиту 42 000,00 грн.; строк кредиту 2 міс.; процентна ставка (фіксована) 0,00001% на рік.

З підписанням Заяви про відкриття поточного рахунку в іноземній валюті(далі Заява), яка одночасно є договором про відкриття рахунків за укладеним між Клієнтом та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - Банк) Договором про надання банківських послуг (далі - Договір), сторони досягли домовленості про відкриття Клієнту у Банку нових поточних рахунків для власних потреб:

поточний рахунок № НОМЕР_6 у іноземній валюті - доларах США (далі Рахунок);

поточний рахунок № НОМЕР_7 у гривні для здійснення валютнообмінних операцій за ОСОБА_3 .

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до довідки про розмір встановленого ліміту від 08.09.2025 року, розмір встановленого кредитного ліміту ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.09.2021 року неодноразово змінювався кредитний ліміт, останній раз 03.09.2024 року о 08:18 год. зменшений до 1 000,00 грн.

Згідно відповіді ВП №4 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області, наданої на виконання ухвали суду, кримінальне провадження №12024041640001139 від 08.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на стадії досудового розслідування, проводяться слідчі дії.

03.09.2024 о 08 год. 49 хв. надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 03.09.2024 о 08 год. 48 хв. за адресою: Шевченківський район, м. Дніпро, бульвар Європейський, в тролейбусі 20 витягли телефон «Poco X про» чорного кольору, в чохлі жовтого кольору, т. НОМЕР_8 . Поруч постійно крутився чоловік, високого зросту, худорлявої тілобудови, русяве волосся, футболка коричневого кольору, вийшов на зупинці Воронцова. Вказане звернення було зареєстроване в журналі єдиного обліку за № 35813 від 03.09.2024.

Крім того, 07.09.2024 о 15 год. 08 хв. до ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області звернулась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, про те, що 03.09.2024 невстановлені особи, які шахрайським шляхом, оформили розстрочку на її банківську картку «Монобанк» та цього ж дня зняли грошові кошти з вищевказаної картки в сумі 42 000 грн. Вказана заява була зареєстрована в журналі єдиного обліку за № 36533 від 07.09.2024 та в подальшому внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041640001139 від «08» вересня 2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

10.09.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано потерпілою в кримінальному провадженні №12024041640001139 від 08.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до довідки про рух коштів по картці від 08.09.2024 за рахунком НОМЕР_9 , 03.09.2024 о 08:31:36 оформлена розстрочка на карту в сумі 42 000 грн. Під час досудового розслідування було здійснено тимчасовий доступ до речей і документів в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», відповідно до якого:

- 03.09.2024 о 08:34:18 була видача готівкових коштів в АТМ в сумі 8000 (980) № карти НОМЕР_10 (hold) A0104528, 6695282,11B.KALYNOVA ST.,DNIPRO,UA;

- 03.09.2024 о 08:35:12 була видача готівкових коштів в АТМ в сумі 8000 (980) №карти НОМЕР_10 (hold) A0104528, 6695282,11B.KALYNOVA ST.,DNIPRO,UA;

- 03.09.2024 о 08:36:13 була видача готівкових коштів в АТМ в сумі 4000 (980) №карти НОМЕР_10 (hold) A0104528, 6695282,11B.KALYNOVA ST.,DNIPRO,UA;

- 03.09.2024 о 08:40:08 була здійснена купівля іноземної валюти по курсу 41.310365 26207347955490 3487407469;

- 03.09.2024 о 09:20:30 кошти від продажу валюти за курсом 40.900000 рахунку НОМЕР_11 ІПН 3487407469;

- 03.09.2024 о 09:28:39 переказ власних коштів в сумі 1736,69 на рахунок НОМЕР_12 АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК».

Під час досудового розслідування жодній особі не повідомлено про підозру у вказаному кримінальному провадженні.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно пункту 4.2.8. Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, в редакції, чинній на день укладення договору між ОСОБА_1 та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», щоб виключити несанкціоноване використання послуг до мобільного додатку, клієнт зобов`язується не залишати свій телефон/пристрій, з використанням якого здійснюється отримання клієнтом послуг, без нагляду.

У пункті 4.2.9. Умов і правил, передбачено, що клієнт зобов`язаний у разі втрати/крадіжки пристрою, з якого здійснюється авторизація в Мобільному додатку та/або картки, негайно повідомити про це Банк через контактний центр.

Відповідно до пункту 8.10. Правил, клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви Клієнта, поданої до контактного центру Банку за допомогою каналів дистанційного обслуговування, про блокування картки/рахунку/на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

У статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно з вимогами підпункту 3 пункту 138 розділу VІI Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України №164 від 29 липня 2022 року, емітент зобов`язаний забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання платіжного інструменту після отримання такого повідомлення.

Пунктом 140 вказаного розділу Положення передбачено, що користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Згідно з вимогами пункту 146, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 та інших.

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 вказано, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно із частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, судом встановлено, що станом на 08:18 год. 03.09.2024 року на картці ОСОБА_1 було встановлено ліміт 1 000 грн.

03.09.2024 року о 08:28 год. картку ОСОБА_1 поповнено готівкою на суму 200 грн.

03.09.2024 року о 08:31 год. на картці відповідачки оформлюється розстрочка на суму 42 000 грн.

03.09.2024 року у період з 08:34 год. по 08:36 год. з картки ОСОБА_1 було знято в банкоматі 20 000 грн.

03.09.2024 року у період з 08:40 год. з чорної картки відповідачки на її доларову картку Монобанка було здійснено переказ 21 000 грн.

03.09.2024 року у період з 08:43 год. по 08:45 год. з доларової картки ОСОБА_1 було знято 20 000 грн., еквівалент 493,40 долара США.

03.09.2024 року о 08:49 год. ОСОБА_1 звернулася до поліції, що у неї викрали мобільний телефон.

03.09.2024 року о 09:20 год. з доларової картки ОСОБА_1 перераховано на її чорну картку 14 доларів США.

03.09.2024 року о 09:28 год. з чорної картки відповідачки на картку третьої особи було перераховано 1 736,69 грн.

Отже, встановлено, що навіть після звернення ОСОБА_1 до поліції, з її картки перераховували грошові кошти.

Аналіз руху коштів на рахунку ОСОБА_1 свідчить, що вона за період з 17.09.2021 року по 03.09.2024 року жодного разу з цієї картки не знімала готівку та використовувала її для оплати незначних сум. Водночас, 03.09.2024 року відбувається зняття готівки значної суми (20 000 грн.) та конвертується у долари інша значна сума.

Суд звертає увагу, що представник позивача у своїх поясненнях від 26.12.2025 року зазначила той факт, що згідно з інформацією з програмного комплексу Банку OperatorDesk з 06.09.2023 о 15:49 для входу до мобільного за стосунку відповідач використовувала мобільний пристрій POCO M2102J20SG, що підтверджується історією девайсів.

Водночас, вказаний факт не має жодного значення, враховуючи, що ОСОБА_1 дійсно до 03.09.2024 року користувалася вказаним мобільним пристроєм (до моменту його крадіжки) і зазначена представником дата була в 2023, а не в 2024 році.

Дослідивши наявні у справі докази та враховуючи пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, суд дійшов до висновку про відсутність підстав вважати, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті свого мобільного телефону та незаконному використанню ПІН-коду. Також відсутні докази того, що ОСОБА_1 своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в постанові від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22 вказав, що: «Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року в справі 766/19614/18 (провадження № 61-19350св19) вказано, що: «суди попередніх інстанцій вважали недоведеним те, що ОСОБА_1 ініціював збільшення кредитного ліміту за своїм картковим рахунком, здійснював спірні грошові перекази, а також що про ці операції його було повідомлено у момент їх вчинення. Встановивши такі обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зупинення нарахування процентів та штрафних санкцій ОСОБА_1 по кредитній картці № НОМЕР_1 на розмір заборгованості 31 712 грн, яка виникла у зв`язку із неправомірним списанням без його волевиявлення кредитних коштів та подальшим нарахуванням на цю суму процентів і штрафних санкцій. Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 не є підставою для відмови у задоволенні позову».

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, що їх регулює, а також беручи до уваги судову практику Верховного Суду, приходжу до висновку про те, що Банком не надано належних і достовірних доказів на підтвердження того, що відповідачка, як володілець та користувач картки, своїми діями або бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, та вважає, що подання заяви від 03.09.2024 року про надання кредиту та списання грошових коштів з її карткового рахунку відбулося не з її волі, навпаки, виявивши безпідставне списання, перекази та зняття коштів, повідомила Банк про них та невідкладно (після виявлення крадіжки мобільного телефону) звернулась до правоохоронних органів, а відтак вона не несе відповідальності за такі операції, що в свою чергу є підставою для відмови Банку у задоволенні позову.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання про відсутність підстав про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Керуючись ст.ст. 522, 526, 530, 536, 549, 551, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280, 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд.23, код ЄДРПОУ: 21133352) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.09.2021 року у сумі 49 569 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 93 коп. залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06.04.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С.Холод